Між Лондоном й Афінами триває багаторічна суперечка щодо власності на музейні експонати, а точніше — конфлікт навколо мармурових скульптур Парфенону. 

І останнім часом обмін "люб'язностями" між представниками країн з цього приводу знов активізувався. 

Про те, чому для Британії та Греції античні старожитності й досі залишаються каменем спотикання читайте в статті журналіста "Європейської правди" Олега Павлюка Скульптури розбрату: як античний спадок розсварив лідерів Британії та Греції.

Мармури Парфенону — це колекція, як неважко здогадатися, мармурових скульптур, створених у середині V століття до нашої ери для однойменного храму на честь грецької богині Афіни в Акрополі — фортеці в нинішній столиці Греції. До скульптур тут належать також декоративні елементи колон (фризи й метопи) та, власне, статуї.

Історія з вивезенням мармурів Парфенону починається у 1800-х роках — за три десятиліття до того, як Греція звільниться з-під влади османів. Її головний фігурант — тодішній посол Британської імперії в Османській імперії Томас Брюс, більш відомий як лорд Елгін.

Протягом 1801-1805 років лорд вивіз частину мармурів із Греції до Мальти, яка натоді була під британським протекторатом. А згодом їх — знову-таки, власним коштом лорда Елгіна — доправили до Британії. 

Усього з Парфенону забрали близько половини скульптур, масштабний рельєфний фриз "Панафінейська процесія" (про святкування дня народження Афіни), а також низку декоративних архітектурних елементів.

У 1816 році спеціальна комісія британського парламенту вирішила, що лорд Елгін забрав мармури законно.

А потім лорд збув колекцію британському уряду за 35 тисяч фунтів стерлінгів — до слова, удвічі дешевше, ніж коштувало перевезення. 

Кампанія Греції з повернення мармурів Парфенону почалася фактично одразу після здобуття незалежності від Османської імперії у 1832 році. Але на системному рівні її ініціювала у 1980-х роках тодішня грецька міністерка культури Меліна Меркурі, яка подала перше офіційне звернення до британського уряду з проханням повернути скульптури.

Питання розглядали навіть на рівні ЮНЕСКО, але там запропонували сторонам вирішити його на двосторонньому рівні. 

За останні чотири десятиліття Греція та Британія провели десятки зустрічей, але так і не вирішили проблеми з мармурами Парфенону.

Причина проста: Лондон та Афіни мають протилежні позиції.

"Йдеться не про повернення артефактів, право власності на які ми ставимо під сумнів. Ми вважаємо, що ці скульптури належать Греції і що вони, по суті, були вкрадені…Це якби я сказав вам, що ви розріжете "Мону Лізу" навпіл, і половина її буде в Луврі, а половина — в Британському музеї", — сказав прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс в інтерв’ю BBC, прибувши до Британії з дводенним візитом на початку тижня.

Ці слова й стали спусковим гачком дипломатичного скандалу між Британією та Грецією.

Публічно про скасування запланованої зустріч між Сунаком і Міцотакісом заявила грецька сторона в понеділок увечері. Прем’єри Греції та Британії мали зустрітися наступного дня й обговорити питання міграції, війни в Україні та на Близькому Сході, а також кліматичну кризу.

Для грецьких урядовців ця подія стала по-справжньому топтемою. Речник уряду Міцотакіса прямо сказав, що дії Сунака є "неповагою не лише до грецького прем'єр-міністра, а й до грецького народу".

На Даунінг-стріт заявили, що грецька сторона нібито обіцяла не порушувати питання щодо реституції під час візиту Міцотакіса, але в Афінах таку домовленість активно заперечують.

Але й у Британії дії Сунака не знайшли підтримки. 

Попри безпрецедентне скасування зустрічі, Греція вирішила не роздмухувати конфлікт. Тамтешні посадовці вирішили більше не коментувати тему на жодному рівні. 

Чи вдасться вирішити суперечку щодо мармурів Парфенону остаточно, сказати важко, але ознаки цього є.

Докладніше – у матеріалі Олега Павлюка Скульптури розбрату: як античний спадок розсварив лідерів Британії та Греції.