3 вересня у столиці Чехії Празі пройшов найбільший проросійський та антиукраїнський мітинг у ЄС від 24 лютого.

За даними поліції, у мітингу взяли участь близько 70 тисяч осіб, а за даними організаторів – понад 100 тисяч.

На відміну від схожих акцій в інших країнах (наприклад, наступного дня мітинг за скасування санкцій проти РФ пройшов у Кельні), на Вацлавську площу в Празі вийшли не російські емігранти, а чеські виборці, що підтримують різноманітні партії Чехії.

Про те, які загрози для України несуть такі протести читайте в колонці редактора ЄвроПравди Юрія Панченка 70 тисяч проти України: чи вдасться уряду Чехії зупинити реванш "друзів Путіна".

"В українців є мрія, а у чехів – по два светри".

Це – одне з популярних гасел цього мітингу, яке натякає, що енергетичні проблеми Чехії виникли саме через допомогу Україні.

Перша та головна вимога протесту – розпочати прямі переговори з РФ про купівлю газу (очевидно, за прикладом Угорщини). А щоб зробити ці переговори вдалими, пропонується зняти санкції з РФ та зупинити передачу зброї Україні.

Також не обійшлося без вимог виходу Чехії зі складу ЄС та НАТО та проти примусової вакцинації від COVID (звісно ж, антивакси не могли лишитися поза таким протестом!).

І звичайно ж, учасники мітингу виступали проти прийому мігрантів, заявляючи, що допомога українцям проводиться за рахунок пересічних чехів.

Організатори мітингу натякають навіть на силові заходи. Вони вже оголосили, що дають уряду час до 25 вересня, щоб змінити свій курс. 

Ця дата названа невипадково. 23-24 вересня у Чехії пройдуть місцеві вибори, що мають стати генеральною репетицією виборів президентських, що відбудуться на початку наступного року.

Автор колонки вважає, що теми інфляції та проблем з енергоносіями обіцяють стати головною "зброєю" численних противників уряду, які сподіваються за рахунок цього покращити свої рейтинги.

Чи є за чеськими мірками високою явка мітингу – 70 тисяч осіб?

І так, і ні, зазначає Юрій Панченко. Нещодавня чеська історія знала набагато масштабніші виступи – за участю кількасот тисяч осіб.

Проте акції з проросійськими та антизахідними гаслами досі були не дуже масовими.

Привертає увагу те, що у мітингу не брала участь найбільша опозиційна політична сила – партія ANO експрем'єра Андрея Бабіша.

Партія ANO поки утримується від різких вимог. Проте не виключено, що масовість мітингу у Празі стане для неї підставою скорегувати свою позицію.

Та чи означає це швидкі політичні зміни? Поки це не очевидно, пише Юрій Панченко.

Напередодні мітингу чинний уряд успішно пережив розгляд внесеного опозицією питання про недовіру. 

А на додачу соціологічні опитування залишаються досить позитивними для коаліції – її представники мають перевагу в усіх найбільших містах країни, за винятком Острави.

Проте подальше зростання цін може підкорегувати ці розклади.

А це своєю чергою суттєво збільшить шанси на перемогу на президентських виборах політика, який піде під такими гаслами. І це може повністю зруйнувати нинішню проєвропейську коаліцію. 

Докладніше – у колонці Юрія Панченка 70 тисяч проти України: чи вдасться уряду Чехії зупинити реванш "друзів Путіна".