Популісти замість "росіян": які зміни принесуть Латвії нові вибори та на що чекати Україні

3 жовтня у Латвії пройдуть парламентські вибори, результатом яких має стати переформатування коаліції.

На перший погляд, країна як була, так і залишиться надійним союзником України. Втім, певні ризики все ж можливі. Особливо за сценарію, якщо до нової коаліції увійде партія, лідер якої намагається копіювати президента США Дональда Трампа – і через це позиція його політичної сили щодо України далеко не завжди є дружньою.

Крім того, залишається інтрига: за кого голосуватимуть російськомовні громадяни Латвії? І відповідно, наскільки потужною стане "п’ята колона" РФ у цій балтійській країні?

Тріумф правих

Наприкінці травня латвійську політику струснув гучний скандал. Через непогоджену з коаліціянтами заміну міністра оборони у відставку пішла прем’єрка Евіка Сіліня. Це сталося менш ніж за пів року до парламентських виборів, що не дозволяло достроково розпустити парламент. А тому латвійські політики були вимушені знайти формат для подальшої співпраці, принаймні – до 3 жовтня.

Проте праволіберальна партія "Нова єдність", яка наразі має найбільшу фракцію у латвійському Сеймі і яка мала делегувати нового голову уряду, настільки зіпсувала відносини з партнерами, що справа дійшла до передачі посади прем’єра Андрісу Кулбергсу – лідеру опозиційного правоцентристського блоку "Об’єднаний список".

Цей крок виявився визначальним. Якщо на початку року рівень підтримки "Об’єднаного списку" складав менше 10%, то з призначенням Кулбергса прем’єром почав стрімко зростати.

Останнє соціологічне опитування Latvijas fakti фіксує, що за партію чинного голови уряду готові віддати голоси 23,6% виборців. 

Тож "Об’єднаний список" має здобути перше місце на майбутніх парламентських виборах.

Це фактично гарантує збереження прем’єрської посади за Кулбергсом.

Такий сценарій досить добрий для України, адже за три з половиною місяці на посаді прем’єра Кулбергс показав, що не збирається послаблювати підтримку Києва. Більше того, вже за нового очільника уряду Київ та Рига домовились про спільне будівництво заводу з виробництва ударних дронів. І саме нинішній уряд Латвії блокує зняття санкцій з путінських олігархів.

Проте не менше важить те, хто стане коаліційним партнером "Об’єднаного списку". 

Майже напевно можна стверджувати, що там не буде вже згаданої "Нової єдності" – ці політсили мають гострий конфлікт, що тягнеться ще з 2023 року.

Також з високою ймовірністю туди не увійде інша правоцентристська партія – Союз зелених та селян. Її свого часу зі скандалом залишила значна частина політиків "Об’єднаного списку".

Натомість майже напевно можна говорити про ще одного учасника майбутньої коаліції. Це правоконсервативний блок "Національний альянс". 

Особливість цієї політичної сили в тому, що від моменту заснування у 2011 році вона майже завжди входила до керівних коаліцій, винятком став хіба що попередній уряд Евіки Сіліні.

"За будь-яких обставин "Національний альянс" має бути при владі. Все ж хтось має займатися розвитком національної культури та захистом мови, поки інші партії "пилять" бюджети", – так іронічно один із латвійських політиків кілька років тому не під запис пояснював "ЄвроПравді" секрет успіху цієї партії.

І звісно, ця партія займає безкомпромісно проукраїнську позицію. Проте є один нюанс. Попри те, що рейтинг цієї політсили також істотно зріс за останні місяці, соціологічні опитування показують, що на майбутніх виборах "Національний альянс" може отримати лише близько 11%.

Це означає, що для майбутньої парламентської більшості "Об’єднаному списку" та "Національному альянсу" потрібна щонайменше ще одна політична сила. І от тут можуть виникнути не дуже приємні сюрпризи.

Кому відійдуть голоси "росіян"?

Багато років поспіль головною особливістю латвійських виборів був такий феномен – перше місце займала партія, що представляла інтереси російської меншини. Проте при формуванні коаліції всі інші забували про конфлікти та формували коаліцію без участі "росіян".

Все змінило повномасштабне вторгнення РФ в Україну. 

Партія "Злагода" (латвійською Saskaņa), яка на той момент була головним представником інтересів російськомовних виборців, на парламентських виборах 2022 року не лише не здобула першого місця, а й взагалі не зуміла подолати 5-відсотковий прохідний бар’єр.

Натомість найбільш "ватні" російськомовні латвійці знайшли собі нову політичну силу – з результатом 6,8% до парламенту потрапила більш радикальна та пропутінська партія "Стабільність!" Алексєя Рослікова.  

Звичайно, така політична сила не могла залишитися поза увагою латвійських правоохоронців. Минулого року проти Рослікова було відкрито кримінальну справу за підозрою в "наданні допомоги державі-агресору Росії в її діях проти Латвії", а також в "розпалюванні національної ворожнечі та ненависті".

Наразі Росліков втік до Білорусі, де є частим гостем пропагандистських програм. Втім, поки в цій кримінальній справі не винесено вирок, він навіть зберігає місце у виборчому списку своєї партії. Щоправда, шанси на повторне проходження "Стабільності!" до парламенту вкрай малі – наразі її рейтинг лише 2,5%.

Цей провал ніяк не допомагає повернутися до парламенту "Злагоді" – за багаторічного лідера симпатій російськомовних громадян Латвії зараз готові віддати голоси лише 1,7% виборців.

Виникає запитання: а кому відійдуть голоси "латвійських росіян"?

Як вважається, частина цих голосів відійшла заснованій у 2022 році партії "Суверенна сила". На вибори 2026 року вони йдуть у блоці з популістською партією "Асоціація нових латишів" – і разом можуть отримати на рівні 9–10%. Звісно, обидві ці партії працюватимуть в опозиції – ймовірність їх залучення до коаліції близька до нуля.

Однак чимала частина голосів "росіян", як вважається, може відійти "неросійській" політсилі – популістській партії "Латвія на першому місці". І це має чимале значення, адже саме вона є дуже ймовірним кандидатом на входження до нової коаліції.

"Латвійський Трамп"

"Ви помітили, у нас у Латвії є традиція – коли потрібно допомогти якійсь іншій державі, ми готові залишитися взагалі без штанів", – так у партії "Латвія на першому місці" відреагували на передачу урядом 48 дизельних генераторів для Чернігівської області.

Лідер цієї партії, мільйонер та забудовник Айнарс Шлесерс, позиціонує себе як "латвійський Трамп". Зрештою, про це свідчить і назва політичної сили. 

Бажання рівнятися на президента США впливає і на зовнішньополітичний курс цієї партії. Зокрема, підтримуючи вступ України в ЄС, "Латвія на першому місці" одночасно не підтримує вступ України до НАТО – оскільки проти цього виступають Сполучені Штати.

Зазначимо, що при тому проросійською партію назвати також не можна. Зокрема, там вже заявили, що виключають для себе можливість створення коаліції з політичними силами, що не засудили російське вторгнення в Україну.  

Проте у програмі партії є пункти, спрямовані на залучення голосів російськомовних виборців. 

Наприклад, відновлення викладання у середній школі хоча б кількох предметів російською мовою (звичайно, за бажанням батьків). Або зняття обмежень з транспортування Латвією російського зерна (адже це нібито буде внеском країни у боротьбу зі світовим голодом).

В усьому іншому це типова правопопулістська партія, що насамперед робить ставку на обіцянки знизити податки та заощаджувати бюджетні кошти. Зокрема, пропонується злиття Міністерства внутрішніх страв та Міноборони.

Все це дозволяє партії розраховувати на отримання на виборах другого місця з результатом більш ніж 12%.

Чому ця партія може стати учасницею майбутньої коаліції?

По суті, відмовившись від створення коаліції з низкою політичних сил, партія прем’єра Кулбергса має лише двох потенційних партнерів для поповнення більшості. Це або "Латвія на першому місці", або "Прогресивні" – ліберальна партія, ідеологічно дуже далека від фаворита перегонів.

Тож менш ніж за два тижні до виборів вже можна назвати й ім’я майбутнього прем’єра, і склад коаліції.

І залишається сподіватися, що входження до майбутньої коаліції популістів не стане проблемою для проукраїнського курсу уряду Латвії.

Автор: Юрій Панченко,

співзасновник "Європейської правди"