Испытание карантином: с какими новыми вызовами столкнулась Великобритания

Среда, 3 июня 2020, 12:50 — , для Европейской правды
Фото: thestatesman.com

Відмова запроваджувати карантин, запізнілий розворот, коли ситуація стала дійсно критичною, а потім – неочікуване стрімке пом'якшення карантинних обмежень…

Це все – про дії Великої Британії останніми місяцями. 

Така непослідовність змушує поставити питання: чи дійсно Консервативна партія справляється з пандемією? 

І які наслідки матимуть ці прорахунки прем'єра Бориса Джонсона? 

Британські вчені підтримують….

Прийшовши до влади у грудні минулого року, консерватори на чолі з Джонсоном одразу опинилися в епіцентрі брексітівського шторму. І, по правді кажучи, витримали вони його доволі стійко.

Другим потужним струсом стала внутрішня кабінетна криза, яка дозволила новоспеченому прем'єр-міністру створити майже стовідсотково лояльний та "свій" міністерський кабінет. 

І тільки-но громадськість та преса трохи затихли у обговореннях нових міністрів та їхньої кваліфікації, як прийшов коронавірус.

Проте до цього виклику британський уряд виявився готовим набагато гірше. 

Офіційно британський локдаун розпочався 23 березня. 

І це при тому, що пандемію ВООЗ оголосила 12 березня, а більшість європейських країн щонайменше на тиждень випередили Британію із введенням обмежень. 

Борис с вирусом: как Британия с больным премьером поменяла стратегию противодействия эпидемии

Натомість уряд Бориса Джонсона на початку кризи зробив ставку на нарощення "стадного імунітету" – ситуацію, за якою певною хворобою перехворіли (успішно чи ні) більша частина населення, тобто близько 70%.

Аналогічну політику в Європі проводила лише Швеція – проте набагато успішніше. 

Як результат, реальність доволі швидко завдала удару по планах консерваторів. Захворювання COVID-19 поширювалося з надзвичайною швидкістю, а смертність просто жахала. Лише за передкарантинний тиждень у Британії захворіло майже 8 тисяч осіб, справжній вибух стався в 20-х числах, коли щодня виявляли дві-три тисячі нових випадків та помирало 400-600 людей.

Зрештою, лікуватися від COVID-19 довелося і самому прем'єру. Тим самим Борис Джонсон став першим світовим лідером, що "підхопив корону". 

Саме тому Британії довелося перейти до одного з найжорсткіших карантинних режимів. Були заборонені будь-які виходи з дому, крім походів за продуктами, заборонялося з’являтися на вулиці групою більше трьох людей (і то ця трійка мала бути однією сім’єю, що необхідно було підтвердити документально). Накладалися суворі обмеження на роботу громадського транспорту – наприклад, лондонському метро дозволялося приймати лише третину пасажиропотоку.

Проте поза кадром залишилася цікава особливість роботи уряду, а точніше – його інформаційних повідомлень.

Ідея "стадного імунітету", за твердженням урядовців, була "підтримана наукою". 

Щоправда, і рішення потім йти на жорсткий карантин, як виявилося, було підтримано вченими. Так само, як і нинішній швидкий вихід з карантину також аргументується наукою.

На цьому фоні багатьох британських аналітиків насторожує факт подібного жонглювання "науковими даними", і з ними багато в чому погоджуються і самі науковці. 

Врятувати економіку

Набагато вдалішим виявилися інші дії уряду, а саме – у реалізації плану підтримки і порятунку економіки, що постраждала через локдаун. 

Британська програма порятунку національної економіки стала однією з перших у Європі.

Вона включає в себе дійсно безпрецедентні витрати – 330 мільярдів фунтів стерлінгів виділено на дешеві кредити та 20 мільярдів прямої фінансової допомоги. Сюди також додаємо квартальні податкові канікули для бізнесів та державну допомогу у виплаті 80% заробітної плати працівникам.

Програма наразі демонструє себе вкрай стабільною та дієвою. Однак для її підтримки Британії дійсно доведеться взяти нові та достатньо великі зовнішні зобов’язання.

А це в перспективі означатиме нові урізання соціальних та інфраструктурних проєктів – саме тих сфер, які були ключовими в передвиборчій програмі консерваторів на минулих виборах.

Консерваторам вдавалося тримати безробіття в рамках 3,7-3,8%, паралельно вливаючи кошти у великі проєкти по інфраструктурі та розвитку середнього бізнесу.

Це гарантувало б збільшення зайнятості, особливо серед молоді. А розширення медичного покриття та посилення поліції вже давно було важливим питанням для британської громадськості.

Тепер же ці мрії доведеться відкласти до кращих часів.

Британський "Велюр"

Втім, успіхи уряду у протистоянні кризі розбилися вщент через скандал навколо радника прем'єра Домініка Каммінгса.

У розпал локдауну він вирішив із родиною (частина якої мала симптоми коронавірусу) поїхати до своїх батьків у графство Дарем.

Чудово знайома українцям ситуація вибірковості заборон – коли вся країна вже більше двох місяців сидить під замком, представник владної еліти роз'їжджає в порушення всіх карантинних норм.

При цьому Каммінгс відмовився не тільки йти у відставку, але навіть не визнав своєї провини.

На спеціальній пресконференції він заявив, що такий переїзд був корисним для безпеки його родини. І ця скандальна пресконференція лише підлила олії у вогонь. 

Саме цей невеликий на перший погляд скандал став одним з основних питань у реагуванні Консервативної партії на карантин.

Цілком очікувано ліберальна преса взялася за Каммінгса і Джонсона з усією завзятістю. Проте із жорсткою критикою вийшли й однопартійці.

"Мої виборці не змогли попрощатися з померлими близькими, не відвідували хворих родичів, адже вони дотримувалися вказівок уряду. Я не можу з чистою совістю сказати їм, що всі вони помилялися, а один старший радник уряду мав рацію", – із цими словами у відставку на знак протесту пішов заступник державного секретаря парламенту Шотландії Дуглас Росс.

 

Стрімке одужання

Показово, що оголошення про наступне послаблення карантину – а саме відкриття невеликих магазинів, дозвіл на збори до шести людей та продовження занять для деяких класів у школі – було зроблено лише за декілька годин після доволі провальної пресконференції Каммінгса.

Стрімко запровадивши карантинні обмеження, Британія так само швидко почала їх пом'якшувати. 

Проте чи не стало чергове послаблення карантину занадто раннім? Так, одночасно обмеження знімають у багатьох європейських країнах. Та чи підходить це Британії? 

Таке запитання ставлять багато британських лікарів, тоді як населення схвально зустрічає будь-які новини про відкриття магазинів, шкіл та спортивних майданчиків. 

На початку карантину головним питанням і експертів, і громадськості до влади було: чи не запізно ми реагуємо? Натомість тепер все з точністю до навпаки: чи не зарано нам відкривати країну?

Останній козир консерваторів – порятунок економіки, в якому раннє відкриття відіграє одну з ключових ролей.

Якщо вдасться врегулювати питання підтримки соціальних програм, якщо вийде допомогти вижити малому бізнесу та відновити прибутки у промисловому секторі – будемо вважати, що консерватори хоч і пропустили пару важких ударів, але на ногах встоять.

Проте не виключено, що поспішне пом'якшення карантину призведе лише до нового спалаху захворювань – і тоді Британії доведеться знову повертати жорсткий локдаун.

Але такого повороту британські виборці Борису Джонсону вже не пробачать.

АвторОлександр Краєв,

Рада зовнішньої політики "Українська призма"

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
Реклама: