Наприкінці червня, коли польський журнал Wprost визначав номінантів премії "Людина року" (у Польщі є справді престижною), то визнав українку Наталію Панченко, лідерку об’єднання "Євромайдан-Варшава", волонтером року в Польщі.

Чимало втілених нею акцій набули розголосу далеко за межами Варшави та Польщі та навіть змінили політику ЄС: змусили Євросоюз запровадити ембарго для російських та білоруських вантажних перевізників.

Про те, як невеличкій організації вдається досягати такого успіху, редактор "Європейської правди" Сергій Сидоренко поговорив з Наталією Панченко у Варшаві. Ця розмова така яскрава, що її варто подивитися у відеоверсії, а її короткий текстовий виклад - у матеріалі Як українка стала активісткою року в Польщі. Історії про "кров", посла РФ та блокаду кордону.

Коротко про те, що говорила Наталія Панченко:

"Найчастіше журналісти у Польщі питають мене, звичайно ж, про блокаду кордону".

Наталія Панченко розповідає, що у березні почала помічати на польських дорогах величезну кількість вантажівок з російськими і білоруськими номерами, яких до того ніколи не було. Згодом з’ясувалося, що після закриття для Росії неба вантажі з держав Євросоюзу перевели на вантажні автомобілі і вони почали їхати до Росії автошляхами, тобто через Польщу.

"Ми тоді приїхали на кордон, щоби зрозуміти, звідки всі ці машини і що з ними робити. Поїхали ми маленькою групкою однодумців, п’ять легкових автомобілів. На кордоні побачили цю величезну чергу, поспілкувалися з водіями, які нам всі розказують, що вони без проблем їдуть в Білорусь і Росію, що війна їх не цікавить, і взагалі, це Україна "сама себе бомбить". І після цих розмов єдине, що спало на думку – це просто стати перед машиною. І або вона мене переїде, або вона не їде".

"Отже, ми стали на дорозі, і фури перестали їхати. До нас відразу під’їхала поліція, і я їм офіційно оголосила, що це спонтанне мирне зібрання, що ми оголошуємо протест і він розпочинається вже. Так ми розпочали блокаду".

"Завершили ми її лише після того, як затвердили та опублікували в Офіційному журналі ЄС п’ятий пакет санкцій, у якому третім пунктом була прописана наша вимога: офіційна блокада кордону для білоруського і російського транспорту".

За словами Наталії Панченко, організація "Євромайдан-Варшава" виступила ініціатором перформанса на 9 травня. Планувалося, що у разі, якщо російський посол з’явиться біля пам’ятника радянським солдатам у Варшаві, то українці ляжуть на підлогу, накриються білим полотном і виллють на себе червону фарбу, яка буде символізувати кров.

"Але ініціатива пішла не за планом, і це – особиста заслуга російського посла".

"[Попри рекомендації МЗС Польщі не покладати квіти на 9 травня] посол РФ все одно приїхав, почув вигуки "фашисти", і замість того, щоб зрозуміти, яким є спротив, він вирішив додатково загострити ситуацію. Отже, учасники акції, коли його побачили, пішли туди, щоб стати щитом, і тут цей посол каже до них: "Ой, то тут така сама інсценізація, як була нещодавно у Бучі". Це були його останні слова, доки він ще стояв нічим не облитий".

"У людей нерви не витримали і весь цей натовп просто пішов на нього. Вінок, з яким він йшов, наділи йому на голову. Фарбована рідина, якою мали обливатися активісти, полетіла на нього, на його дружину, охорону, всіх працівників, на всю ту шайку, з якою вони разом прийшли".

"Блокада кордону – далеко не єдине, що ми робимо, є ще низка важливих справ. Це допомога для військових; це гуманітарна допомога для вимушених переселенців в Україні; це гуманітарна допомога для біженців на території Польщі; це адвокасі-кампанії та інформаційні кампанії, спрямовані на жителів Європи і США; це також маніфестації та акції, які спрямовані на те, щоб нагадувати польському суспільству і європейцям загалом про те, що відбувається в Україні".

Повну розмову з Наталією Панченко дивіться на нашому Youtube-каналі, а також читайте на нашому сайті у матеріалі Як українка стала активісткою року в Польщі. Історії про "кров", посла РФ та блокаду кордону.