Коли ліки не лікують: чому медикаменти в Україні часто гірші за європейські

Олександр Козирєв, Bayer _ Четвер, 23 листопада 2017, 09:00
Версія для друку Коментарі

Знайома ситуація: перед поїздкою за кордон вас просять привезти ліки. І не тому, що їх (або аналоги) не можна купити в українській аптеці. А тому що придбані в ЄС медикаменти часто ефективніші.

Чому так вийшло?

Україна з 45-мільйонним населенням, поза сумнівом, є одним із найбільших ринків Європи, цікавим в тому числі й для фармацевтичних компаній. Однак пропорційно зниженню доходів українців через декілька хвиль девальвацій гривні знижується і купівельна спроможність населення.

А це, в свою чергу, змушує споживача при виборі між різними однотипними продуктами частіше віддавати перевагу найбільш дешевим товарам, ігноруючи різницю в якості. Що, в свою чергу, призводить до часто несвідомого (а іноді й свідомого) придбання контрафактного продукту.

Підвищення попиту на бюджетні лікарські засоби призвело до збільшення обсягів ринку контрафактних товарів. Виробники контрафактних фармацевтичних препаратів не вкладають кошти ані в дослідження, ані в поліпшення, ані в просування на ринку препаратів, які підроблюють. А сучасні швидкі технології перетворюють виробництво контрафакту в дуже прибутковий бізнес.

Ще 2011 року в Україні контрафактні лікарські препарати складали до 50% ринку. Сьогодні ці показники ще вищі.

При цьому підробляють усі види лікарських засобів – від недорогих знеболюючих та антигістамінних засобів до препаратів, призначених для лікування захворювань, що становлять загрозу для життя.

Чому українські споживачі обирають контрафакт?

По-перше, ціна на контрафакт значно нижча, ніж на оригінальну продукцію.

По-друге, фармацевтичний ринок настільки заповнений контрафактною продукцією, що навіть офіційні роздрібні дистриб'ютори (аптеки) можуть несвідомо продавати контрафактні препарати, закупивши їх у нового, неперевіреного постачальника. Самостійно розпізнати контрафактну продукцію вкрай складно, а часом взагалі неможливо без спеціальної експертизи (особливо товарів дорогих цінових категорій).

І по-третє, у осіб, що виготовляють контрафактну продукцію, немає відчуття невідворотності покарання.

Висновок очевидний: поки не буде створено ефективного механізму імплементації законодавства про захист прав інтелектуальної власності, фармацевтичні компанії не зможуть ефективно протистояти проблемі, а ринок залишиться заповненим контрафактною продукцією.

Фармацевтичні компанії в Україні покладають великі надії на створення Вищого суду з інтелектуальної власності. Цей інструмент протестований і довів свою ефективність в таких країнах, як Японія, Південна Корея, Індія, Китай, Бразилія, Чилі, Перу, Мексика, Таїланд, США, Велика Британія, Бельгія, Франція, Португалія, Іспанія, Фінляндія, Швеція і Швейцарія.

Ще кілька десятків інших країн перебувають у процесі створення окремого спеціалізованого суду і поки мають судові палати або колегії, які розглядають виключно спори в сфері захисту прав інтелектуальної власності.

Угодою про асоціацію передбачена одна з важливих цілей – досягнення належного і ефективного рівня охорони та захисту прав інтелектуальної власності. Створення спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності в Україні спрямоване на досягнення саме цієї мети.

Більше того, в рамках Європейського Союзу зараз відбувається процедура формування відносно недавно створеного Єдиного патентного суду. Цей міжнародний суд являє собою єдиний спеціалізований патентний судовий орган з місцевими представництвами (підрозділами) на території країн ЄС.

Таким чином, паралельні судові процеси в національних судах держав-членів Європейського Союзу заміщуються уніфікованим процесом в єдиному суді, в результаті якого сторони зможуть отримати швидке рішення, що поширюються на юрисдикцію всіх європейських країн, де мав силу патент.

Україна лише починає імплементувати європейську практику захисту прав інтелектуальної власності.

Вищий суд з питань інтелектуальної власності України фактично розглядатиме всі спори, що стосуються прав інтелектуальної власності, за винятком кримінальних і частини адміністративних справ.

Початок роботи цього суду має забезпечити швидкий і ефективний захист прав інтелектуальної власності – таку позицію поділяють і в Асоціації правників України, і в середовищі бізнесу.

Більше того, цей крок вплине на всю українську економіку – лише коли інтелектуальна власність перестане бути проблемним або ризикованим активом, Україна зможе трансформувати свою економіку в більш інноваційну. 

 

Автор: Олександр Козирєв,

юрисконсульт Bayer HealthCare Pharmaceuticals, Bayer LLC

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

powered by lun.ua
ПУБЛІКАЦІЇ
Сергій Сидоренко, Таллінн-Сауе-Київ

Інтернет-врядування для України: як повторити успіх естонської реформи

Надто часто доводиться чути: "Естонія – не Україна". Мовляв, у нас сільське населення, низька комп'ютерна грамотність, відсутність комп’ютерів у людей... Лунають тисячі причин, через які нібито "ми так не зможемо". Але насправді цей стереотип легко зруйнувати...

Венеціанська комісія

Висновок Венеціанської комісії щодо освітнього закону. Текст документа

Сприяння посиленню державної мови та її обов’язковість є законною і навіть похвальною метою держави. Те саме стосується державних заходів для вивчення мови всіма громадянами... Венеціанська комісія вітає те, що українська влада готова використовувати можливості закону...







Павло Клімкін, міністр закордонних справ України

Старші брати лишилися в минулому: Павло Клімкін про вимоги щодо освітнього закону

Наш намір посилити в Україні позиції української мови викликав у сусідів спонтанний протест. Виходить, що Україні не дозволено те, що дозволено решті країн, виходить, що українці мали б і надалі залишатися комфортними для всіх.

Олена Омельченко, «Ілляшев та Партнери»

ЄС посилює торговельний захист: що треба врахувати Україні

ЄС пішов на масштабні зміни законодавства про боротьбу з демпінговим імпортом. При ухваленні рішення про запровадження захисних заходів буде враховуватися частка держави в економіці, незалежність фінсектора і навіть соціальні та екологічні стандарти.

Юрій Панченко, Європейська правда

"Добра зміна" з людським обличчям: що відомо про майбутнього прем'єра Польщі

Робота Моравецького в уряді вважається успішною, а опитування засвідчили, що його кандидатуру вважають оптимальною для посади прем’єра 12% поляків. З іншого боку, Моравецький явно виглядає чужим у керівній партії, а головне – є новачком у політиці.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter