Ультраправа Австрія: чим загрожує призначення глави МЗС за квотою радикалів

Христина Бондарєва, Європейська правда _ Понеділок, 18 грудня 2017, 09:55
Версія для друку Коментарі
Фото: bundesheer.at

Новий склад уряду Австрії не мав стати сенсацією, хоч і був від початку не надто приємний для Києва. Австрійська народна партія Себастьяна Курца прогнозовано домовилася про коаліцію з ультраправою Партією свободи.

А от розподіл міністерських портфелів приніс справжню несподіванку.

За умовами коаліційної угоди, праворадикальна та євроскептична Партія свободи отримає шість міністерств, АНП Курца має сім міністерських портфелів. Та головна новина в тому, що до квоти євроскептиків потрапили не лише голови МВС та Міноборони, але також міністр закордонних справ.

Прихід ультраправих до МЗС здавався неможливим.

На рівні ЄС ультраправий міністр не викликав багато ентузіазму, але головне - що на формування такого кабінету категорично не погоджувався президент Александр Ван дер Беллен.

Досягти компромісу дозволило те, що ультраправі обрали за своєю квотою відносно нейтрального кандидата. Формально нова очільниця міністерства не має партквитка "свободівців", хоча назвати її позапартійною також можна лише з натяжкою.

Отже, новим очільником МЗС Австрії стане прихильниця "Свободи" Карін Кнайссль.

Чому вибір припав саме на неї – розбиралася "Європейська правда".

Хто ви, місіс Кнайссль?

Доктор Карін Кнайссль – колишній дипломат, а нині – експертка з близькосхідних питань, авторка багатьох публікацій з цієї тематики. Нині вона є віце-президентом Австрійської асоціації політико-стратегічних досліджень STRATEG, займається аналізом у енергетичній сфері, виступає з лекціями та пише книжки.

Зовсім нещодавно вона заявила, що понад усе боїться "ожеледиці і дурних людей на високих політичних позиціях". Вона не уточнила, про кого йдеться, але напевне мала на увазі не своїх ультраправих соратників, з якими у неї в останні роки склались тісні взаємини.

Кнайссль справді не має партійного квитка Австрійської партії свободи (АПС), але нині активно долучена до життя партії. Останнім часом брала участь у партійних заходах АПС. Через свою неординарну позицію (про цю "неординарність" ми розповімо нижче) експертка швидко привернула увагу керівництва партії.

Минулого року завдяки Партії свободи вона ледь не увійшла до великої політики.

Партійний лідер Гайнц-Крістіан Штрахе пропонував Кнайссль стати кандидатом у президенти, але у відповідь отримав відмову. У підсумку "свободівці" висунули на цю посаду Норберта Гофера, який програв у повторному другому турі.

Штрахе не полишив спроб заманити Кнайссль до великої гри. Вже за тиждень після жовтневих парламентських виборів він зробив їй нову пропозицію – опікуватись міжнародними справами Австрії. Цього разу доктор Кнайссль була поступливішою.

"Це видатна особистість. У майбутньому, можливо, вона буде Крайським у жіночій подобі, коли йдеться про посередництво і рекламу Австрії за кордоном", - розхвалював свою кандидатку Штрахе. Бруно Крайський – багатолітній головний дипломат, а згодом канцлер Австрії, відданий прихильник нейтралітету країни, але водночас - дуже активний на посаді глави МЗС: за сім років він здійснив сотню державних візитів.

Однак у деяких середовищах Австрії сумніваються, чи є Кнайссль найкращою кандидатурою для дипломатичної роботи. Австрійські ЗМІ пишуть про неї як про "схильну до суперечок експертку". Хоча є й протилежна думка: дехто називає її "ідеальним кандидатом" через знання іноземних мов та наявність дипломатичного минулого.

Та для нас особливо важливо спрогнозувати, як нова очільниця МЗС може ставитися до України та до Росії.

Неросійський слід

Кнайссль володіє сімома іноземними мовами: арабською, англійською, французькою, іспанською, угорською, італійською та івритом – погодьтеся, чималий запас, та ще й з чотирьох мовних груп.

Як бачите, слов’янських мов серед них немає. Та й загалом, ані східноєвропейський, ані російський вектор не є сильною стороною майбутньої керівниці МЗС.

У німецькомовному інтернет-просторі можна знайти мізерну кількість матеріалів, у яких Кнайссль висловлює свою позицію щодо Росії. У них вона коментує здебільшого участь РФ у сирійській війні.

Різкої критики дій РФ від неї чути не доводилося. Радше навпаки.

"Путін приносить дипломатичний імпульс в сирійський глухий кут, він веде переговори з усіма регіональними силами. Досі у нас була війна на виснаження на кожному метрі", - сказала вона у жовтні 2015 року, невдовзі після того, як російські літаки на прохання Асада вперше завдали авіаударів по позиціях "Ісламської держави".

Та вже за кілька місяців, у січні 2016-го, Кнайссль розхвалювала Росію за "більш зрозумілу, ніж у Заходу, політику щодо Сирії" і радила всім учасникам конфлікту на рівних умовах співпрацювати з РФ.

Разом з тим Кнайссль усвідомлювала мету Кремля: "Путін працює над поверненням на геополітичну арену, оскільки через українську кризу він опинився на узбіччі".

Дехто зі співвітчизників каже, що її погляди - антиамериканські. Так це чи ні, побачимо згодом, але принаймні жорстка критика США справді була звичною для майбутньої очільниці МЗС. Приміром, вона не мала сумніву, що воєнна кампанія США в Іраку проводиться через економічні причини - аби підскочили ціни на нафту. Та й у появі "Ісламської держави" експертка звинувачувала Вашингтон - мовляв, до цього призвели дії США на Близькому Сході.

Схід – справа тонка?

Головна спеціалізація майбутньої очільниці австрійської дипломатії – Близький Схід.

Карін Кнайссль народилася у Відні, але виросла в столиці Йорданії Аммані, де її батько працював пілотом Йорданських авіаліній. Юрист та арабіст за освітою, вона захистила свої дисертації в Аммані та в Єрусалимі.

Цим навчання не вичерпалося: вона навчалася також в США, закінчила елітну Національну школи адміністрації (ENA) у Франції (випускником цього закладу, до слова, є також президент Еммануель Макрон). Завдяки досвіду життя у Франції добре знає цю країну та іноді критикує її.

З 1990 по 1998 роки Карін Кнайссль працювала на дипломатичній службі. Австрійські ЗМІ пишуть, що вона пішла звідти після чергового відрядження "не за профілем", до Іспанії.

Такий різносторонній бекграуд (та ще й сім іноземних мов!) дозволяє припустити, що в неї не має бути жодних проблем із комунікацією... Та її експертний досвід свідчить, що не все так просто.

Майбутня очільниця МЗС не випускає нагоди похизуватися, що є фаховим арабістом. Але в жовтні, проводячи лекцію для вчителів німецької, що викладають для біженців, вона переконувала, що в арабській мові немає форми майбутнього часу, а відтак "менталітет арабів мало орієнтований на майбутнє". Насправді фаховий арабіст розпізнає тут щонайменше дві неправди. По-перше, майбутній час у арабській є, а по-друге, такий висновок науковиці виглядає щонайменше дилетантським.

Карін Кнайссль вважає себе проєвропейською, але гостро критикує ЄС.

Після референдуму щодо Brexit вона не шкодувала критики на адресу президента Єврокомісії Жана-Клода Юнкера, прозвавши його "циніком при владі", "хамом" і "зарозумілим". "Він поводиться як брюссельський Цезар, який поставив перед собою мету розірвати угоду, якщо тільки бачитиме у цьому користь", - писала вона у червні 2016 року.

Карін Кнайссль досить однозначно висловлювалася щодо незалежності Каталонії. "Республіка Каталонія? Не лише на Балканах виникають держави" – так звучав заголовок до одного з її матеріалів ще у 2012 році, закликаючи ЄС "не відмовлятися від країни, яка економічно більш ніж життєздатна".

Що ж до міграційних проблем, то вона в унісон з австрійською владою звинувачувала ЄС у неспроможності та ставила під сумнів можливість вирішення проблеми на загальноєвропейському рівні. Угоду з Туреччиною щодо мігрантів, схвалену всіма країнами-членами ЄС, майбутня глава дипломатії Австрії називала "нонсенсом".

 

Та найбільший скандал викликала її книжка "Тестостерон творить політику", в якій авторка стверджує, що усіма арабськими чоловіками, які творять революції та протести в арабському світі, керує не прагнення змін чи кращого життя, а... тестостерон. У ній Кнайссль робить висновок, що саме неспроможність відповідати статусу чоловіка у традиційному суспільстві штовхає молодих людей до революцій, а пізніше – на пошуки кращої долі в Європі.

На цьому тлі цікаво, як виглядатиме спілкування нового міністра з лідерами арабських держав.

Чи не вилізе тут боком її "тестостерон"?

Взагалі, у майбутньої очільниці австрійського міністерства чимало неординарних ідей, які звучали публічно і які тепер, поза сумнівом, вивчають її майбутні співрозмовники у країнах-партнерах Австрії.

Приміром, вона передбачає крах Туреччини і Саудівської Аравії та утворення матріархату на Близькому Сході.

Наразі, звісно, зарано говорити про те, які зміни чекають на австрійську дипломатію. Не виключено, що на міністерській посаді Карін Кнайссль спробує дистанціюватися від своїх заяв із "експертного життя", хоча її партнери напевно пам’ятатимуть те, що лунало у попередні роки.

Чи не єдине, що заспокоює офіційний Відень – те, що нова голова МЗС не буде відповідальною за відносини з Євросоюзом. За коаліційною угодою, ці повноваження забрав собі особисто канцлер Себастьян Курц.

Для Відня це означає хоч якусь гарантію того, що головування Австрії в Раді ЄС, заплановане на друге півріччя 2018 року, має пройти відносно безпроблемно. Для нас це важливо тим, що рішення про продовження санкцій проти РФ не буде віддане на поталу представниці праворадикалів, а залишиться у віданні Курца.

Новий голова уряду Австрії вже оголосив, що не буде змінювати санкційну політику, попри присутність "Свободи" в коаліції. І ця заява справді варта того, щоби бути почутою.

 

Автор: Христина Бондарєва,

"Європейська правда"







Cергій Власко, "mySafety Україна"

Захист персональних даних: чий досвід може стати в нагоді Україні

У питанні захисту персональних даних України спирається на міжнародний досвід. Але в державі поки немає достатньої законодавчої бази і системи, здатної ефективно працювати в сучасних умовах.

Тарас Качка, Міжнародний фонд "Відродження"

Наш вимір Brexit: навіщо ЄС ставить Україну за приклад для Британії

ЄС все частіше згадує Угоду про асоціацію з Україною як модель майбутньої співпраці з Британією. Це великий плюс для України, адже тим самим ЄС розглядає угоду не лише як зону вільної торгівлі, а як модель нашої інтеграції. Втім, саме це й не влаштовує Британію, яка хоче обмежитися ЗВТ.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter