Припинення польської блокади, генсек НАТО в Києві, ціна поразки України: новини дня

Єнс Столтенберг особисто запросив Володимира Зеленського на саміт НАТО, який у липні відбудеться у Вашингтоні. Чого очікувати?

Західні банки збільшили обсяги сплати податків в Росії, а соціальні мережі Facebook та Instagram підозрюють у поширенні російської пропаганди.

Грузія продовжує антизахідний розворот, а словацький прем’єр образив громадян країни.

Надання Сполученими Штатами далекобійних ракет ATACMS Україні обурило навіть Північну Корею.

Про все важливе і цікаве за понеділок, 29 квітня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Генсек НАТО в Києві

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг сьогодні прибув до Києва. 

Він запросив президента України Володимира Зеленського на саміт НАТО і обговорив з ним ідею створення спецфонду Альянсу обсягом 100 млрд євро для підтримки української оборони. 

Столтенберг наголосив, що місце України – в НАТО, і одного дня вона стане його членом.

Однак він зазначив, що не варто розраховувати, що на саміті у липні Україна отримає запрошення в Альянс у Вашингтоні.

Під час спільної пресконференції з генсеком НАТО український президент також  розповів, що у питанні ракет-перехоплювачів до вже наявних систем ППО "очікується позитив", а щодо отримання додаткових систем Patriot Україна продовжує роботу із союзниками.

"Щодо додаткових систем Patriot  ми працюємо. Тут поки що немає потужної конкретики, яку ми очікуємо від партнерів. Є перші кроки", – заявив Зеленський.

Єнс Столтенберг наголосив, що важливо, щоби союзники не зволікали з поставками допомоги в Україну, та що у разі потенційного успіху Росії в Україні Заходу довелось би витрачати на свою оборону набагато більше.

"Звісно, гарантування того, що Україна переможе, буде коштувати грошей. І у таких війнах, у якій зараз Україна, завжди є ризики. Але ще більший ризик – якщо Путін візьме гору… Тому що тоді нам би довелося інвестувати у нашу безпеку в рази більші кошти. Тож підтримка України – це найкращий спосіб гарантувати нашу власну безпеку", – зазначив генсек НАТО. 

Ексміністр збройних сил Великої Британії Джеймс Гіппі попередив, що поразка України від Росії коштуватиме Заходу трильйони доларів у новій холодній війні.

"Патова ситуація або, не дай Боже, поразка України обіцяє нову холодну війну, яка триватиме десятиліттями й коштуватиме на трильйони доларів більше", – наголосив він.

Сьогодні генсек НАТО виступив і у Верховній раді, де розповів своє бачення стратегію вступу України в Альянс.

Чинний генеральний секретар НАТО допрацьовує останні місяці, а 1 жовтня цього року має заступити на роботу новий генсек.

Ймовірно, це останній візит Єнса Столтенберга до України на посаді. 

Новим генсеком НАТО може стати прем’єр Нідерландів Марк Рютте. 

Туреччина інформувала членів Північноатлантичного альянсу про те, що вона підтримає кандидатуру прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте на посаду генерального секретаря НАТО.

Серед країн, позиція яких ще ставить під питання призначення Рютте, є Угорщина, Словаччина та Румунія. 

Припинення польської блокади

У Верховній раді зустрічав генсека Альянсу Єнса Столтенберга її голова Руслан Стефанчук. 

Сьогодні Стефанчук також обговорив з делегацією польських депутатів підтримку України на шляху в ЄС і НАТО.

Він висловив очікування на результативне для України проведення Вашингтонського саміту НАТО.

"Водночас наголосив, що санкційний тиск на Росію має продовжуватись, насамперед – для унеможливлення подальшого використання РФ своєї військової машини", – додав Стефанчук.

Окрім того, на зустрічі йшлося про реалізацію Так званої "формули миру" президента Володимира Зеленського.

Дводенна конференція високого рівня щодо врегулювання війни в Україні – інавгураційний Саміт миру – відбудеться у Швейцарії 15 і 16 червня.

Тим часом, поляки зняли блокаду з українського кордону.

Польські фермери припинили блокування руху вантажних транспортних засобів перед пунктом пропуску "Гребенне – Рава-Руська", який був останнім заблокованим КПП.

Водночас на в’їзд до Польщі не пропускатимуть вантажівки, які переміщують зернові культури. Цей вид вантажу може слідувати по території Польщі винятково в режимі транзиту.

Зброя з Німеччини

Німеччина передала Україні боєприпаси до систем протиповітряної оборони IRIS-T і 10 БМП Marder.

Уряд країни прозвітував про чергову партію військової допомоги Україні, яка включає також зенітний ракетний комплекс SKYNEX із боєприпасами, майже 30 тисяч боєприпасів до самохідних зенітних установок Gepard, радіолокаційну станцію повітряного спостереження TRML-4D та інше. 

Засоби протиповітряної оборони – це те, чого конче не вистачає Україні. 

Розвідка Британії повідомила про зростання цивільних жертв через повітряні атаки РФ.

Зазначається, що у березні 2024 року було вбито чи поранено 604 цивільних особи, що на 20% більше, ніж у попередньому місяці. 

Били, у тому числі, по нашій енергетичній інфраструктурі. Сьогодні стало відомо, що Україна отримала високовольтний трансформатор з Ризької ГЕС.

А минулого тижня радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван підтвердив повідомлення ЗМІ про те, що Україна вже отримала далекобійні ракети ATACMS у складі попереднього пакета військової допомоги.

Поява в України цих далекобійних ракет – подія, яка обурила навіть Північну Корею, союзника Росії. 

Текст заяви представника північнокорейського Міністерства оборони під назвою "Непродуманий варіант призведе до катастрофи" опублікувало агентство ЦТАК.

Представник Пхеньяна стверджує, що таємним постачанням Україні ракет ATACMS адміністрація США "ще чіткіше зрадила своє справжнє обличчя як порушника миру, що загострює війну".

"Цього разу вона вдалася до такої підлої політики, як надання своїм холуям навіть ракет дальнього радіуса дії для нападу на російську територію, намагаючись переломити хід війни, яка останнім часом ведеться проти них більш серйозно, ніж будь-коли", – наважився сказати речник Міноборони КНДР.

Глушіння GPS і податки банків в РФ

Країни Балтії попереджають про ризик катастроф через глушіння GPS з боку РФ.

Естонський міністр закордонних справ Маргус Тсахкна має намір ініціювати обговорення цієї теми як на рівні Євросоюзу, так і НАТО.

"Це гібридна атака. У найрізноманітніших сферах Росія втручається в наше життя на нашій території. Це цілеспрямовані атаки через спецслужби на майно наших суспільних діячів, на наші пам'ятники", – заявив Тсахкна.

Тим часом, Finnair призупиняє на місяць усі рейси до естонського Тарту через збої GPS.

Фінляндія просить Frontex допомогти у нагляді за кордоном з РФ до кінця жовтня, а Збройні сили Латвії планують в найближчі роки створити 7 нових батальйонів.

За даними Financial Times, торік західні банки заплатили 800 мільйонів євро податків у Росії, а Facebook та Instagram підозрюють у поширенні російської пропаганди. Євросоюз, як повідомляє Financial Times, почне розслідування. 

Судові процеси в Європі

У Німеччині почався масштабний процес над заколотниками, що хотіли скинути канцлера країни Олафа Шольца, а також почався суд над звинуваченим у шпигунстві на користь РФ військовим офіцером.

А знаєте, як підозрюваний у шпигунстві пояснив свої дії? Страхом ядерної війни! 

У Чехії відклали справу про вибухи на складах боєприпасів, в яких винуватить розвідку РФ. Прага не полишить спроб отримати від Росії компенсації за вибухи на складах у Врбетіце.

У Боснії висунули перше звинувачення за заперечення геноциду у Сребрениці.

Вбивство військовослужбовців з України

У суботу біля торгового центру в німецькому місті Мурнау 57-річний росіянин напав з ножем на двох українських військовослужбовців. 

На час приїзду медиків один із них вже помер. Другий, що теж мав тяжкі поранення, невдовзі помер у лікарні.  

В Україні підтвердили особу одного з вбитих військових.

За даними Spiegel, підозрюваний у вбивстві українських військових в Німеччині росіянин був п’яним.

Він без опору дав себе затримати. Росіянин був п'яний і зізнався у скоєному. За його словами, з українськими чоловіками у нього виникла сварка.

Резонансне вбивство українських військових у Німеччині розслідуватиме прокуратура Баварії.

Щодо прав людини

Україна повідомила секретаріат Ради Європи про зміну переліку винятків із власних зобов’язань за документами РЄ, у тому числі Європейською конвенцією з прав людини та основних свобод (ЄКПЛ).

Як відомо, Україна як держава-член Ради Європи зобов’язана виконувати норми щодо дотримання прав людини, передбачені Конвенцією; у разі їхнього порушення особи або організації можуть подати позов проти України до Європейського суду з прав людини у Страсбурзі. Утім, ЄКПЛ дає державам-членам право заявити про аргументоване відхилення від виконання окремих зобов’язань через особливі обставини, у тому числі через військову агресію.

Згодом в Мін'юсті України повідомили, що ще у 2022 році зупинив захист права на вибори і свободу слова за механізмами РЄ.

"У квітні 2024 року ми в черговий раз уточнили перелік існуючих обмежень і зменшили його", – наголосив міністр Денис Малюська.

У комунікації від 4 квітня 2024 року Україна повідомила, що відновлює свої зобов’язання щодо дотримання окремих прав людини. Зокрема, відхилення не будуть стосуватися заборони дискримінації, обмеження політичної активності іноземців, права на відшкодування, свободи совісті та деяких аспектів примусової роботи. Ці зобов’язання також були призупинені у 2022 році.

Розворот Грузії

У неділю ввечері в Тбілісі відбулася багатотисячна демонстрація проти законопроєкту про "іноагентів", що загрожує євроінтеграції Грузії, де не обійшлося без сутичок із поліцією.

Під час мітингу затримали ексміністра з євроінтеграції Грузії.

ЄС знову попередив Грузію про наслідки для її європрагнень через закон про "іноагентів".

Тим часом, грузинська влада ще більше наблизила ухвалення скандального закону.

А сьогодні у Тбілісі зібрали провладний мітинг на підтримку закону про "іноагентів".

Грузинські дипломати масово виступили проти антизахідного розвороту країни.

До речі, Грузія і Китай визначили, коли почне діяти безвіз для грузинів.

Решта новин

Прем’єр Іспанії, чию дружину звинуватили у корупції, вирішив не йти у відставку.

Литовський депутат, що оскандалився антисемітськими заявами, складе мандат.

Президент Чехії підписав закон про розширення прав одностатевих пар.