Які шанси змінити владу у Польщі і на що розраховують у "ПіС"

Перемога Кароля Навроцького на виборах президента Польщі дає сподівання партії "Право і справедливість" ("ПіС"), яка стоїть за переможцем, знову повернути собі важелі правління.

У цій політсилі вже говорять про дострокові парламентські вибори, трактуючи результат виборів президентських як червону картку для нинішньої коаліції та особисто для прем’єр-міністра Дональда Туска.

Тож поки президент Анджей Дуда, каденція якого добігає кінця, прощався з Києвом і отримував орден Свободи, у самій Польщі партія "ПіС" на своєму з’їзді готувала новий похід за владу.

Про цей план і перші тріщини у ньому читайте в статті експерта-міжнародника Станіслава Желіховського Стратегія реваншу: як "ПіС" планує повернути собі владу у Польщі. Далі – стислий її виклад. 

Результати парламентських виборів 2023 року стали для керівної тоді партії "Право і справедливість" ударом такої сили, після якої можна вже не піднятися.

Втім, ця поразка дворічної давнини не зламала амбіцій лідера політсили Ярослава Качинського та його оточення. А навпаки – сьогодні дедалі очевидніше, що "ПіС" планує масштабний політичний реванш.

За словами експрем’єра Лешека Міллера, лідер партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський чітко окреслив, що їхня політсила має виграти парламентські вибори.

Міллер пояснює, що у "ПіС" розраховують використати президентство Кароля Навроцького для перемоги на парламентських виборах. 

За існуючих політичних реалій, "Право і справедливість", імовірно, розраховує на "двоголовість" у владі – паралельний центр сили у вигляді Президентського палацу, який блокуватиме ті чи інші ініціативи уряду Туска та формуватиме власний консервативний і націоналістичний порядок денний.

Слабке місце плану реваншу полягає у тому, до якої міри Кароль Навроцький буде слухняним до побажань "ПіС".

Цю проблему у Ярослава Качинського намагаються вирішити, максимально заповнивши вакансії президентської канцелярії своїми людьми. 

Та вже в перші дні після виборів між оточенням Навроцького й керівництвом партії "Право і справедливість" виникли напружені розмови щодо складу президентської канцелярії.

Так, у "ПіС" сподівалися узгодити ключові кадрові рішення, однак Навроцький натякнув на бажання самостійно формувати свою команду.

Під час виборчої кампанії Навроцький позиціонував себе як незалежного кандидата, з дистанціюванням від партійних домовленостей.

За даними ЗМІ, суперечка виникла навколо Пшемислава Чарнека – колишнього міністра освіти та науки, відомого своїми критичними поглядами щодо України.

Чи зможе Ярослав Качинський нав’язати Навроцькому свою кандидатуру на ключову посаду голови президентської канцелярії?

Хай там як, ці перші кадрові тертя – лише початок випробування на міцність альянсу Навроцького з "ПіС". Альянсу, який ускладнюється тим, що новообраний президент має вибір і може спертися на ідеологічно більш близьку до нього "Конфедерацію".

Ще одна проблема (насамперед для Києва, але не лише) полягає у тому, що значна частина голосів Кароля Навроцького прийшла від прихильників Славоміра Менцена та Гжегожа Брауна. Саме їхні виборці схилили шальки терезів на його користь у другому турі.

Цей електорат очікує жорсткої антиімміграційної риторики, захисту "традиційних цінностей" та історичного реваншизму. Ігнорувати їхні настрої новобраний президент не зможе.

Тож нинішня перемога "Права і справедливості" має всі шанси стати пірровою.

Перемога на президентських виборах кандидата з набагато радикальнішими поглядами, аніж у "ПіС", може стати для них набагато більшою проблемою, аніж перемога проурядового кандидата.

Докладніше – в матеріалі Станіслава Желіховського Стратегія реваншу: як "ПіС" планує повернути собі владу у Польщі.