Коли ліки не лікують: чому медикаменти в Україні часто гірші за європейські

Олександр Козирєв, Bayer _ Четвер, 23 листопада 2017, 09:00
Версія для друку Коментарі

Знайома ситуація: перед поїздкою за кордон вас просять привезти ліки. І не тому, що їх (або аналоги) не можна купити в українській аптеці. А тому що придбані в ЄС медикаменти часто ефективніші.

Чому так вийшло?

Україна з 45-мільйонним населенням, поза сумнівом, є одним із найбільших ринків Європи, цікавим в тому числі й для фармацевтичних компаній. Однак пропорційно зниженню доходів українців через декілька хвиль девальвацій гривні знижується і купівельна спроможність населення.

А це, в свою чергу, змушує споживача при виборі між різними однотипними продуктами частіше віддавати перевагу найбільш дешевим товарам, ігноруючи різницю в якості. Що, в свою чергу, призводить до часто несвідомого (а іноді й свідомого) придбання контрафактного продукту.

Підвищення попиту на бюджетні лікарські засоби призвело до збільшення обсягів ринку контрафактних товарів. Виробники контрафактних фармацевтичних препаратів не вкладають кошти ані в дослідження, ані в поліпшення, ані в просування на ринку препаратів, які підроблюють. А сучасні швидкі технології перетворюють виробництво контрафакту в дуже прибутковий бізнес.

Ще 2011 року в Україні контрафактні лікарські препарати складали до 50% ринку. Сьогодні ці показники ще вищі.

При цьому підробляють усі види лікарських засобів – від недорогих знеболюючих та антигістамінних засобів до препаратів, призначених для лікування захворювань, що становлять загрозу для життя.

Чому українські споживачі обирають контрафакт?

По-перше, ціна на контрафакт значно нижча, ніж на оригінальну продукцію.

По-друге, фармацевтичний ринок настільки заповнений контрафактною продукцією, що навіть офіційні роздрібні дистриб'ютори (аптеки) можуть несвідомо продавати контрафактні препарати, закупивши їх у нового, неперевіреного постачальника. Самостійно розпізнати контрафактну продукцію вкрай складно, а часом взагалі неможливо без спеціальної експертизи (особливо товарів дорогих цінових категорій).

І по-третє, у осіб, що виготовляють контрафактну продукцію, немає відчуття невідворотності покарання.

Висновок очевидний: поки не буде створено ефективного механізму імплементації законодавства про захист прав інтелектуальної власності, фармацевтичні компанії не зможуть ефективно протистояти проблемі, а ринок залишиться заповненим контрафактною продукцією.

Фармацевтичні компанії в Україні покладають великі надії на створення Вищого суду з інтелектуальної власності. Цей інструмент протестований і довів свою ефективність в таких країнах, як Японія, Південна Корея, Індія, Китай, Бразилія, Чилі, Перу, Мексика, Таїланд, США, Велика Британія, Бельгія, Франція, Португалія, Іспанія, Фінляндія, Швеція і Швейцарія.

Ще кілька десятків інших країн перебувають у процесі створення окремого спеціалізованого суду і поки мають судові палати або колегії, які розглядають виключно спори в сфері захисту прав інтелектуальної власності.

Угодою про асоціацію передбачена одна з важливих цілей – досягнення належного і ефективного рівня охорони та захисту прав інтелектуальної власності. Створення спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності в Україні спрямоване на досягнення саме цієї мети.

Більше того, в рамках Європейського Союзу зараз відбувається процедура формування відносно недавно створеного Єдиного патентного суду. Цей міжнародний суд являє собою єдиний спеціалізований патентний судовий орган з місцевими представництвами (підрозділами) на території країн ЄС.

Таким чином, паралельні судові процеси в національних судах держав-членів Європейського Союзу заміщуються уніфікованим процесом в єдиному суді, в результаті якого сторони зможуть отримати швидке рішення, що поширюються на юрисдикцію всіх європейських країн, де мав силу патент.

Україна лише починає імплементувати європейську практику захисту прав інтелектуальної власності.

Вищий суд з питань інтелектуальної власності України фактично розглядатиме всі спори, що стосуються прав інтелектуальної власності, за винятком кримінальних і частини адміністративних справ.

Початок роботи цього суду має забезпечити швидкий і ефективний захист прав інтелектуальної власності – таку позицію поділяють і в Асоціації правників України, і в середовищі бізнесу.

Більше того, цей крок вплине на всю українську економіку – лише коли інтелектуальна власність перестане бути проблемним або ризикованим активом, Україна зможе трансформувати свою економіку в більш інноваційну. 

 

Автор: Олександр Козирєв,

юрисконсульт Bayer HealthCare Pharmaceuticals, Bayer LLC

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

ПУБЛІКАЦІЇ
Дмитро Шемелін, "Астерс"

Перемога Сергія Клюєва в Суді ЄС: чому санкції скасовані та що це змінить для інших екс-посадовців

Суд детально розглянув усі аргументи Клюєва щодо принципової незаконності санкцій – і відхилив їх один за одним... Це рішення навряд чи підриває європейський санкційний режим як такий або створює якісь потужні підстави для масового скасування санкцій...

Юрій Панченко, Європейська правда

Асоціація наполовину: звіт про відставання та успіхи євроінтеграції України

Рівень виконання Україною Угоди про асоціацію з ЄС залишається вкрай низьким. Зокрема, за даними уряду, минулого року вдалося виконати лише 41% запланованої роботи. Такі низькі результати дають скептикам чудовий аргумент, що євроінтеграція насправді не потрібна Україні...







Ілія Куса, Український інститут майбутнього

Російський зять для Трампа: новий підозрюваний у справі про вплив РФ на американські вибори

Непримітна справа проти одного з лондонських юристів може серйозно вдарити по РФ. Алекс ван дер Зваан – зять одного з найбагатших російських бізнесменів. І його справа – удар по двох колишніх помічниках Трампа, які "вели" його передвиборчу кампанію.

Наталія Слободян, Експертний центр з питань безпеки

Науковий прорив на тлі війни: декілька ізраїльських рецептів

Один із секретів успіху Ізраїлю – "коротка дистанція влади". Надмірний контроль за науковцями з боку влади або контролюючих інститутів демотивує, руйнує ініціативність, пригнічує, а в результаті – брак креативності та нових ідей.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter