Старт роботи Олафа Шольца на посаді федерального канцлера не вийшов дуже вдалим.

Традиційно барометром оцінок роботи канцлера Німеччини є регіональні вибори – за канцлерства Шольца правлячі соціал-демократи програли на двох із трьох місцевих виборах.

Особливо болісною стала остання поразка – у регіоні Північний Рейн-Вестфалія.

Причому причини поразки пов’язані не з діяльністю партії на місцях, а безпосередньо з результатами роботи Олафа Шольца.

А це означає, що питання корекції курсу німецьких соціал-демократів просто назріло. І як показали опитування, найбільше змін німці очікують у зовнішній політиці, в тому числі щодо України.

"Маленькі вибори" до Бундестагу

15 травня відбулися важливі вибори у ФРН. Йдеться про вибори до ландтагу в Північному Рейні-Вестфалії.

Голосування у цій землі називають маленькими виборами до Бундестагу, оскільки її населення складає 18 мільйонів осіб, а голосувати можуть 13 мільйонів.

Окрім того, цей регіон – один із найбагатших у Німеччині.

У виборах взяли участь близько 55% населення Північного Рейну-Вестфалії, що на 10% менше, ніж на минулих виборах до ландтагу. Це дещо несподівано, оскільки очікування невеликого розриву між основними гравцями мало б стимулювати виборців віддати свій голос.

Втім, ці вибори мали ще одне значення – особисто для канцлера Олафа Шольца.

За тиждень до цього християнські демократи грандіозно перемогли у землі Шлезвіг-Гольштейн (їхній результат склав 43,4%), і тепер увага політичного істеблішменту була прикута до цієї важливої землі.

Друга поразка поспіль – дуже тривожний сигнал для канцлера. Особливо у регіоні, що вважався "вотчиною" соціал-демократів.

Часи, коли СДПН беззаперечно лідирувала у цій землі, давно минули. Наразі тут "чорно-жовтий уряд", що складається із коаліції ХДС та Вільних демократів. На цих виборах за лідерство боролись обидві народні партії – ХДС та СДПН.

Також сильними стали й позиції Партії зелених – очікувалось, що вони наберуть близько 17% голосів.

Що ж показали результати? ХДС у святковому настрої: відповідно до попередніх підрахунків вони стали найсильнішою силою на цих виборах (35,7%). Порівняно з попередніми виборами, вони набирають на 2,8% більше голосів. 

"Зелені" також значно покращили свій результат (18,2%, плюс 11,8% порівняно з 2017 роком).

А от СДПН і Вільні демократи втратили голоси: 26,7% (мінус 4,6%) та 5,9% (мінус 6,7%) голосів відповідно.

За попередніми підрахунками до ландтагу проходить і правопопулістська "Альтернатива для Німеччини": виборці віддали їм 5,4% голосів.

Як можна пояснити такий результат?

На підсумки земельних виборів у Німеччині часто впливає присутність на чолі місцевих відділень основних партій, а тим більше на чолі земельного уряду популярного і знаного політика.

У Північному Рейні-Вестфалії ситуація була інша. Християнський демократ Гендрік Вюст обійняв посаду прем'єр-міністра лише у жовтні минулого року, після відставки Арміна Лашета, який був кандидатом у канцлери на невдалих для партії федеральних виборах.

Соціал-демократ Томас Кучати, який очолював регіональну опозицію, також не був особливо популярним політиком. Тож увага була зосереджена не тільки на особистостях політиків, а швидше прикута до різних проблем місцевого, а також національного і міжнародного характеру.

Місцеве населення турбують питання структурних реформ та економічні проблеми: міста стають біднішими, зростає невдоволення роботою політиків. Під великим питанням – майбутнє великої кількості робочих місць, що пов’язано з амбітною кліматичною політикою федерального уряду та закриттям вугільних електростанцій.

Також проблемною є транспортна сфера: у регіоні постійні корки, а громадський транспорт часто спізнюється. Актуальними для цієї землі є і такі загальнонаціональні питання, як висока вартість житла та недостатня кількість вчителів у школах.

Зовнішньополітичний ефект

Чому ж не спрацював ефект Шольца?

Навіть активна участь канцлера у передвиборчих мітингах кандидата від есдеків не допомогла партії завоювати більшість на цих виборах.

Ймовірно, причину варто шукати у проблемах, з якими зараз стикається СДПН.

Після початку війни в Україні канцлер оголосив про принципові зміни зовнішньої політики ФРН. Водночас ці зміни принесли і проблеми для "світлофорного" уряду.

Виборча кампанія у Північному Рейні-Вестфалії була затьмарена коаліційною кризою: тут варто згадати і про міністерку оборони, представницю СДПН Крістін Ламбрехт, яку постійно критикують за те, що вона не контролює своє міністерство та занадто вагається в постачанні зброї Україні, і міністра охорони здоров’я Карла Лаутербаха, який раптово змінював рішення, які щойно були оголошені, під час пандемії.

Окремо варто відзначити і самого канцлера Шольца: його піддавали критиці за погану комунікацію рішень уряду щодо війни в Україні, а саме постачання озброєння.

Окрім того, такі традиційні соціал-демократичні питання, як доступне житло, освіта та соціальна справедливість, не переконали виборців підтримати есдеків сильніше – все це надто нагадувало минулорічну парламентську кампанію.

Натомість виборці хотіли б отримати відповіді на нові проблеми, такі як енергетична безпека, зміна клімату та зростання цін.

Попри це, на цих виборах СДПН ще може взяти реванш, адже перемовини щодо майбутнього уряду землі вже тривають.

Уряд зміниться, оскільки нинішня коаліція через низькі результати вільних демократів вже не матиме більшості.

Попередні перемовини щодо нової коаліції вже почалися, за декілька тижнів можна буде краще зрозуміти, яким буде новий уряд у Північному Рейні-Вестфалії.

Наразі можливим вважається формування чорно-зеленого уряду. Проте також можливим є варіант повторення на регіональному рівні державної коаліції у складі СДПН, Партії зелених та Вільних демократів – про це відразу після виборів заявив кандидат від СДПН Томас Кучати.

Однак таку ідею відкинув лідер Вільної демократичної партії у Північному Рейні-Вестфалії Йоахім Стамп, заявивши, що, по суті, ці вибори виграли ХДС та "Зелені", тому варіант такої коаліції є найбільш імовірним.

* * * * *

Друга поразка соціал-демократів за канцлерства Шольца здатна суттєво послабити довіру правлячої партії до очільника уряду.

Звичайно, до питання вотуму довіри Шольцу ще далеко. Проте ці поразки безумовно впливатимуть на дії канцлера та його уряду.

Наступні вибори відбудуться аж у жовтні – у Нижній Саксонії.

Тож після двох поразок Шольц матиме час на роботу над помилками – оцінити, що саме не дозволило соціал-демократам здобути перемогу у Північному Рейні-Вестфалії, та виправити ситуацію.

Чи матиме це вплив на зовнішню політику Німеччини?

Цілком не виключено, адже невпевнені дії у зовнішній політиці (в першу чергу в допомозі Україні зброєю), як вважається, і стали важливою причиною поразок СДПН.

Наразі есдеки, за твердженням співголови СДПН Ларса Клінгбайля, не бачать необхідності змінювати саму сутність своєї політики, однак визнають проблеми з комунікацією.

Наслідки війни в Україні призведуть до підвищення цін на енергоносії у ФРН. У відповідь на це уряд затвердив два пакети допомоги на суму 37 мільярдів євро для підприємств та населення.

Окрім того, як ніколи до цього зростають пенсії. Проблемою є те, що населення мало знає про такі ініціативи уряду: "Те, що щось було вирішено в коаліційному комітеті, не означає, що громадяни почули і зрозуміли це", – стверджує Клінгбайль.

Тож найближчим часом побачимо, чи зумів німецький уряд зробити висновки з нинішніх поразок і чи зможе він краще комунікувати свої дії для населення, як щодо внутрішніх питань, так і щодо зовнішньої політики.

Автор: Марія Коваль-Гончар,

експертка Ради зовнішньої політики "Українська призма"