Один проти Путіна, двоє проти ЄС: підсумки президентських дебатів у Франції

Надія Коваль, для Європейської правди _ Середа, 05 квітня 2017, 15:30
Версія для друку Коментарі
Фото Le Parisien

Ввечері 4 квітня у Франції пройшли другі президентські дебати, що поставили національний рекорд щодо кількості учасників.

До п'яти чільних кандидатів з поточним рейтингом вищим від 10% долучилися ще шестеро, різного ступеня маргінальності. Їхній сумарний президентський рейтинг не перевищує 6%, а політичні погляди різняться від ліворадикальних до ультранаціоналістичних, аж до негайного виходу Франції з ЄС.

Обговорення в режимі 11 кандидатів виявилося доволі хаотичним. Протягом трьох годин кандидати розповідали кожен про своє, і переважно - про питання внутрішньої політики.

Але не обійшлося і без тез, важливих для України.

Ле Пен заявила про цивілізаційне значення виборів у Франції, Фійон божився за 10 років зробити з Франції найпотужнішу державу Європи, а Амон - єдиний з кандидатів - зі старту взяв на себе зобов'язання нещадно поборювати путінську Росію.

Так, це не описка. Це - перший висновок з вівторкових дебатів у Парижі.

Бенуа Амон, кандидат від Соціалістичної партії, якого більша частина самої партії не підтримує (навіть колишньому прем’єру Вальсу миліший його недавній супротивник Макрон), виявився єдиним кандидатом, який послідовно і чітко засуджує путінську агресію в Україні. Ще тиждень тому саме ця позиція стала одним з факторів, який розділив його та іншого ліворадикального кандидата Жана-Люка Меланшона, який не приховує симпатій до нинішнього російського лідера.

На дебатах, під час відведеної учасникам на початку хвилини для представлення, Амон підкреслив, що хоче бути президентом, який "боротиметься з Путіним, з Трампом".

Думка інших учасників дебатів виявилася принципово іншою.

Більшість оминала російську тему. А від тих, хто згадував про неї, звучали і відверто проросійські думки (Фійон вкотре підкреслив важливість співпраці з Росією для поборювання "ісламістського тоталітаризму"), і розмиті згадки про спільність терористичних загроз для Франції та Росії у зв'язку з терактом в Санкт-Петербурзі (таку тезу французи почули від Макрона).

По-друге, дебати показали політичну гнучкість, на яку здатна Марін Ле Пен на шляху до омріяного президентства.

Якщо ще в лютому вона ставила Frexit та вихід Франції із зони євро серед перших вимог своєї передвиборної риторики, то тепер - вочевидь, щоб не відлякувати частину виборців, - дещо пом'якшила позицію.

Ле Пен обіцяє в разі перемоги провести переговори з ЄС щодо зміни основоположних угод та спитати думку французів щодо членства в ЄС на референдумі. Знайома схема, чи не так?

Під час дебатів сувереніст Франсуа Асселіно вже звинуватив Ле Пен у відході від власної програми та взявся сам доводити необхідність Frexit, вправно жонглюючи статтями і цитатами з європейських договорів та вимагаючи негайно послідувати за прикладом "мудрих британців" і написати Дональдові Туску прощального листа.

Щоправда, наразі ця позиція не рятує Асселіно - його рейтинг лишається на рівні статистичної похибки.

По-третє, дебати довели, що політична моральність та боротьба з корупцією є не менш актуальними темами у Франції, ніж в Україні.

Зіркою вечора в цьому контексті став троцькіст і представник профспілок Філіп Путу.

Спочатку він звинуватив Фійона в тому, що той однією рукою захищав політику суворої ощадності, а іншою - забирав гроші з державної скарбниці. А потім закинув те ж саме Марін ле Пен з тією тільки різницею, що скарбниця була європейською: "Національний фронт називає себе антисистемним, однак він захищає себе за допомогою законів системи, з допомогою парламентського імунітету".

"Коли нас викликають до поліції, то ми йдемо туди, адже робітничого імунітету не існує!" - завершив Путу свою промову під бурхливі оплески аудиторії.

Ці дебати можуть стати останніми під час передвиборчих перегонів у Франції, адже частина чільних кандидатів відмовилася від участі в третьому раунді, який призначений на 20 квітня, за кілька днів до першого туру.

В кожному разі, вони вже стали особливими і відкрили політиків з нового боку.

Через регламент виступів у півтори хвилини дрібніші кандидати, намагаючись донести до нації максимум інформації про себе, скоромовили, як з кулемета, на підвищених тонах. Основні ж претенденти зосередилися не стільки на детальному представленні власних програм, як на створенні візуального образу "президентськості" – posture presidentielle, висловлюючись порівняно спокійно, розмірено та поважно.

Передусім учасники обговорювали три питання: безпека  і протидія тероризму, повернення моральності в політичне життя, а також робочі місця для французів. Через останнє питання кандидатам довелося розповісти і про своє ставлення до ЄС (у більшості учасників перегонів, за винятком Макрона, воно виявилося назагал скептичним).

Як бачите, України чи Росії в цьому переліку немає, тож про важливі для нас теми згадували, швидше, побічно.

Підсумовуючи, можна сказати: дебати 4 квітня принесли більше яскравих емоцій, ніж програмної ясності, передовсім щодо зовнішньої політики кандидатів.

 

Автор: Надія Коваль,

експерт "Українського інституту майбутнього",

експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"

powered by lun.ua


Катерина Кульчицька, Європа без бар'єрів

За кордон "по-старому": чому ідея Петра Порошенка загрожує безвізу

Відновлення випуску старих закордонних паспортів – відкат реформи. Це може стати для ЄС юридичним приводом ініціювати процедуру призупинення безвізового режиму для України. Неприпустимо ставити під загрозу безвіз для всіх наших співгромадян...

Єгор Божок, в.о. глави місії України при НАТО

НАТО за доби змін: на що розраховує та що має робити Україна

Ми з НАТО не говоримо про отримання "Джавелінів", а спільно робимо все можливе для того, щоби виробляти "Джавеліни" в Україні. Ми прагнемо здійснити реформи, після яких український безпековий сектор вже не зможе стати таким, яким був у минулому...


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter