Як реформувати безпековий сектор за часів війни: відповідь місії ЄС на критику

Кястутіс Ланчінскас, Консультативна місія ЄС _ Вівторок, 28 березня 2017, 11:49
Версія для друку Коментарі

Минулого тижня "Європейська правда" опублікувала статтю з критикою дій Консультативної місії ЄС в Україні. Тепер даємо можливість відповісти голові місії Кястутісу Ланчінскасу.

* * * * *

Минулого четверга я уважно прочитав статтю Катерини Зарембо з Інституту світової політики (ІСП) "Місія здійсненна? Де помиляється Євросоюз у реформі сектора безпеки в Україні", опубліковану "Європейською правдою". 

ІСП пильно стежить за роботою КМЄС відтоді, як місія, створена після Євромайдану, почала допомагати Україні розбудовувати інститути цивільної безпеки, маючи на меті зробити їх ефективними та відповідальними і водночас підняти рівень довіри до них з боку суспільства.

У своїх нещодавніх звітах ІСП відзначив професіоналізм і компетентність наших працівників. Також інститут акцентував увагу на тому, що вже протягом першого року своєї діяльності місія продемонструвала здатність враховувати зауваження і побажання української сторони.

Інститут до того ж схвально прокоментував розширення з початку 2016 року повноважень місії, мандат якої тепер передбачає, окрім стратегічного консультування, проведення тренінгів та надання технічної підтримки. Крім того, розширення мандату дозволило відкрити регіональні представництва в Харкові і Львові.

Ми цінуємо роботу ІСП. Та коли його представники стверджують, що підхід ЄС до реформи безпекового сектора нагадує "лагодження літака під час польоту та ще й коли в нього стріляють", і додають, що КМЄС прагне "не помічати" конфлікт на сході України, ми вважаємо таку оцінку не зовсім об’єктивною.

Метою КМЄС є розбудова установ сектора цивільної безпеки, що підвищить здатність України протистояти внутрішнім та зовнішнім викликам.

Це довгострокове стратегічне зобов’язання задля майбутнього успіху Української держави. Будь-який будинок потребує міцного фундаменту, тому ми якраз і допомагаємо закласти підвалини для нових інститутів цивільної безпеки та зміцнити фундамент тих відомств, які вже є.

Круглий стіл, який проходив у четвер, продемонстрував, що партнери високо цінують роботу місії. Адже наша робота — це не лише стратегічне консультування, проведення тренінгів та надання технічної підтримки.

Окрім цього, як зазначила заступник міністра внутрішніх справ Анастасія Дєєва, ми відіграємо важливу роль у координації діяльності міжнародних донорів у секторі цивільної безпеки, щоб ділитися досвідом і не дублювати зусилля. Ми застосовуємо комплексний підхід і залучаємо до співпраці чимало різних партнерів.

Що ж до закидів, що КМЄС "прагне не помічати" конфлікту на сході України, який продовжує забирати людські життя, варто зазначити, що КМЄС — це лише один з інструментів у цілому комплексі заходів Європейського Союзу на підтримку України.

Інститути і держави-члени ЄС виділили близько 371 млн євро на гуманітарну допомогу українському народу та допомогу зі швидкого відновлення та подолання наслідків кризи на сході країни.

Крім того, сотні проектів із відновлення інфраструктури у східній частині України будуть профінансовані за кредитні кошти Європейського інвестиційного банку на суму 200 млн євро. Негрошова допомога надається через Механізм цивільного захисту ЄС.

Отже, "непомічання конфлікту" з нашого боку точно немає.

Україна — наш сусід, тож ЄС незмінно підтримуватиме тісну та плідну співпрацю з нею. Завдання КМЄС — сприяти реформуванню установ сектора цивільної безпеки на стратегічному, центральному рівні. І також ми підтримуємо реалізацію реформ через свої представництва в Харкові та Львові.

На наш погляд, це найефективніший спосіб зміцнення безпеки України в довгостроковій перспективі сталого розвитку.

І ми сподіваємося в майбутньому переконати в цьому й дослідників з ІСП.

 

Автор: Кястутіс Ланчінскас,

голова Консультативної місії ЄС

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

 

powered by lun.ua
ПУБЛІКАЦІЇ
Сергій Сидоренко, Європейська правда, Страсбург

Жертва токсичної Росії: президент ПАРЄ узгодив деталі своєї відставки

"Європейська правда" з’ясувала деталі домовленості, за якою Педро Аграмунт погодився залишити посаду, написавши заяву про відставку "за власним бажанням" через свою співпрацю з Москвою... Контакти з РФ стають токсичними і здатними знищити кар’єру європейського політика...

Ірина Мєзєнцева, ТРК "Херсон плюс"

Свині вимагають європейських стандартів, або Чому українське сало не їдять в ЄС

Відкриття ринку ЄС може стати для українських свинарів шансом на розвиток. Однак для цього "домашнє завдання" має виконати вся країна – від органів влади до найменшого виробника. Зусиль лише лідерів ринку, найбільш зацікавлених у такому експорті, явно буде недостатньо.



Жоель Гомбен, Паризький інститут політичних досліджень

Франція на фініші виборів. 4 фактори, що впливають на остаточний результат

Ці вибори можуть повністю змінити політичний ландшафт Франції... Виходячи з усіх прогнозів, у другий тур вийдуть Макрон і Ле Пен. Кого з них підтримають традиційні виборці консерваторів і соціалістів?

Дмитро Шемелін, юридична фірма "Астерс"

Бойова нічия в Гаазі: чому перший раунд у Суді ООН не визначив переможця

Коли результат битви не є очевидним, кожна зі сторін оголошує про свою перемогу. Те саме сталося і в Гаазі: наказ Міжнародного Суду ООН і Росія, і Україна поспішили записати у свій актив. Тож з’ясуймо, що сталося насправді, з урахуванням завдань обох сторін...


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter