27 лютого розпочалося голосування на парламентських виборах в Естонії, яка є одним із лідерів у підтримці України. Хоча самі вибори пройдуть 5 березня, протягом тижня до того бажаючі можуть проголосувати через інтернет.

Лишається імовірність того, що результат цих виборів стане неприємним сюрпризом для України.

Про те, де можуть виникнути проблеми і наскільки серйозною є загроза корекції зовнішнього курсу Таллінна читайте в статті редактора ЄвроПравди Юрія Панченка Ризик зупинки допомоги Україні: наскільки небезпечні парламентські вибори в Естонії.

Традиційно головною проросійською силою в Естонії вважали Центристську партію. Це одна з найбільших політичних сил країни, яка значною мірою орієнтувалася на етнічних росіян (хоча й не лише на них).

Втім, у ставленні до російської агресії позиція "центристів" була однозначною, і зовсім не такою, яку в інших країнах можна було би чекати від партій з "проросійським" іміджем.

"Україна бореться за всю Європу та захищає наші цінності. У зв'язку з цим ми маємо зосередитись на наданні Україні підтримки в усіх можливих сферах; на ізолюванні Росії та підвищенні ціни агресії", – заявив у березні минулого року глава центристів та одночасно спікер Рійгікогу Юрі Ратас.

Звичайно, що позицію партії визначає не лише її голова. Втім, щоб остаточно очиститися від симпатиків Путіна, центристи виключили з партії політиків, відомих своїми проросійськими заявами.

Як наслідок, ця "помірно проросійська" партія, яка довгі роки претендувала на лідерство у країні, втрачає позиції.

Останні рейтинги показують, що центристи вже впали на третю сходинку, пропустивши вперед правопопулістську партію EKRE. Останні опитування дають EKRE і центристам підтримку на рівні 18,6% та 16,4% відповідно.

Проблема полягає в тому, що саме партія EKRE зараз озвучує найбільш антиукраїнські тези. А головне – те, що ця партія має певні шанси стати центром формування уряду та отримати прем’єрську посаду.

EKRE дуже складно назвати прихильниками РФ чи Владіміра Путіна. Це популісти, які позиціонують себе як консерватори. І які, серед іншого, постійно заявляють про небезпеку РФ та про необхідність готуватися до можливого російського вторгнення.

Втім, саме ця політична сила просуває тези, однозначно вигідні Кремлю.

По-перше, EKRE виступає проти прийняття українських біженців. 

Друга небезпечна для України теза EKRE – про те, що, передаючи зброю Україні, Естонія стає беззахисною перед можливим вторгненням РФ.

У відповідь прем'єрка Кая Каллас напряму звинуватила EKRE у просуванні тез Кремля.

На цьому тлі газета Eesti Päevaleht оприлюднила сенсаційні результати свого розслідування. Журналісти стверджують, що структури, пов’язані із засновником приватної військової компанії "Вагнер" Євгенієм Пригожиним, розробили й частково втілили в життя план із втручання в політичне життя Естонії, в тому числі – підігруючи партії EKRE під час виборів 2019 року.

Друге місце серед симпатій громадян Естонії дає лідеру EKRE Марту Хельме шанс не просто потрапити до коаліції, але навіть претендувати на посаду прем’єра.

Це вкрай небажаний для України сценарій. Проте залишається питання: наскільки він реальний?

На щастя, такий небезпечний для України сценарій може реалізуватися лише у разі збігу багатьох обставин.

EKRE має лише одну можливість створити більшість – залучивши до коаліції центристів та "Вітчизну".

Така коаліція вже існувала – з 2019 по 2021 рік, однак розпалася через постійні скандали, що генерувала EKRE.

Втім, навіть за сприятливого для України сценарію варто очікувати, що в новому парламенти Естонії критичні до України заяви лунатимуть усе голосніше.

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Ризик зупинки допомоги Україні: наскільки небезпечні парламентські вибори в Естонії.