Українська євроатлантична платформа – що це та навіщо

Вадим Трюхан, Європейський Рух України _ Середа, 21 грудня 2016, 15:22
Версія для друку Коментарі

Минулого тижня у посольстві Литви, яке є контактним посольством НАТО, під час конференції  "Україна – НАТО: залучення через діалог" пролунала та була підтримана ідея про створення Української євроатлантичної платформи (УЄП) в якості універсального майданчика для координації дій в рамках української євроатлантичної спільноти.

Головні завдання УЄП – це контроль за діяльністю влади, зокрема в питанні здійснення реформ у сфері безпеки і оборони, боротьби з корупцією та в інших сферах, як це визначено Річними національними програмами Україна – НАТО, інформування громадськості про стан відносин України з НАТО, а також надання аналітичної та експертної підтримки Верховній раді, уряду та президенту України. 

УЄП є відкритою для приєднання для всіх громадян України, хто поділяє євроатлантичні цінності і виступає за отримання Плану дій щодо членства в НАТО у коротко- і набуття Україною повноправного членства в НАТО у середньостроковій перспективі.

Випускники Школи євроатлантичної солідарності наступних років поповнюватимуть склад Української євроатлантичної платформи.

Нижче розміщено ухвалену на конференції резолюцію про створення Української євроатлантичної платформи.

Всі, хто згоден з її змістом, запрошуються стати учасниками УЄП, поставивши свій підпис під резолюцією (контактний e-mail для збору підписів – vtriukhan@gmail.com).  

РЕЗОЛЮЦІЯ
про створення Української євроатлантичної платформи

Ми, що нижче підписалися,

Посилаючись на принципи, зафіксовані у Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору від 9 липня 1997 року, Декларації про її доповнення від 21 серпня 2009 року, а також на виконання рішень, прийнятих за результатами Варшавського засідання Комісії Україна - НАТО на рівні глав держав та урядів,

Беручи до уваги указ президента України № 547/2016 від 7 грудня 2016 р. "Про річні національні програми під егідою Комісії Україна – НАТО",

Зважаючи на те, що незаконна анексія Криму і міста Севастополь засуджені міжнародною спільнотою та є порушенням міжнародного права й низки універсальних документів, якими закріплено принцип непорушності кордонів, включаючи, але не обмежуючись такими, як Статут ООН, Гельсінський Заключний акт і Будапештський меморандум 1994 року;

Усвідомлюючи, що збройна агресія з боку Росії і її дії з дестабілізації України, у тому числі створення так званих "ДНР" і "ЛНР", не мають легітимності;

Будучи переконаними в тому, що саме безпековий фактор для України найбільше актуалізує підготовку до вступу до НАТО у найкоротші терміни;

Розуміючи, що нашим завданням є сприяння усвідомленню українським суспільством безальтернативності членства в НАТО і  подальше інформування міжнародної спільноти щодо євроатлантичних прагнень України;

Будучи твердо переконаними, що метою Уряду та громадянського суспільства України має бути убезпечення майбутніх поколінь українців від війн і збройних конфліктів на власній території та на всьому євроатлантичному просторі;

Враховуючи, що згідно з соціологічними дослідженнями кількість прихильників НАТО за останні 3 роки зросла з 14-15% до 45-46%, але, разом з тим, євроатлантичний вектор не стає пріоритетним у настроях населення у зв’язку з нестабільними зовнішньополітичними факторами та поглибленням соціально-економічної та внутрішньополітичної кризи в країні;

1. Стверджуємо, що

- євроатлантичні настрої українців потребують підтримки з боку громадянського суспільства та створених ним неурядових платформ для взаємодії з президентом і урядом України в питанні реалізації прагнень стати повноправним членом євроатлантичної спільноти народів;

- на рівні громадянського суспільства важливо продовжувати інформувати країни-члени Північноатлантичного альянсу щодо бажання українських громадян комунікувати за горизонтальним принципом;

 - необхідно реалізовувати інформаційні кампанії для громадян усіх регіонів України щодо реальних перспектив вступу до Альянсу та переваг, які несе євроатлантична інтеграція для українського суспільства.

