"Ясна річ, ми піднімемо скандал у Страсбурзі": Володимир Ар’єв про жовтневу сесію ПАРЄ

Сергій Сидоренко, Європейська правда _ П'ятниця, 07 жовтня 2016, 15:36
Версія для друку Коментарі
Фото УНІАН

В понеділок у Страсбурзі розпочнеться осіння сесія Парламентської асамблеї Ради Європи. Цей орган, в якому представлені парламентарі 47 країн, ще навесні 2014 року став першою міжнародною інституцією з Росією-учасницею, яка наклала на РФ санкції. Спершу – позбавила росіян права голосу, а далі наклала додаткові обмеження. У відповідь представники РФ залишили ПАРЄ.

Та нині тут ведеться дискусія про зняття санкцій з Росії.

В інтерв’ю "Європейській правді" голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар’єв розповів про технологію, за допомогою якої Росію хочуть повернути до пленарної зали асамблеї, та про те, як Київ має намір протидіяти цьому.

– В четвер ви заявили: ми чули про те, що ПАРЄ може змінити свої правила, щоби повернути Росію. Про що йдеться?

–  Так, справді, Росія висунула такі вимоги. Росіяни замість того, щоб виконувати вимоги резолюції ПАРЄ, які були ухвалені у 2014-2015 роках, навпаки, ставлять ультиматуми щодо свого повернення до Асамблеї.

Вони хочуть змінити правила, за якими в ПАРЄ підтверджуються повноваження національних делегацій, вони запропонували це під час візиту до Москви представників керівництва ПАРЄ.

Зараз для того, щоби поставити під сумнів повноваження якоїсь делегації – зокрема, російської – це мають підтримати не менше 20 людей. Цього достатньо, щоби в ПАРЄ запустилася відповідна процедура, асамблея вивчила це питання.

Дане правило пропонують змінити: замість 20 людей запуск даної процедури має ініціювати третина присутніх делегатів, або не менше 20% від загальної кількості членів Асамблеї.

Крім того, Росія вимагає провести реформи в Асамблеї, змінивши процедуру моніторингу. Замість моніторингу країн вони хочуть "моніторинг кейсів", тобто випадків. А ухвалення резолюцій стане можливим, лише якщо в залі ПАРЄ будуть присутні не менше половини делегатів.

– Пропозиції про зміну процедур немає в порядку денному сесії. Її мають включити в нього в понеділок?

– Із цим – ще цікавіше.

Спершу вони хотіли провести це через бюро асамблеї, а далі – регламентний комітет, і затвердити всі ці зміни в постійному комітеті в Нікосії у листопаді.

Але вони розуміють, що в разі проведення дискусії Асамблея це з великою вiрогiднiстю не підтримає. Тому – вирішили включити проведення цих змін через progress report Бюро (керівного органу асамблеї. – ЄП), який зазвичай затверджується автоматично, в понеділок вранці, після відкриття сесії.

Це – єдине рішення за всю сесію, яке затверджується без обговорення і навіть голосування, за автоматичною процедурою. І тому iнiцiювання змін в регламенті буде інтегроване в нього.

– Такий юридичний шлях, здається, ще не використовували в історії Асамблеї.

– Так. І він мені дещо нагадує.

Саме так колись робили "регіонали", засовуючи зміни до бюджету в Закон про освіту, який взагалі не стосується цієї теми. Це той самий стиль! Стиль, придуманий у Москві.

Представники керівництва ПАРЄ, які зараз втілюють досягнуті в Москві домовленості, хочуть використати цей шлях, щоби внести зміни щодо двох речей:

а) правил поставлення під сумнів повноважень делегацій,

б) правила про те, що поточні й термінові дебати можуть ініціюватися тільки лідерами політичних груп, а не збором підписів.

Це – зміни не в інтересах Ради Європи і її принципів, а в інтересах окремих держав або людей. Крім того, грубо порушується стаття 68 Правил ПАРЄ, де чітко виписана процедура змін до цих Правил. В даному випадку вона не дотримана.

– Як можна цьому запобігти? Адже питання буде на початку сесії, не буде часу попрацювати з представниками інших країн.

– Вони саме цього хочуть, це хитрий маневр.

Але ми, ясна річ, піднімемо скандал. Коли буде затвердження progress report, то будемо вставати i протестувати проти його затвердження у такому вигляді. Українська делегація вже зараз проговорює це питання з колегами з інших країн. Я говорив з президентом групи ЄНП і знайшов підтримку звичного підходу внесення змін до регламенту. Якщо є потреби у змінах – то давайте ми створимо робочу групу, ad-hoc committee, протягом року врахуємо побажання всіх політичних груп, всіх делегацій.

Українська делегація теж має свої пропозиції щодо змін, зокрема щодо регламентування подорожей на окуповані або анексовані території і багато інших пропозицій. Давайте все це обговоримо і в січні 2018 року проголосуємо. Але ми будемо категорично стояти проти таких швидких змін.

І всі представники ПАРЄ, з ким я спілкувався в останні дні, мають таку ж думку. Більше того, вони спочатку мені не вірили, що таке схвалення можливе.

– Ви багато разів говорили, що керівництво ПАРЄ робить поступки Росії. Якою є роль президента асамблеї Педро Аграмунта?

– Доволі сильна.

Справа в тому, що Педро Аграмунт вважає своєю метою, щоби протягом його президентства у 2016-17 роках до складу Асамблеї повернулися всі 47 країн. Ми з ним з цього приводу дискутували, я говорив, що це примітивна арифметика. Але у нього є таке бажання – "об’єднати всіх".

Окрім нього, в ПАРЄ є конкретні дуже зацікавлені особи, на кшталт Таіні Кокса з групи лівих, який просуває цю ідею. Також це підтримує Мікелє Ніколєтті, лідер соціалістичної групи, який теж вважає, що Росія має бути в сесійній залі, але при цьому він, на відміну від Таіні Кокса, критично ставиться до дій Російської Федерації. З Ніколєтті можна дискутувати, його можна переконувати.

Та ми маємо також пам’ятати, що Росію насправді ніхто не викидав із ПАРЄ, вона "самовикинулася" після того, як її обмежили в праві голосувати, брати участь у спостережних місіях за виборами і в керівних органах Асамблеї.

Ми і зараз не говоримо про виключення Росії, ми говоримо про збереженням санкцій. І додаємо одне: за жодних обставин в Асамблеї не повинно бути делегатів, обраних голосами Криму.

– Лунали заяви, що в разі повернення повноважень депутатам від Росії Україна може вийти з ПАРЄ. Про що йдеться? Ми не будемо присутні в пленарному залі чи взагалі припинимо роботу в Асамблеї?

– Є різні думки. Але переважна більшість нашої делегації схиляється до того, що в разі, якщо ПАРЄ за принципом "широко закритих очей" прийме Російську Федерацію без жодних обмежень, то ми розглядаємо можливість демаршу. Бо може ще й вибачитись перед Росією за те, що вони зробили в Україні?

Форму цього демаршу будемо визначати залежно від обставин – чи буде повернення РФ, чи часткове повернення, ми ж не знаємо деталей. Але найголовніший принцип такий: організація, яка пішла проти власних принципів, вже нічого не може рекомендувати Україні. І не тільки Україні, а й взагалі більш нікому.

Тому що це лицемірство i цинiзм: ухвалювати демократичні резолюції, рекомендації, покликані укріплювати демократію, права людини, і в той самий час – прощати и повертати російську делегацію, яка не просто нічого не виконала, а ще й поглибила порушення, наплювала на всі вимоги і принизила Асамблею, ставлячи свої зустрічні ультиматуми. Цього ми ніколи прийняти не зможемо.

І ми можемо бути не одні, хто вчинить демарш. Є доволі відомі політики, які нам повідомили, що не хочуть лишатися в Асамблеї за таких умов.

Зараз йдеться про те, що ми маємо врятувати Асамблею від самознищення. Адже події останнього часу призводять не просто до зниження довіри до цієї інституції, вони її множать на нуль.

І якщо процес, який я описав – така собі госдумізація ПАРЄ – буде пройдений, тоді ми будемо уже радитися і між собою, і з іншими нашими колегами, з іншими делегаціями, чи є сенс залишатися в домі, який зіпсований.

– Ви вже спілкувалися з керівництвом ПАРЄ про те, що Україна розглядає можливість виходу з Асамблеї?

– З Аграмунтом – ні. Але загалом нам не дуже вірять, що ми це зробимо.

Я би на їхньому місці не ставився до нашої заяви легковажно.

Так, це рішення ще не ухвалене, але настрої в делегації саме такі.

– Наразі Україна взагалі не визнає повноважень Держдуми. Як ми будемо ставитися до будь-яких дій росіян в ПАРЄ, будь-яких ініціатив, які виходять від російських депутатів?

– Зараз, до речі, головою делегації РФ у ПАРЄ буде Слуцький, людина під санкціями. Він вчора заявив, що російська делегація має отримати гарантії, що їхні повноваження не будуть поставлені під сумнів. Взагалі.

Що ж до повноважень депутатів – ми вважаємо, що будь-які документи, які виходять від Держдуми Росії, будь-які закони, навіть підписані президентом РФ, є нелегітимними. Це – ставлення Верховної ради.

Наразі немає юридичного консенсусу щодо ставлення до виборів за партійним списком. Взагалі це перший випадок після Другої світової війни, тому міжнародоного консенсусу щодо цього немає – як з депутатів у багатомандатному загальноросійському окрузі відібрати тих, кого підтримали в окупованому Криму? І допоки немає єдиного підходу, ми вважаємо, що ці голосування за партії є нероздільні, і будь-яка партія, яка представлена в російській думі, біла обрана також голосами кримчан.

Хоча з мажоритарниками – інша ситуація.

Ми не можемо не визнавати тих мажоритарників, які обрані на території Російської Федерації. Ми не визнаємо лише мажоритарників Криму. Тому ті пропозицій, які виходитимуть в ПАРЄ від конкретної особи, ми будемо визнавати, але те, що виходить від Держдуми як інституції – не будемо. І у виступах усіх ми будемо говорити, що цей документ поданий нелегітимними персонами.

– У 2018 році в Росії мають відбутися також вибори президента. Якщо голосування буде знову проходити на території Криму, це матиме такі ж наслідки?

– Так, ми в цьому разі не визнаємо вибори президента. А як інакше?

Яка частина новообраного російського президента буде нелегітимною? Палець? Рука? Стопа? Чи, може, мозок?

Ми ж не можемо розділити людину. Це той самий принцип, який ми сповідуємо щодо Держдуми. А щодо президента тут взагалі все однозначно.

Не лише ми, але й увесь світ опиняється в дуже важкій політичній ситуації. Адже такими діями Путін бульдозером поглиблює анексію. Адже весь світ не визнає анексію Криму, а Росія проводить там вибори. Вибори президента, тобто нероздільного органа влади, стануть величезним викликом для всієї системи міжнародної дипломатії.

І з такою перспективою дуже важливо, щоби Європа не знімала санкції, ані політичні, ані економічні, доки Росія принаймні не почне сідати за стіл переговорів щодо статусу Криму.

powered by lun.ua
ПУБЛІКАЦІЇ
Анатолій Марциновський, "Європейська правда"

Митниця проти "євроблях": чи допоможе Вільнюс вирішити проблему литовських авто

Податкова має інформацію про 239 литовських компаній, які видають доручення на право користування своїми автівками громадянам України, причому деякі компанії видали понад 200 таких доручень. У більшості випадків керівниками цих литовських компаній також є громадяни України.

Євген Приходько, для Європейської правди

Санкції ЄС проти Польщі: до чого призведе жорстке рішення Європарламенту

Голосування в Європарламенті акурат випало на день відзначання другої річниці правління партії "Право та справедливість". Варшаві загрожує позбавлення права голоса у ЄС. Анонсувавши введення санкцій, Брюссель досить символічно підбив підсумки двох років "добрих змін" від польської правлячої партії.







Юрій Панченко, Європейська правда

Вікно можливостей для Києва: чи вдасться заморозити конфлікт із Польщею

Після гучного скандалу з праворадикалами на марші у Варшаві польській владі більше не потрібні нові проблеми на етнічному ґрунті. І це дає Києву шанс на конструктивнішу позицію Польщі в історичному діалозі. Але наскільки тривалим буде це "вікно можливостей"?

Олександр Мішин, Центр дослідження Африки

Так йдуть диктатори: примара військового перевороту в Зімбабве

Політична боротьба у Зімбабве загострилася на тлі погіршення стану здоров’я президента Роберта Мугабе. Ймовірною причиною заколоту стало бажання 93-річного диктатора передати владу в руки своєї дружини Грейс.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter