Вогонь по своїх: чому недавній глава уряду Грузії став "співкамерником" Саакашвілі
Колишній очільник уряду, який отримав реальний термін ув'язнення – якщо в країнах ЄС це, найімовірніше, буде історія про корупцію, то в Грузії – про політичну помсту.
Однак найдивовижнішим став вибір об'єкта для помсти. Під удар "Феміди" потрапив не політик часів президентства Міхеїла Саакашвілі і навіть не прем'єр часів "Грузинської мрії" Георгій Гахарія, який має в партії влади імідж "зрадника".
Точніше, проти них усіх кримінальні справи вже розкриті й часто – доведені до виконання. Однак цього разу покарання спіткало політика, якого дуже складно звинуватити в опозиційній діяльності.
12 січня суд за запитом прокуратури задовольнив клопотання про визнання провини дворазового прем'єр-міністра країни, а також колишнього міністра внутрішніх справ і оборони Іраклія Гарібашвілі, засудивши його до п'яти років позбавлення волі. Відбуватиме покарання він у в'язниці міста Руставі – там, де вже сидить низка його політичних опонентів, включно з експрезидентом Саакашвілі.
П'ятий президент Грузії Саломе Зурабішвілі прокоментувала це рішення суду так:
"Терор у Грузії: після громадянського суспільства та опозиції тепер він доходить до владної еліти".
Чи означає це, що репресії в Грузії вийшли на новий рівень? І що це може означати для виживання режиму "Грузинської мрії"?
Прем'єр-корупціонер
Про можливість того, що Іраклій Гарібашвілі може незабаром поповнити лави топполітиків, які потрапили до в'язниці, стало відомо наприкінці минулого року.
17 жовтня у квартирі експрем'єра відбувся обшук. А вже за тиждень Генеральна прокуратура Грузії висунула Гарібашвілі обвинувачення в легалізації особливо великого незаконного доходу.
За даними слідства, перебуваючи на посаді, Гарібашвілі "таємно й активно займався різними видами підприємницької діяльності та отримував особливо великі суми доходів незаконного походження", а також подавав неправдиві дані у своїх деклараціях про майно, стверджуючи, що щороку отримував великі суми грошей як подарунки від члена родини.
А для того щоб замаскувати джерело походження, він конвертував основну частину непідтвердженої суми в іноземну валюту, внаслідок чого під час обшуку в його квартирі було виявлено та вилучено $6,5 млн.
Обвинувачення передбачали позбавлення волі на строк від 9 до 12 років. Однак, як було оголошено, Гарібашвілі повністю визнав скоєний злочин і погодився з умовами угоди про визнання провини, після чого суд задовольнив клопотання прокуратури про укладення угоди.
Згідно з нею, термін покарання для колишнього прем'єра становив лише п'ять років. Також у нього конфіскували знайдені під час обшуку кошти, а до того ж він має сплатити штраф у розмірі 1 мільйона ларі (близько $372 тис.).
Чим запам'ятався Гарібашвілі?
Рішення суду стало знаковим завдяки тому, що Іраклій Гарібашвілі вважається прикметною фігурою епохи правління "Грузинської мрії". Також тривалий час він був довіреною особою Бідзіни Іванішвілі, засновника і почесного голови партії.
Гарібашвілі працював у структурах Іванішвілі ще до його походу в політику – спочатку в холдингу Cartu Group, а пізніше – очолюючи благодійний фонд Cartu.
Саме тому 2012 року, одразу після приходу до влади "Грузинської мрії", Гарібашвілі отримав дуже впливову посаду очільника Міністерства внутрішніх справ. А вже наступного року його підвищили до прем'єр-міністра.
Гарібашвілі складно назвати успішним главою уряду – він запам'ятався здебільшого корупційними скандалами і неприкритим кумівством. Як наслідок, у грудні 2015 року Гарібашвілі заявив про відставку, нібито за особистими обставинами.
Однак реальною причиною вважається розчарування в його роботі з боку Іванішвілі.
Втім, попри відставку, Гарібашвілі зберіг зв'язки з колишнім роботодавцем. Схоже, що Іванішвілі цінує особисту відданість вище за кваліфікацію та здібності.
"У суспільства були до нього питання щодо його родичів, реакція на це була і в мене, але Іраклій у дуже короткий термін гідно впорався і з цією проблемою", – так згодом Іванішвілі описував роботу Гарібашвілі на посаді прем'єра.
Як наслідок, у 2019 році Гарібашвілі повертається в політику – спершу на посаду міністра оборони. А в лютому 2021 року повторно обіймає посаду глави уряду.
Варто уточнити, що це вже був період початку глибокої політичної кризи.
Імідж "Грузинської мрії" стрімко погіршувався, а Іванішвілі потрібна була стовідсотково віддана людина на посаді прем'єра.
Як і попереднього разу, не обійшлося без яскравих прикладів корупції. Найбільш медійним (хоча навряд чи найбільшим) став "чартерний скандал", коли прем'єр Гарібашвілі супроводжував сина на навчання до США на урядовому літаку. Причому цей рейс нібито оплатив батько прем'єр-міністра – на той момент уже пенсіонер.
У лютому 2024 року Гарібашвілі повторно відправили у відставку, хоча й на деякий час він отримав "почесний приз" – посаду голови партії влади.
Уже тоді, погоджуючись із необхідністю відставки прем'єра, оглядачі уточнювали: на посаді очільника уряду Іванішвілі знадобилася ще більш віддана людина, готова без вагань виконати будь-яке, навіть найабсурдніше і непопулярне його рішення.
І як уже можна сказати зараз, нинішній прем'єр Іраклій Кобахідзе повністю відповідає цим вимогам.
Випробування протестами
Нинішня опала Іраклія Гарібашвілі породила безліч версій. Однак справжня причина, через яку Бідзіна Іванішвілі пожертвував своїм колись видним фаворитом, залишилася незрозумілою.
Та на деякі моменти варто звернути увагу.
Перший показовий момент – Бідзіна Іванішвілі покарав тільки тих осіб зі свого найближчого оточення, на яких західні санкції не поширювалися. Вочевидь, цей факт викликав у нього тоді великі підозри.
Іраклій Гарібашвілі обіймав посаду прем'єр-міністра саме в той час, коли Бідзіна Іванішвілі сам опинився під санкціями США. Крім того, в той період різні високопосадовці (глава МВС Вахтанг Гомелаурі та генпрокурор Георгій Габіташвілі) зазнали західних санкцій.
Водночас глава уряду якимось чином зумів уникнути санкцій.
Зазначимо, що незадовго до арешту Гарібашвілі заарештували ще одного дуже впливового колишнього високопосадовця, ексглаву Служби державної безпеки Грігола Лілуашвілі, який обіймав цю посаду під час "епідемії санкцій", але сам також уникнув їх.
Ще один момент – поведінка Гарібашвілі наприкінці 2024 року, одразу після відмови уряду Грузії від курсу на євроінтеграцію і старту масових протестів.
У ці дні він був напрочуд тихим, хоча й обіймав посаду голови керівної партії. А в ЗМІ з'явилася інформація, що експрем'єр хоче остаточно піти з політики і залишити країну. А за неперевіреною інформацією, це призвело до фактичного "домашнього арешту" експрем'єра і навіть до фізичного конфлікту Гарібашвілі з однопартійцями.
Звичайно ж, офіційно цю інформацію ніхто не підтвердив. Однак Гарібашвілі справді довго не показувався на публіці, начебто внаслідок спортивної травми. А через деякий час він склав із себе повноваження голови партії.
Якщо ця інформація правдива, то Іванішвілі розчарувався в лояльності людини, яку він двічі призначав прем'єром. Однак мститися він почав не одразу – а дочекався стабілізації політичної ситуації.
Також не виключено, що арешт Іраклія Гарібашвілі знову слугуватиме тому, щоб відвернути увагу від скандального документального фільму BBC, який став серйозною проблемою для уряду "Грузинської мрії".
Журналістське розслідування, яке довело використання забороненої хімічної речовини проти протестувальників у листопаді-грудні 2024 року, набуло такого резонансу, що "Грузинська мрія" не має сил виключити його з політичного порядку денного.
Партії влади не допомогло й розслідування, проведене власною Службою державної безпеки, яке було завершене в рекордно короткий термін – лише п'ять днів.
Як очікується, після завершення новорічних свят (які в Грузії зазвичай тривають довго) скандал стане ще масштабнішим та інтенсивнішим.
І звичайно, не можна виключати, що нинішні події є війною кланів всередині партії влади. Клан, який стоїть за нинішнім головою уряду Іраклієм Кобахідзе, "з'їдає" клан його попередника Гарібашвілі.
* * * * *
Єдина версія, якій у Грузії не вірить абсолютно ніхто, полягає в тому, що у владній команді дійсно взялися за боротьбу з корупцією. Зокрема – у вищому ешелоні влади.
Все-таки майже 14 років перебування при владі "Грузинської мрії" переконали суспільство у протилежному.
Для Бідзіни Іванішвілі корупція його оточення не є проблемою, на відміну від недостатньої лояльності.
І у зв'язку з цим важливо, чому покарання спіткало Іраклія Гарібашвілі лише зараз, за рік після його ймовірної "зради".
Не виключено, що грузинська влада під враженням від подій у Венесуелі та Ірані приміряє їх на себе.
А тому "з профілактичною метою" шле сигнал – будь-яка нелояльність буде жорстко каратися.
Доведено вироком Іраклію Гарібашвілі.
Автори:
Аміран Хевцуріані, професор Грузинського технічного університету, засновник Грузинсько-Українського центру, з Тбілісі,
Юрій Панченко, редактор "Європейської правди"