Парламентські вибори у Латвії, що пройшли 1 жовтня, показали, що удар, якого військова агресія РФ завдала популярності "російських" партій, виявився навіть більшим, аніж прогнозували напередодні дня голосування соціологи.

Головна сенсація виборів: партія "Злагода", яка протягом більш ніж десятиліття була головною політичною силою, що захищала права латвійських росіян, і яка на попередніх виборах раз за разом здобувала перше місце, цього разу не проходить до латвійського Сейму.

Про те, куди пішли голоси латвійських росіян і як це вплине на зовнішню політику дружньої нам Латвії, читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Програш росіян та нова коаліція: чим завершилися вибори у Латвії.

11 років тому партія "Злагода", за яку найчастіше голосували латвійські росіяни, була за крок від входження до коаліції – вперше в новітній історії цієї балтійської країни. Проте тоді їй це не вдалося, а після 2014 року побоювання про ризики входження "росіян" до коаліції тільки посилилися.

Останні роки "Злагода" з усіх сил намагалася довести, що є не стільки партією росіян, скільки звичайною соціал-демократичною політсилою, відкритою для громадян усіх національностей.

Тож "Злагоді" довелося засудити повномасштабне російське вторгнення 24 лютого, і як вважається, це завдало серйозного удару по іміджу партії серед її базового електорату. А до цього варто додати низку корупційних скандалів навколо мерії Риги, внаслідок чого посади мера столиці позбувся тодішній лідер партії Ніл Ушаков. А також масовий демонтаж радянських монументів – ще один наслідок нинішньої агресії РФ, запобігти якому "Злагода" була не в змозі.

Тож, "Злагода" все ж зазнала поразки. 

Та новий Сейм без "росіян" не залишиться.

Частину російських голосів вдалося перетягнути новому політичному проєкту "За стабільність" Алексєя Рослікова, до речі – вихідця зі "Злагоди".

Партія "За стабільність" – це відверто популістський проєкт.

Втім, цього разу голоси росіян явно перейшли і до партій, які не можна назвати відверто проросійськими.

Це партія "Латвія на першому місці" колишнього віцемера Риги Айнара Шлесерса (6,24%). У цій партії багато росіян, у тому числі вихідців зі "Злагоди" (але дехто з них має відверто проукраїнські позиції). Одночасно партія лояльно ставиться до росіян та пропонує зробити Латвію мостом між Європою та Росією.

Також, як вважається, голоси росіян допомогли здобути друге місце Союзу зелених та селян (СЗС; 12,44%). Це консервативна латвійська партія, проте серед росіян дуже популярним є її фактичний лідер, олігарх та колишній мер Вентспілса Айварс Лембергс.

Саме він забезпечив притік голосів від російської меншини.

Розкол голосів росіян, що було зафіксовано на цих виборах, може бути тимчасовим. Не виключено, що вже на наступних виборах ці голоси будуть віддані вже за одну партію.

Провал російських партій суттєво спрощує формування коаліції. Проте абсолютно точно вона буде відрізнятися від попередньої.

Наразі розглядають три сценарії: широка коаліція або коаліція з трьох чи чотирьох учасників.

Найімовірнішим залишається варіант коаліції з трьох учасників, що зробить новий уряд Латвії більш консервативним, аніж нинішній. Зокрема, коаліція може бути сформована з партії прем’єра "Нова єдність", правоконсервативного "Національного об’єднання" та блоку "Об’єднаний список". 

Однак, що більш важливо для Києва – всі потенційні учасники коаліції мають спільну позицію щодо необхідності підтримки України.

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Програш росіян та нова коаліція: чим завершилися вибори у Латвії.