2. Схвалюємо

 - ініціативу випускників Школи євроатлантичної солідарності щодо створення Української євроатлантичної платформи (далі – УЄП) у якості дієвого суб'єкта об'єктивного висвітлення та аналізу реформ в Україні для країн-членів НАТО, кінцевою метою діяльності якої є реалізація євроатлантичних прагнень України та набуття нею повноправного членства в НАТО;

 - створення УЄП як спільноти, що складатиметься із громадських організацій та їх членів, експертів з різних регіонів України та свідомих громадян, що прагнуть формувати тверде переконання в українському суспільстві у перевагах вступу України до НАТО та впроваджувати євроатлантичні цінності та безпекові і оборонні стандарти.

3. Визначаємо, що механізмами задекларованих намірів є:

- громадський контроль за проведенням реформ в Україні відповідно до норм та стандартів НАТО із залученням представників громадянського суспільства країн-членів Північноатлантичного альянсу;

- розвиток міжнародної громадської взаємодії у сфері підготовки з професійного розвитку цивільного персоналу сфери безпеки і оборони України за стандартами НАТО;

- здійснення громадсько-політичного діалогу з представниками органів державної влади з питань проведення демократичних реформ в Україні;

- імплементація принципів НАТО щодо прозорості, підзвітності, запровадження доброчесності та зниження корупційних ризиків у сфері національної безпеки і оборони України;

- напрацювання та реалізація спільних програм у сфері щодо інформаційної безпеки під час "гібридної" війни як на центральному, так і на регіональному рівнях.


Ця Резолюція ухвалена на Конференції "Україна – НАТО: залучення через діалог" (м.Київ, 16 грудня 2016 року) і є відкритою до підписання громадянами України, які підтримують її зміст і поділяють євроатлантичні цінності (e-mail для збору підписів vtriukhan@gmail.com).

powered by lun.ua
ПУБЛІКАЦІЇ
Сергій Сидоренко, Таллінн-Сауе-Київ

Інтернет-врядування та українські реалії: чи можливо повторити зразкову естонську реформу

Надто часто доводиться чути: "Естонія – не Україна". Мовляв, у нас сільське населення, низька комп'ютерна грамотність, відсутність комп’ютерів у людей... Лунають тисячі причин, через які нібито "ми так не зможемо". Але насправді цей стереотип легко зруйнувати...

Венеціанська комісія

Висновок Венеціанської комісії щодо освітнього закону. Текст документа

Сприяння посиленню державної мови та її обов’язковість є законною і навіть похвальною метою держави. Те саме стосується державних заходів для вивчення мови всіма громадянами... Венеціанська комісія вітає те, що українська влада готова використовувати можливості закону...







Павло Клімкін, міністр закордонних справ України

Старші брати лишилися в минулому: Павло Клімкін про вимоги щодо освітнього закону

Наш намір посилити в Україні позиції української мови викликав у сусідів спонтанний протест. Виходить, що Україні не дозволено те, що дозволено решті країн, виходить, що українці мали б і надалі залишатися комфортними для всіх.

Олена Омельченко, «Ілляшев та Партнери»

ЄС посилює торговельний захист: що треба врахувати Україні

ЄС пішов на масштабні зміни законодавства про боротьбу з демпінговим імпортом. При ухваленні рішення про запровадження захисних заходів буде враховуватися частка держави в економіці, незалежність фінсектора і навіть соціальні та екологічні стандарти.

Юрій Панченко, Європейська правда

"Добра зміна" з людським обличчям: що відомо про майбутнього прем'єра Польщі

Робота Моравецького в уряді вважається успішною, а опитування засвідчили, що його кандидатуру вважають оптимальною для посади прем’єра 12% поляків. З іншого боку, Моравецький явно виглядає чужим у керівній партії, а головне – є новачком у політиці.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter