У першій половині дня 23 червня у Брюсселі пройшов саміт "ЄС – Західні Балкани". 

Цей саміт не відзначився важливими заявами. Замість цього він супроводжувався гучними скандалами, тим самим показуючи, з якими проблемами стикається розширення Євросоюзу.

При цьому частина цих проблем вже незабаром можуть стати актуальними і для України, йдеться у статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Заблокований шлях до ЄС: чому не вдалося зрушити інтеграцію Західних Балкан та як це вплине на Україну.

Гучний скандал – рідкісний гість на європейських самітах. Втім, цього разу саміт "ЄС – Західні Балкани" ледь не ознаменувався мегаскандалом.

За день до його проведення президент Сербії Александар Вучич заявив, що лідери трьох з чотирьох країн-кандидатів у члени ЄС можуть проігнорувати цей саміт на знак протесту проти курсу Брюсселя.

Окрім Сербії, у демарші могли взяти участь Албанія та Північна Македонія – країни, які впритул наблизилися до членства у ЄС, але не можуть зробити цей вирішальний крок.

Нагадаємо, що окрім зазначених країн, кандидатом на членство у ЄС ще є Чорногорія (принаймні, до винесення рішення по Україні та Молдові).

Чорногорія – єдина з країн-кандидатів, яка не має особливих підстав скаржитися на ЄС. 

А от у Сербії набралося багато питань до Євросоюзу.

Наразі у Брюсселі існує консенсус – відкриття для Белграда нових переговорних глав неможливе без виконання ним політичних вимог – залагодження відносин із Косовом (аж до визнання) та (і це головне для України) приєднання до санкцій ЄС, накладених на Росію.

Саме тому президент Сербії Александар Вучич так не прагнув летіти до Брюсселя, знаючи, що на нього чекає лише новий тиск щодо антиросійських санкцій. А коли стало відомо, що колективного демаршу не вийде, то сербський президент також вирішив летіти на саміт, попередивши: він знає, що на нього будуть тиснути щодо санкцій, проте готовий до цього і підготував аргументи, чому це неможливо.

Проте найбільше причин ображатися на ЄС мають Албанія та Північна Македонія.

В ЄС було прийнято рішення розглядати заявки від цих країн лише "пакетом" – тобто неможливо ані прийняття Північної Македонії без Албанії, ані навпаки.

Саме тому рішення Болгарії ветувати вступ Північної Македонії до ЄС "рикошетом" вдарило і по Албанії.

Завданням для всього ЄС тепер стає пошук компромісу між Софією та Скоп’є. Але чергова спроба знайти цей компроміс, здається, провалилася.

Болгарські вимоги відверто дивують. У Софії вимагають внести зміни до македонської конституції (не лише у преамбулу, як греки, але й в основну частину), записавши болгар як націєутворюючий етнос країни.

Також там вимагають "відмовитися від мови ненависті до болгар", але одночасно в переговорах Північної Македонії з ЄС не має бути терміну "македонська мова", замість якої має використовуватися термін на кшталт "офіційна мова Північної Македонії".

І на додачу в Болгарії вимагають поступок в історичних питаннях.

Нинішній болгарсько-македонський конфлікт є важливим і для України.

Прецедент, коли питання членства у ЄС ставиться в залежність від згоди на корекцію історичної політики, потенційно є дуже небезпечним для нас.

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Заблокований шлях до ЄС: чому не вдалося зрушити інтеграцію Західних Балкан та як це вплине на Україну.