Чому ЗВТ з Канадою є частиною нашої євроінтеграції. Стаття першого віце-прем'єра

Степан Кубів, перший віце-прем'єр, міністр економічного розвитку та торгівлі _ Четвер, 23 березня 2017, 09:08
Версія для друку Коментарі
Фото president.gov.ua

Минулого тижня Верховна рада ратифікувала Угоду про вільну торгівлю між Україною та Канадою.

Нагадую, що Угода є частиною політики уряду з розширення торговельних можливостей для українських експортерів. І курс України на ЄС відіграє тут першочергову роль.

Фактично йдеться про трикутник можливостей та взаємодії у виробництві Україна–Канада–ЄС, де лейтмотивом є українсько-європейська співпраця в аграрній, промисловій та інших сферах, з акцентом на інновації та високі технології.

 

Але чи можна назвати цей трикутник можливостей рівностороннім?

Що Україна може запропонувати технологічно розвиненим Європі та Канаді, аби стати повноправним учасником нового рівня економічно-торговельних взаємин?

Після руйнування виробничих зв’язків з Росією українські промислові підприємства почали спрямовувати свої зусилля на створення виробничих ланцюгів з ЄС та іншими країнами світу.

 

Так, за даними The World Integrated Trade Solution (WITS), у 2015 році Україна імпортувала з РФ проміжних товарів (вихідних для промисловості) на суму $1,9 млрд, експортувала – на $2,1млрд. Для порівняння – до Канади за 2015 рік імпорт з України тих самих проміжних товарів склав $9,4 млн, а експорт – $17,6 млн.

Очевидно, що українські підприємства не можуть миттєво подолати залежність від проміжних промислових товарів, тому розширення альтернативних коопераційних зв’язків, пошук виробничих і торговельних партнерів у ЄС і Канаді є вельми актуальним та своєчасним.

Тут нагадаю про започаткований нещодавно Промисловий діалог Україна-ЄС, який лише кілька тижнів тому стартував у Брюсселі. В рамках цього діалогу ЄС та Україна розпочали горизонтальну взаємодію між окремими підприємствами, громадськими організаціями та галузевими асоціаціями, зокрема аграрними. Себто – фактичними учасниками виробничих відносин, на рівні яких відбувається організація спільних бізнес-процесів.

Але до чого тут Канада?

По-перше, вихід на великий ринок збуту в Канаді створює вигідні та широкі можливості для експорту спільної українсько-європейської продукції на північноамериканському континенті. Йдеться про авіабудування, ІТ-продукцію, легку промисловість, продукцію АПК, включно з екопродукцією.

Мало хто знає, що об’єднані в АПК спільні зусилля України та Канади можуть зробити нас найбільшим світовим оптовим трейдером у сфері вирощування та переробки зернових. До речі,

з моменту підписання угоди про вільну торгівлю з Канадою три українські компанії (з них - дві аграрні) отримали понад $300 млн прямих інвестицій з Канади.

Разом з тим Україна має чіткий намір змінити сировинну орієнтованість економіки на технологічно розвинену модель виробництва продукції з високою доданою вартістю. Причому таке виробництво має включати велику частку малого та середнього бізнесу, який часто створює виробничі зв'язки з великими компаніями та забезпечує зайнятість значної кількості працівників.

Наприклад, восени 2016 року на Львівщині німецька компанія "Бадер" відкрила новий завод з пошиття автомобільної шкіри преміум-сегменту, де працюватимуть близько 3 тис. працівників. І це далеко не єдиний приклад успішної синергії України та ЄС.

Саме тому взаємодія України з Канадою важлива саме у трикутнику з ЄС. Бо саме цей трикутник створює нові можливості для спільної діяльності у промисловості та виробництві, де Україна пропонує дуже вигідні умови оплати праці та зручне розташування  виробничих потужностей спільних підприємств.

Для України це означатиме нові сучасні виробництва, які включатимуть, крім АПК, також розвиток автомобілебудування, виробництво авіапродукції, фармацевтичні компанії, продукцію легкої промисловості та інноваційні технологічні рішення.

При цьому прямі іноземні інвестиції у промисловість принесуть в Україну капітальне обладнання, новітні технології, а також управлінські та маркетингові рішення та досвід. Це означає більший мультиплікативний ефект від інвестицій, адже інвестори фактично "вмонтовують" новостворені виробничі потужності у вже існуючі ланцюжки виробництва. 

Тому визначальною конкурентною перевагою України у відносинах з високотехнологічною промисловістю країн ЄС та Канади є наші працівники.

Вони мають надзвичайно високий, навіть за європейськими мірками, рівень освіти та кваліфікації, спеціалізацію в галузі природничих наук, технологій, інженерії, математики та здатні створювати нові знання, продукувати, адаптувати та використовувати передові технології.

 

Ці якості, помножені на працелюбність, на додачу до конкурентної вартості праці створюють неймовірні можливості для виробництва конкурентної продукції і створюють привабливі можливості для будь-якого спільного українсько-європейського підприємства чи інвестпроекту, який розмістить свої виробничі потужності в Україні.

В умовах зростання світової конкуренції ЄС буде вигідно розміщувати свої промислові потужності в Україні, де є простір та умови для створення нових підприємств та трудові ресурси для кваліфікованого налагодження складних технологічних процесів.

Такий сценарій, до речі, утримає кваліфікованих українських працівників від переїзду до Європи, адже, на відміну від сфери послуг, промислове виробництво потребує участі працівника у виробничому процесі.

Це надзвичайно важливо для розвитку регіонів, адже кваліфіковані інженери та фахівці високотехнологічних виробництв матимуть більше можливостей для працевлаштування в Україні, і саме в тих регіонах, де є достатні площі для розміщення нових виробничих потужностей для підприємств.

 

Автор: Степан Кубів,

перший віце-прем'єр України,

міністр економічного розвитку та торгівлі

ЧИТАЙ ТАКОЖ






Юрій Панченко, Європейська правда

Війна навколо могил: що заважає Києву в діалозі з Варшавою

Остання спроба залагодити конфлікт із Польщею показала: тактика "малих поступок" вже не працює, адже польський уряд сприймає їх як щось самоочевидне. Якщо найближчим часом Київ не зможе сформувати свою стратегію у діалозі із сусідом, то цим займуться українські праворадикали.

Олена Бабакова, журналіст (Варшава)

Педагогіка "чорного списку": чому дії Польщі ослаблять її позиції в ЄС

Польське МЗС справ вирішило використати інструмент SIS, створений для захисту європейців, для покарання ідейних супротивників. Забороною на в’їзд до ЄС були покарані люди, "злочином" яких є незгода з польським баченням подій часів Другої світової війни.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter