Лише декілька днів повністю змінили політичну ситуацію у традиційно стабільному Казахстані. "Газові" протести закінчилися введенням у країну "миротворців" РФ та її союзників, що повністю змінює ситуацію як у самому Казахстані, так і в регіоні. 

Швидка інтервенція російських військ під егідою "миротворчих сил" ОДКБ викликає низку запитань.

Чому протести відбулися саме зараз, хто ними керував та якою є роль РФ у нинішньому конфлікті? А одночасно – які наслідки матимуть події у Казахстані, в тому числі й для України?

Про це читайте в статті керівника секції Азійсько-Тихоокеанського регіону New Geopolitics Research Network Юрія Пойти Допомога силою: які наслідки матиме введення військ РФ до Казахстану. На цю тему можна також подивитися й нове відео на "ЄвроПравді". 

Казахстан – країна з досить високими економічними показниками, є одним із регіональних лідерів, володіє значними запасами енергоресурсів, має досить розвинену соціальну політику, чим забезпечує лояльність суспільства, проте характеризується авторитарним політичним режимом.

Внаслідок цього казахстанське суспільство є фактично відірваним від політичного життя, мало цікавиться політикою, характеризується невисоким рівнем політичної культури, оскільки вважає, що не має жодних інструментів впливу на владу.

Протягом багатьох років це забезпечувало монопольне перебування при владі чинної політичної еліти, але одночасно – поступово призвело до посилення недовіри та негативного ставлення до влади з боку суспільства.

Сформувався розрив між владою та суспільством, що в умовах неочікуваного підвищення цін на газ, "половинчастості" та незавершеності оголошених чинним президентом Касим-Жомартом Токаєвим реформ, корумпованості старої політичної еліти, монопольного впливу олігархів, відсутності виборності регіональних еліт призвело до серйозного конфлікту між владою та суспільством.

Внаслідок цього ми спостерігали швидку політизацію та радикалізацію соціально-економічного протесту, образи в бік першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва та навіть повалення його пам’ятника.

Однією з особливостей цих акцій є масовий характер, що стало справжнім випробуванням для влади країни.

Другою особливістю стало надзвичайно швидке перетворення протесту з соціально-економічного (газового) в політичний, при цьому не тільки із закликами до відставки уряду та відсторонення Назарбаєва від державних справ.

Протест за досить короткий час маргіналізувався. Цей факт також говорить про низьку самоорганізацію протестувальників, які не змогли сформувати відповідні загони самооборони та допустили перетворення політичного протесту на акції вандалізму.

На даний час важко підтвердити, що Росія була причетною до провокування протестів, принаймні наразі відсутні докази та ознаки цього.

Однак можна сказати напевно, що Росія намагається максимально використати вразливе становище Казахстану задля досягнення своєї вигоди, реалізуючи "гібридний сценарій" встановлення контролю над країною.

Більше - у матеріалі Юрія Пойти Допомога силою: які наслідки матиме введення військ РФ до Казахстану.