МЗС Польщі: "Обговорення третьої фази санкцій проходить цілком серйозно"

Сергій Сидоренко, ЄвроПравда, з Варшави _ Понеділок, 28 липня 2014, 08:47
Версія для друку Коментарі
Фото МЗС Польщі

З Хенрікою Мощицькою-Дендиш, заступником міністра закордонних справ Польщі, кореспондент ЄвроПравди зустрівся у Варшаві, де взяв участь у одній з панелей щорічного зібрання послів Польщі.

Учасники п'ятиденного закритого дипломатичного заходу кажуть, що українська тематика спливала під час усіх панельних дискусій - навіть там, де її не було передбачено від початку.

Польща є однією з тих країн, які чудово усвідомлюють, що Росія - якщо дати їй волю - не зупиниться ані на кордоні Донбасу, ані на кордоні України. У Варшаві чудово розуміють, что Кремль можливо лише зупинити. І зробити це здатен лише потужний гравець - такий, як Євросоюз. Та для цього масштаб проблем мають усвідомити всі без винятку держави-члени Євросоюзу, адже рішення з безпекових питань у ЄС ухвалюють консенсусом.

І поляки працюють над тим, щоб це відбулося.

Хенріка Мощицька-Дендиш курує в польському МЗС питання співпраці з Євросоюзом. Тому саме вона в короткому інтерв'ю розповіла ЄвроПравді про те, які перспективи має діалог в ЄС щодо санкцій відносно РФ, а також про європейські перспективи України.

"Ми не ставимо під сумнів географічні карти"

- Якими ви бачите місце і роль України в Європі?

- Відповідь на це питання більшою мірою залежить від українців. Саме вони повинні визначати напрямок розвитку країни й обирати, до якої спільноти вони належать. Другий фактор, що визначає місце вашої країни в Європі - реформи, які вам належить провести. Знову ж таки, все у ваших руках.

А моя відповідь на питання про майбутнє України в ЄС дуже проста.

Стаття 49 Договору ЄС каже, що будь-яка європейська країна може стати членом Євросоюзу, якщо відповідатиме критеріям, в основі яких - демократія та європейські цінності.

А оскільки географічна приналежність України до Європи ні в кого не викликає питань, питання лише в одному - у виконанні цих критеріїв.

- Тим не менш, в офіційних документах ЄС досі не визнана європейська перспектива України або навіть її статус як європейської держави (European State, термін зі ст.49).

- Ми ж не ставимо під сумнів географічні карти, вірно? Межі європейського континенту давно визначені.

Тому на кожній зустрічі, коли виникає така дискусія - і з європейськими партнерами Польщі, і з Україною, - ми нагадуємо про те, що стаття 49 досить чітка і не дає можливості для різночитань.

- Які головні виклики ви бачите перед Україною на шляху до ЄС?

- Звичайно ж, йдеться про реформи. Україна повинна провести приблизно ті ж перетворення, що відбулися у Польщі після 1989 року. Звичайно, ситуація не ідентична; звичайно ж, шлях буде іншим.

Але ключовий фактор успіху повинен бути тим же, що й у поляків - рішучість і цілеспрямованість державних еліт в питанні зближення з Євросоюзом.

- Сьогодні основна увага ЄС прикута до ситуації в сфері безпеки. Чи не бачите ви загрози того, що в певний момент Європа захоче "забути" про Україну, залишивши її у сфері впливу Росії, аби лише був мир?

- Ні, я не бачу такого ризику. Скажу чесно, я в цьому сенсі не бачу великої різниці з тим, що було в Центральній Європі в 1990-х роках.

Тогочасний російський президент Борис Єльцин був категоричним противником євроатлантичної інтеграції Польщі. Росія намагалася сказати категоричне "ні" членству в НАТО.

Я згодна, ситуація в Україні інша і більш складна через зіткнення (на Донбасі), що досі тривають.

Це ускладнює роботу вашого уряду і президента. Але якщо ваші еліти все ж цілеспрямовано працюватимуть над просуванням в ЄС, то буде й підтримка з боку Євросоюзу.

- Тим не менш, в Україні нерідко складається враження, що про Крим в ЄС вже "забули". Чи не станеться те саме з усією країною...

- Ви неправі. Позиція і Польщі, і всього ЄС щодо Криму - дуже чітка, вона не змінювалася.

Нелегальна анексія Криму Росією - дуже небезпечний феномен, який швидше відповідає логіці ХІХ століття і точно неприпустимий у ХХІ столітті. Такої ж позиції дотримується все світове демократичне співтовариство. І я не допускаю можливості, що про це "забудуть".

"Катастрофа MH17 змінила сприйняття того, що відбувається"

- В ЄС давно йде дискусія про запровадження секторальних санкцій щодо Росії. Чесно кажучи, в Україні все більше сумнівів, що Європа зважиться на цей крок. А ви в це вірите?

- Так, я вірю. Це стає можливим, оскільки настрої в ЄС змінюються.

- Настрої давно змінюються, але ми вже втомилися жартувати, що ЄС зібрався, щоб висловити "серйозну стурбованість".

- ... і "глибоку заклопотаність" (сміється).

- І коли ж це зміниться?

- Євросоюз - структура, яка вимагає консенсусу для прийняття рішення. У деяких державах це займає більше часу (ніж хотілося б - ЄвроПравда). Але мені здається, що в українському випадку ми досягли успіху. Ми виступаємо зі спільними заявами, Європа говорить єдиним голосом.

Я розумію, що для вашої країни сказаного може бути недостатньо.

Тим не менш, тиск ЄС (на Росію - ЄвроПравда) є, і він поступово посилюється.

- Що ж, окей, до санкцій багато країн-членів ЄС поки не готові. Але чи є у них розуміння того, що події в Україні спровоковані Росією? Чи тут теж немає консенсусу?

- Саме тут, думаю, розуміння дуже чітке. І катастрофа авіалайнера MH17 змінила сприйняття того, що відбувається, змінила громадську думку в багатьох країнах Західної Європи. І тепер ці країни набагато ближче до того, щоб сприймати це не просто як внутрішньоукраїнський конфлікт.

- Польща, як ряд інших країн-членів ЄС, має великий товарообіг з Росією. Бізнес не буде блокувати санкції?

- Що стосується Польщі, то глава МЗС Радослав Сікорський висловився більш ніж чітко. Не зважаючи на те, що у нас високий рівень торгівлі з РФ, в певний момент нам доведеться перейти до обговорення економічних санкцій. Навіть якщо їхнє введення завдасть шкоди нашому бізнесу.

- ...перейти до обговорення чи до рішення про введення санкцій?

- Мені здається, що друге є логічним наслідком першого.

В інших країнах ЄС введення санкцій також належить до компетенції уряду, а не бізнес-кіл. Звичайно, економічне лобі часто відіграє значну роль, але я переконана, що на цій стадії буде прийнято політичне рішення.

Важливо також розуміти, що обговорення третьої фази (секторальних санкцій щодо РФ - ЄвроПравда) вже почалося і проходить цілком серйозно. Зараз, після останнього рішення Ради ЄС, предметом обговорення стали конкретні інструменти запровадження таких обмежень.

Обговорюється, умовно кажучи, "перший етап третьої фази" санкцій. Він охопить такі сектори, як оборонна промисловість, товари подвійного призначення, а також високі технології, особливо - спрямовані на використання в енергетичному секторі.

Це - конкретні сектори російської економіки.

- Взимку нас, напевно, чекає новий етап газової війни. ЄС готовий до цього?

- Ситуацію в енергетичному секторі ЄС обговорює дуже серйозно. Серед іншого, ми накопичуємо резерви, щоб у разі необхідності провести наступну зиму без значних перебоїв в енергопостачанні.

Звичайно ж, це значний виклик. Звичайно ж, у цього завдання немає швидкого вирішення.

Наша відповідь має бути комплексною, вона повинна включати підвищення енергоефективності. І в цьому питанні Україні є над чим працювати. Втім, як і Польщі.

Також у ЄС серйозно працюють над необхідністю створення принципово нового, більш конкурентного енергоринку. Але це - завдання наступних років.

"Продовження односторонніх пільг ЄС буде проблематичним"

- Зараз проти України ведеться не тільки економічна та енергетична війна. У нас йдуть реальні бойові дії. І навіть якщо завтра всі раптом закінчиться, в Україні залишиться зруйнована інфраструктура східного регіону. Євросоюз допоможе в її відновлення?

- Звичайно! ЄС ще раніше, погоджуючи пакет допомоги Україні, припускав, що частина коштів буде спрямована на оновлення інфраструктури України.

Я вважаю, що за нинішніх умов частина цієї допомоги може бути спрямована на відновлення конкретних об'єктів на сході України.

- Але в тому пакеті допомоги, що був запропонований Україні в березні-квітні, левова частка коштів надавалась у вигляді кредитів. Повертати кредити після війни буде непросто. Чи можливо, що ЄС виділить безповоротну допомогу на такі цілі?

- Давайте повернемося до конкретики, коли таке виділення коштів буде на порядку денному. У розпорядженні ЄС є чимало фінансових інструментів, у тому числі - в рамках Європейської політики сусідства.

- Україна досі не ратифікувала Угоду про асоціацію. Чи є це проблемою?

- У цьому процесі дійсно є крайній термін - 1 листопада закінчується дія односторонніх торгових преференцій.

Якщо ми не встигнемо, то продовження односторонніх торговельних пільг з боку ЄС буде проблематичним. Тому цей термін досить конкретний.

Що стосується аналогічних дій Польщі, то ратифікація в нашому парламенті очікується у вересні. Можливо, це відбудеться в кінці місяця, можливо - трохи раніше.

Нам потрібно підготувати переклади всіх документів, ми плануємо завершити цю роботу в кінці серпня - на початку вересня. Потім уряд має офіційно затвердити пакет документів та передати їх до парламенту.

- Чи вірите ви, що українські товари, отримавши доступ на європейський ринок, стануть на ньому конкурентними?

- Мені це питання дуже нагадує про той шлях, який пройшла моя країна.

Схоже, в Україні з цього приводу зараз ведеться така ж дискусія, яка була у нас в Польщі в 1990-ті роки, а особливо - перед членством в ЄС.

Перший час вам буде складно конкурувати на європейському ринку, адже там інші принципи конкуренції. Стандарти продукції - принципово інші. В ЄС інший підхід до контролю якості, санітарних норм тощо.

Це не так складно, як може здатися, але компаніям-виробникам потрібно вивчити європейські вимоги і виконувати їх.

Тому спочатку буде складно, але згодом, коли ви доведете, що ваша продукція дійсно якісна, що вона відповідає європейським стандартам, прийде успіх.

Тут є чітка аналогія з тим шляхом, що пройшла моя країна, Польща, при виході на європейський ринок.

Погляньте на польську харчову продукцію. На самому початку шляху - в 1990-х - ніхто навіть не міг повірити, що цей сектор може бути цікавий для європейських партнерів. У нас все було інакше. Але сьогодні це - ключова позиція нашого експорту.

ЧИТАЙ ТАКОЖ
powered by lun.ua
ПУБЛІКАЦІЇ
Любов Акуленко, Світлана Майструк, Дмитро Науменко

Економічні наслідки Brexit: три сценарії для Європи та Британії

Найкраще для Британії піти по першому сценарію, але найімовірнішим є другий: країна увійде у складний перехідний період, але не доведе процеси до катастрофічного рівня... За найгіршим сценарієм зниження експорту може скласти від 10% до 29%, з одночасним падінням економіки на 7%...

Джордж Сорос, project-syndicate.org

Brexit та майбутнє ЄС - стаття Джорджа Сороса про "неминучий розпад" Євросоюзу

Європейський союз справді зламався. Він перестав задовольняти потреби і сподівання своїх громадян. Він рухається до хаотичної дезінтеграції, яка залишить Європу в стані гіршому, аніж той, що ми мали би, якби Євросоюз взагалі не був створений. Але ми не повинні здаватися!..



Філіп Лара, університет Пантеон Ассас, Франція

Чи перемогло у Франції проросійське лобі? Аналіз позиції офіційного Парижа

Навіть якщо політичні лідери знають про реальний стан речей, вони не готові визнати, що проти Європи існує і другий фронт, відкритий Росією. Вони хотіли б, щоб Москва була союзником Франції, і переконали самих себе, що це можливо...

Артьом Георганов, Університет Софії

Прихований виграш ЄС: чому Британія отримала європейську мрію, а Європа - новий шанс

"Чому вони всі нам кажуть, що нам робити з нашою країною?" - обурювалися літні мешканці невеликих британських міст... Британія в останні тижні побачила дно своєї публічної політики. Дискусія заволоділа душами й серцями, але не розумом...


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter