Вынужденный шаг Путина: почему РФ выводит свои войска из Сирии и какие последствия это будет иметь

Вторник, 10 мая 2022, 13:47 — , для Европейской правды
Фото: AFP/East News
Сирійці кидають каміння в російський військовий конвой поблизу села Ейн-Дівар. 11 жовтня 2020 року

Участь у війні в Сирії стала для РФ доказом повернення до "клубу великих держав".

Перекресливши спроби Заходу скинути диктатора Башара Асада, Росія намагалася змусити рахуватися із собою і США, і Туреччину, і Ізраїль.

Ця військова присутність часто мала далекоглядні наслідки. Наприклад, змушуючи Ізраїль утримуватися від антиросійських кроків, в тому числі – від підтримки України.

Однак невдачі у війні проти України змушують РФ відмовитися від такого зручного інструменту впливу.

Показовий момент: навіть повне перенаправлення всіх сил із Сирії в Україну не здатне змінити перебіг війни на користь РФ. Натомість таким кроком РФ ставить під сумнів існування своєї останньої військової бази поза межами кордонів колишнього СРСР.

По суті, Росія буде вимушена остаточно відмовитися від статусу більшого, аніж регіональне лідерство. 

І хоча сирійській відступ РФ не призведе до критичного посилення російських сил, що діють проти України, цей крок здатен повністю змінити всі розклади на Близькому Сході.

 

Відступ РФ

Декілька тижнів тому сирійські опозиційні джерела повідомили, що російські військові передають частину своїх баз у Сирії Хезболлі та іншим проіранським ополченням під загальним керівництвом Корпусу вартових ісламської революції.

Наразі відомо, що росіяни згрупували свої підрозділи на базі Хмеймім в очікуванні евакуації.

Натомість іранці зайняли аеродром Алеппо і десятки населених пунктів навколо нього, аеропорт Пальміри і військові склади біля Хомса.

Показово, що хоча передача баз і аеродромів Корпусу триває вже близько місяця, російські ресурси жодним чином не висвітлювали цей процес.

Регіональні ж оглядачі пов'язують виведення російських військ з труднощами РФ у війні проти України.

Ключове для України питання: чи буде виведено весь російський контингент чи тільки якась його частина?

Другий варіант виглядає більш ймовірним, оскільки повністю залишити морську базу Росія навряд чи зможе. Частина кораблів і обслуговуючого персоналу з охороною залишиться на місці.

В першу чергу будуть виведені авіація і військова поліція, а також нечисленний контингент сухопутних військ.

Як зазначає керівник центру зовнішньополітичних досліджень НІСД Максим Паламарчук, очікуване використання для війни в Україні контингенту російських військ у Сирії демонструє серйозність проблем РФ з військовими резервами – адже задля ведення бойових дій у нашій державі ставиться під загрозу стратегічна позиція на Близькому Сході.

"Окрім стратегічних наслідків, наявні й значні логістичні проблеми з евакуацією російського контингенту за умов, коли для російських військових кораблів і суден закриті Чорноморські протоки, а для літаків – повітряний простір Туреччини. При цьому відповідне посилення для російських військ аж ніяк не буде надто потужним.

Якщо не враховувати більш-менш універсальної авіаційної складової (до війни – ескадрилья винищувачів і ескадрилья морально застарілих фронтових бомбардувальників Су-24, до двох десятків вертольотів), йдеться про військове угрупування, оснащене насамперед для протиповстанських дій, зовсім іншої форми війни, ніж триває в Україні", – зазначає він.

Проасадівські коментатори поширюють меседж, що після перемоги над Україною Росія ще потужніше повернеться в Сирію. Однак за цими словами відчувається страх залишитися проти повстанців і турецьких проксі-груп без підтримки з повітря.

Адже саме військова авіація Росії (у зв'язці з іранськими бойовиками) відіграла вирішальну роль у зміні балансу сил на користь Асада в кривавій громадянській війні.

Тепер цей статус-кво добігає кінця.

Конфлікт з оглядом на Ізраїль

Росія увійшла в Сирію в 2015 році на тлі загострення відносин з США після початку агресії в Україні.

В Сирії РФ знайшла інструмент, який примусив західних партнерів підтримувати з нею комунікацію і враховувати її інтереси.

Російські війська врятували режим Асада і заразом отримали важелі впливу на розподіл силового ресурсу і можливість встановлювати правила гри.

Одночасно росіяни гарантували обмежену активність Корпусу на півдні Сирії біля кордонів з Ізраїлем, а також в цілому балансували присутність іранців в країні, зокрема їхніх ракетних установок.

Показово, що присутність у Сирії стала для РФ й інструментом впливу на Ізраїль.

Російські системи ППО регулярно заплющували очі в момент, коли ізраїльська авіація завдавала ракетних ударів по базах Корпусу і Хезболли. У відповідь Ізраїль дуже обережно підходив до антиросійських санкцій чи постачання озброєння Україні.

Однак спричинена варварською війною РФ поляризація світу примушує Ізраїль визначатися з належністю до того чи іншого табору. Зараз уряд цієї країни демонструє більш виважену позицію стосовно російської агресії в Україні.

Досі Ізраїль та Росія мали погоджене розуміння щодо Сирії з моменту втручання Москви у сирійську громадянську війну в 2015 році.

Тепер, з новою напруженістю між Ізраїлем та Росією через конфлікт в Україні та антисемітськими коментарями російського міністра закордонних справ, виникає питання про те, чи будуть наслідки для їхніх ширших відносин.

Відступ на користь Ірану

Виведення російських військ із Сирії, ймовірно, призведе до посилення ролі Ірану.

Після виведення російських військ Асад, наляканий, що без повітряної підтримки йому не вдасться втримати ситуацію, буде вимушений значно краще прислухатися до побажань з Тегерана.

Але тут показовим є те, що Тегеран і Москва бачили майбутнє Сирії не однаково.

Росії був потрібний самодостатній та стабільний сирійський режим. Натомість Іран зацікавлений у створенні вакууму влади, який він міг би заповнити своїми власними збройними формуваннями.

Іншими словами,

Іран хоче зробити з Сирією щось на кшталт того, що РФ намагалася зробити з Україною.

Тегеран миттєво вийшов за межі того, що було залишено росіянами. Він посилив свою присутність на більш ніж 120 військових об’єктах і штабах у сирійській пустелі, додатково розмістив близько 4500 бойовиків з важким озброєнням і безпілотниками.

Корпус оголосив про додатковий набір "волонтерів" за 52 долари на місяць. Іранці створюють коаліції з місцевими племенами і кланами під своїм проводом для контролю над територіями і протидії курдським формуванням на півночі.

Ліванська Хезболла з благословіння Корпусу "віджимає" в уряду Сирії газове родовище в пустелі Хомс, яке перетворює на свою базу.

На півдні Сирії поки діє російська-ізраїльська угода, яка покликана не допустити розгортання в цьому регіоні баз Корпусу або його клієнтів. Однак вже зараз у цьому регіоні іранці поступово захоплюють ключові посади в регіональних департаментах органів безпеки, розставляючи лояльних і підконтрольних собі людей.

Для того щоб розчистити місце для своїх протеже, іранці не гребують вбивствами сирійських офіцерів. Іранців цікавить не тільки війна з Ізраїлем, Корпус напряму і через клієнтів бореться за ресурси і контроль над контрабандою, зокрема наркотиків.

* * * * *

Сирійська авантюра РФ мала на меті не допустити поширення "арабських революцій".

Зупинивши те, що у Кремлі вважали планом Заходу, РФ змогла добитися лише тимчасового заморожування ситуації.

Тепер, коли РФ має власні проблеми та вимушена вивести війська, невирішені питання відразу почали нагадувати про себе.

Регіон Близького Сходу вступає у період посилення напруги, з якого дуже легко звалитися у нову війну.

Автор: Сергій Данилов,

заступник директора Центру близькосхідних досліджень

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
Реклама: