Україна вже відчула перші результати дії режиму вільної торгівлі з Євросоюзом. За підсумками 2016 року експорт товарів до ЄС збільшився на 3,7% у вимірі рік до року й склав $13,5 млрд. 

На перший погляд, не найкращий показник. Адже він все одно нижчий, ніж докризовий обсяг українського експорту до ЄС. Номінальний експорт до Євросоюзу у 2016 році становив лише 80,5% вартості 2013 року.

Втім, варто пам'ятати, що це значно краще, ніж показники експорту в цілому. На тлі падіння загального експорту на 4,6% частка Євросоюзу продовжила зростати й сягнула 37%, що робить ринок ЄС основним споживачем українських товарів.

Що ж саме Україна везе до Євросоюзу? І чи змінилася структура торгівлі за останні три роки під впливом таких різноспрямованих чинників, як покращення доступу на ринок ЄС, низькі ціни на сировину на світових ринках та економічна криза 2014-2015 років?

Як не дивно, незважаючи на низку економічних шоків, порівняно з 2013 роком "товарний кошик" експорту до ЄС змінився дуже незначним чином.

Як у 2013, так і в 2016 роках перші позиції в переліку товарів, які експортуються до ЄС, займають ті самі кукурудза, соняшникова олія, комплекти проводів для свічок запалювання, залізна руда та металеві вироби.

Джерело: розрахунки автора, Держстат, UN ComTrade, класифікація УКТ ЗЕД

Що змінилось, то це їхня послідовність у переліку.

Зокрема, на перше місце впевнено вийшла соняшникова олія, частка якої зросла з 2% у 2013 до 8% у 2016, а номінальні показники експорту – на 160%, до $1,04 млрд. Кукурудза перемістилась на другу позицію – 8% експорту та $1,02 млрд – значною мірою за рахунок переорієнтації поставок на азійські ринки.

На третьому місці – комплекти проводів для свічок запалювання, частка яких в експорті до ЄС зросла з 6% до 7%, а вартість – на 6%, до $1,01 млрд.

Ще одна зміна – у рівні концентрації експорту.

У 2013 році на перші десять товарів припадало 50% усього експорту товарів до ЄС, тоді як у 2016 – лише 44%.

Однак диверсифікація відбувалась не за рахунок появи принципово нових товарних позицій, які раніше ніколи не експортувались до ЄС, а за рахунок зміни динаміки експорту "традиційних" товарів.

Частка таких "традиційних" товарів, які постійно експортувались до Євросоюзу в 2013-2016 роках, становила 99%. Товари, поставки яких у ці роки були нерегулярними – вони то з’являлись, то зникали з експорту, – становили трохи менше 1%.

У 2016 році лише близько 0,1% експорту зайняли товари, які не експортувались у 2013-2015 роках та вийшли на ринок ЄС у 2016 році.

Однією з найсуттєвіших змін у структурі експорту, які відбулись протягом 2013-2016 років, стало скорочення частки сировини та напівфабрикатів у експорті до ЄС та, відповідно, зростання частки переробленої продукції, яка сягнула 44% всіх поставок у 2016 році.

Структура експорту до ЄС за рівнем переробки продукції

Джерело: розрахунки автора, Держстат, UN ComTrade, класифікація MTN

Відбулося це за рахунок збільшення поставок товарів харчової промисловості, експорт яких зріс на 52% за 2013-2016 роки, зайнявши третину всіх поставок переробленої продукції до ЄС (у 2013 році ця частка становила 24%).

Окрім вже згаданого вище приросту експорту соняшникової олії, що відіграла ключову роль у цій зміні структури експорту, важливо відмітити також збільшення поставок продукції тваринництва, зокрема молочної продукції.

Вихід товарів тваринного походження на ринок ЄС став результатом реформування як державної політики у сфері безпеки продуктів харчування, так і власне підприємств, які прагнули вийти в Європу. За 2013-2016 роки кількість товарів, які можуть експортуватись до Євросоюзу, та підприємств, які можуть це робити, зросла в рази.

Певні зміни відбулись також у структурі експорту за широкими економічними категоріями, які визначають основного споживача експортованих товарів.

У 2016 році, порівняно з 2013, зросла частка споживчих товарів – з 9% до 13%, відповідно частка товарів проміжного споживання знизилась до 84%.

Поставки засобів виробництва до ЄС залишились на рівні 2%.

Структура експорту до ЄС за широкими економічними категоріями

Джерело: розрахунки автора, Держстат, UN ComTrade, класифікація BEC/SNA

Цікаво, що частка товарів проміжного споживання в експорті до Євросоюзу більша, ніж у загальному експорті (84% vs. 77%), що може свідчити про відносно більшу інтегрованість у виробничі ланцюги ЄС порівняно з іншими країнами світу.

Детальніша структура експорту за широкими економічними категоріями дозволяє зрозуміти джерело змін агрегованої структури. Зокрема, в поставках товарів проміжного споживання суттєво збільшилась частка перероблених товарів для промисловості, до яких належить сира соняшникова олія, яка була "локомотивом" зростання українського експорту.

В споживчих товарах дещо збільшилась частка товарів тривалого використання за рахунок експорту електричних приладів, а також товарів з середньою тривалістю використання, зокрема завдяки активізації експорту окремих виробів легкої промисловості та меблів. Також зростав експорт перероблених харчових продуктів, призначених для споживання людиною, зокрема м’ясопродуктів.

Структура експорту до ЄС за широкими економічними категоріями

Джерело: розрахунки автора, Держстат, UN ComTrade, класифікація BEC/SNA

Отже, незважаючи на зростання експорту до ЄС та збільшення його частки в загальному товарному експорті України, поки що говорити про суттєві зміни у структурі експорту до Євросоюзу зарано.

Втім, ці зміни дають підстави для оптимізму – поступово Україна розширює експорт товарів із більшою складовою доданої вартості. 

Автор: Вероніка Мовчан,

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій

Стаття підготовлена в рамках проекту "Розуміння угод про асоціацію між ЄС та Україною, Молдовою і Грузією", який реалізується консорціумом, до складу якого входять Центр досліджень європейської політики, Брюссель (лідер консорціуму), Інститут економічних досліджень на політичних консультацій (Київ), Реформатікс (Тбілісі) та Експерт-груп (Кишинів), за фінансової підтримки Уряду Швеції.

Детальніше про Угоду про асоціацію можна прочитати в посібнику "Поглиблення відносин ЄС та України: Що, чому і як?" .