Парламент Чорногорії оголосив політика-ветерана Міодрага Лекича призначеним прем'єр-міністром у результаті голосування, оскарженого президентом, і відповідно до процедури, яку офіційні особи Європейського Союзу назвали такою, що суперечить конституції країни.

Про це пише Euractiv, повідомляє "Європейська правда".

75-річний Лекич, кадровий дипломат часів правління президента Сербії Слободана Мілошевича, заявив, що сподівається сформувати уряд до 20 січня. Спікер парламенту Даніела Джуровіч сказала, що Лекич отримав підтримку 41 законодавця у 81-містному парламенті.

Чорногорія вже кілька місяців перебуває в політичному глухому куті після того, як президент Міло Джуканович відхилив кандидатуру Лекича на посаду прем'єра, пославшись на процедурні помилки. Згідно з конституцією, президент висуває кандидатуру прем'єр-міністра, узгоджену парламентською більшістю.

У серпні парламент виніс вотум недовіри кабінету прем'єр-міністра Дрітана Абазовича у зв'язку з підписанням давно оскаржуваної угоди, яка регулює відносини із впливовою Сербською православною церквою, що стало другим вотумом недовіри уряду цього року.

Парламентська більшість, що складається з різнорідної коаліції проєвропейських і просербських партій, запропонувала кандидатуру Лекича на посаду прем'єр-міністра Джукановичу, але без підписів депутатів президент відхилив її.

Тоді депутати ухвалили закон, що дає змогу парламенту висувати кандидатуру прем'єра в разі, якщо президент цього не зробить, що вимагає внесення змін до конституції.

Однак конституційний суд не функціонує з вересня, оскільки парламент не зміг домовитися про призначення нового судді після того, як один із них пішов у відставку.

Венеціанська комісія заявила, що закон про обмеження президентських повноважень суперечить конституції і має бути змінений. Джуканович заявив, що висунення Лекича суперечить конституції, але він відкритий для політичного діалогу з парламентською більшістю.

Нещодавно в Брюсселі заявили, що останні політичні події в Чорногорії викликали глибоку інституційну кризу, підірвали функціональність демократичних інститутів країни та призвели до уповільнення переговорів щодо вступу до ЄС.

Детально про політичну кризу у Чорногорії ЄвроПравда розповідала у статті Хрест на європейських амбіціях: куди заведе Чорногорію реванш просербських сил.