Днями, після зустрічі з Путіним, Київ відвідає генеральний секретар ООН.

Про інститут генерального секретаря ООН і про те, яку допомогу Україна може очікувати від нього читайте в статті постійного представник України при Організації Об'єднаних Націй Сергія Кислиці Генерал чи секретар? Яких дій та рішень варто чекати від генсека ООН.

Не варто ототожнювати генсека ООН із всемогутніми генсеками політбюро компартій в Союзі та інших країнах соцтабору.

Генеральний секретар ООН не керує Радою Безпеки чи Генеральною Асамблеєю. В обох є свої голови (Presidents). 

При цьому, повноваження генсека є достатньо гнучкими і часто залежать від його готовності брати на себе додаткову роль.

Наприклад, швед Даг Хаммаршольд, який був генеральним секретарем ООН у 1953-61 роках, домігся введення в Конго місії з підтримання миру (тобто тих, кого в Україні часто не зовсім коректно називають "миротворцями ООН") та активно просував процес мирного врегулювання шляхом переговорів.

Хаммаршольд загинув за досі не до кінця розслідуваних обставин. Напередодні загибелі відбувалися суперечки з СРСР щодо конфлікту в Конго в 1960 році, де інтереси західних країн зіткнулися з інтересами Союзу.

Генсек ООН – це більше про авторитет, аніж про статутні повноваження. Але саме цей авторитет дає йому унікальні можливості діяти за лаштунками, використовуючи конфіденційні канали комунікації з урядами.

Чинний генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш вирішив задіяти саме такі можливості, які не є обов’язком, але є правом на цій посаді.

Його візити до Києва та Москви є проявом саме такої діяльності.

Авторитет генсека і довіра до його позиції спрацьовують і при розгляді питань у Раді Безпеки.

Саме тому він є ключовою фігурою при інформуванні Радбезу з усіх питань міжнародного миру та безпеки. Саме він або його заступники за дорученням генсека брифінгують членів Радбезу щодо ситуації у зонах конфліктів або щодо інших безпекових загроз, і саме ця інформація вважається авторитетною та перевіреною і лягає згодом в основу рішень цього органу ООН.

Також генсек: готує доповіді для Генеральної Асамблеї ООН, у тому числі про ситуацію з правами людини на тимчасово окупованих Росією територіях;  координує роботу усіх фондів, програм і спецустанов ООН; забезпечує виконання рішень про заснування "миротворчих" операцій; йому підпорядковуються командири військових або поліцейських сил, направлених до місця проведення операцій з підтримання миру; скликає саміти з найбільш актуальних питань глобального порядку денного, а також на регулярній основі зустрічається з главами держав та урядів усіх континентів.

Тому інститут генерального секретаря ООН є надзвичайно важливим і у разі адекватних очікувань може бути надзвичайно корисним.

Адекватні очікування громадськості та ЗМІ – це, наприклад, розуміння того, що не потрібно звинувачувати генсека у відсутності рішень Ради Безпеки, адже він не може вплинути на деструктивну поведінку Росії.

Але разом з тим, адекватні очікування – це вимоги до генсека бути більш наполегливим у подоланні саботажу і диверсій всередині Секретаріату ООН, коли окремі, і очевидно мотивовані конкретною зовнішньою силою співробітники просувають неправдиві наративи стосовно російсько-української війни, вживають неприпустиму лексику.

Докладніше - у матеріалі Сергія Кислиці Генерал чи секретар? Яких дій та рішень варто чекати від генсека ООН.