Скандальний та вкрай неоднозначний президент Чехії Мілош Земан перебуває останні місяці на посаді, завершуючи свою другу та останню каденцію.

Вже 13-14 січня у Чехії відбудуться нові президентські вибори, а за необхідності наприкінці січня пройде другий тур.

Минулого тижня остаточно визначилися учасники перегонів. 

Про те, які несподіванки обіцяють нові президентські вибори у Чехії та що фаворити перегонів думають про підтримку України, читайте в статті редактора ЄвроПравди Юрія Панченка Генерал, експрем'єр та "темна конячка": який сюрприз можуть принести вибори у Чехії.

Формально Чехія є парламентською державою, в якій президент має суто церемоніальні функції. Проте попередні президенти, а особливо чинний глава держави Мілош Земан, активно втручалися у політику, напряму впливаючи на формування урядів та їхній курс.

Вважається, що такий курс буде продовжено, якщо новим президентом стане політик із яскравою партійною приналежністю – він підтримуватиме свою партію на шкоду принципу рівновіддаленості.

В даному випадку йдеться про Андрея Бабіша – колишнього прем’єра та лідера тепер опозиційної партії ANO.

Бабіш є фаворитом перегонів, хоча його відрив від переслідувачів поступово зникає, а головне – опитування не дають йому високих шансів у другому турі.

Наразі проти Бабіша відкрито декілька справ, пов’язаних із махінаціями навколо фінансової допомоги ЄС. І якщо відкриті справи у самій Чехії ще можна було якось владнати (з часів прем’єрства Бабіш має потужні зв’язки у правоохоронних органах), то відкриття справи у Франції може виявитися справжньою катастрофою.

За таких обставин президентський імунітет у найближчі п’ять років може виявитися зовсім не зайвим. Тож експрем'єр вирішив ризикнути.

У статусі кандидата у президенти Бабіш намагається залучити підтримку антиєвропейського та лояльного до РФ електорату Земана. В його риториці з'являються тези, що допомога Україні вже дорого коштувала Чехії, тож настав час турбуватися насамперед про простих чехів, а вже потім – про Україну.

Багатотисячні мітинги у Чехії, на яких Україну звинувачували у високих цінах на опалення, показують, що такий електорат існує і готовий до мобілізації.

Ще одна особливість цих виборів – відсутність єдиного кандидата від урядової коаліції.

Замість цього коаліція підтримає аж трьох кандидатів, два з яких є самовисуванцями та зареєструвалися на вибори завдяки збору підписів громадян.

Перший із них – генерал Петр Павел – наразі виглядає лідером перегонів.

Генерал Павел відомий тим, що обіймав посаду голови Військового комітету НАТО, що є другою після генсека посадою в Альянсі.

Важливо, що він повністю підтримує допомогу Україні – у випадку його перемоги президент та уряд будуть однодумцями.

Ключова проблема для цього кандидата – членство у комуністичній партії ще за часів соціалістичної Чехословаччини. Попри те, що таке членство у ті часи було обов’язковим для військової кар’єри, цей факт вже зробив неможливим підтримку Павела як єдиного кандидата від коаліції.

Іншим кандидатом, чия перемога буде однозначно вигідна Україні, є глава сенатського Комітету із закордонних справ, оборони та безпеки Павел Фішер, дипломат та колишній радник президента Вацлава Гавела.

Це єдиний із кандидатів у президенти, який після 24 лютого відвідував Україну, причому зробив це двічі.

Фішер виглядає найбільш підготовленим до президентської посади, проте його шанси на перемогу невисокі. 

Нарешті, третім кандидатом від коаліції є політик, який є "темною конячкою" та одночасно здатний докорінно змінити виборчі розклади. Це економістка та колишня ректорка Університету Менделя у Брно Дануше Нерудова.

Вступивши у перегони із незначним рейтингом, Нерудова зуміла збільшити його до 23,5%, а головне – він продовжує зростати, що збільшує її шанси на потрапляння у другий тур.

Добитися успіху їй допоміг статус новачка у політиці, який кидає виклик "еліті", а також копіювання іміджу популярної у Чехії президентки сусідньої Словаччини Зузани Чапутової.

Більше – у матеріалі Юрія Панченка Генерал, експрем'єр та "темна конячка": який сюрприз можуть принести вибори у Чехії.