Україну визначили ключовою складовою оборонної готовності ЄС
В оборонній "дорожній мапі" ЄС Україну визначають як ключову складову оборонної готовності Євросоюзу.
Як повідомляє "Європейська правда", про це йдеться у тексті документа, що є у розпорядженні редакції.
Шостий розділ "дорожньої мапи" має заголовок "Україна як ключова складова зусиль Європи для (оборонної) готовності".
У ньому йдеться, що в інтересах самої України, а також і Європи – щоб Україна стала "сталевим дикобразом", надто складною здобиччю для загарбника. Відтак оборонні зусилля Європи мають бути спрямовані також на подальше посилення обороноздатності України, і також слід подбати, щоб Європа вчилася з бойового досвіду України, її інновацій, досвіду військово-цивільної співпраці тощо.
"Країни-члени та ЄС робитимуть внесок у "рамку" для довгострокових безпекових гарантій для України, що ґрунтуватимуться на: довгострокових правових засадах; прогнозованому багаторічному фінансуванні та військовому постачанні; інтеграції з європейською оборонно-технічною базою; чітких консультаційних механізмах; а також зв’язку зі вступом України до ЄС і повоєнною відбудовою", – йдеться у документі.
Метою визначають, щоби Україна зберігала обороноздатність і була спроможною відбити потенційні нові напади Росії, а український ОПК був повноцінно інтегрований з європейським – що створить переваги для обох сторін.
Для підтримання й розвитку оборонних спроможностей України у короткостроковій перспективі Єврокомісія планує залучити "репараційну позику" з використанням заморожених російських активів, що забезпечить стабільне постачання Україні зброї – "переважно з європейської та української оборонної індустрії відповідно до потреб на полі бою".
Паралельно це сприятиме розбудові співпраці ОПК, розвитку, інноваціям та масштабуванню.
Також ці зусилля передбачають продовження і масштабування допомоги з підготовкою військових через спеціальну місію ЄС EUMAM, а також покращений збір розвідданих.
Окремо відзначають альянс дронів з Україною як проєкт, що сприятиме створенню спільних підприємств за межами України та дозволить поєднати європейські технології та українські практичний досвід і знання.
На цю мету працюватиме і участь України у таких фінансових програмах ЄС, як SAFE та EDIP/Ukraine Support Instrument (USI).
"Залежно від прогресу, на початку 2026 року можна розглянути створення додаткової ініціативи з фокусом на Україні", – зазначають у документі.
Цільовими етапами у реалізації цього задуму називають:
– ухвалення Інструменту підтримки України у межах програми EDIP та "репараційної позики" до кінця 2025 року;
– реалізацію задуму у межах "снарядної ініціативи" з постачанням 2 млн снарядів – до кінця 2025 року;
– включення України у різні проєкти співпраці за військовими спроможностями та запуск альянсу дронів – у першому кварталі 2026 року;
– розгляд додаткових стимулів, щоб країни-члени надавали підтримку Україні, на початку 2026 року;
– запуск ініціативи Brave Tech EU з фінансуванням на тестування інноваційних рішень за потребами на полі бою, які визначать разом з Україною – до кінця 2026 року;
– продовження військової навчальної місії ЄС і співпраця у подальшому з заходами "коаліції рішучих", коли для цього складуться обставини.
Нагадаємо, 16 жовтня Єврокомісія презентувала оборонну "дорожню мапу" - комплексний план зміцнення європейських оборонних можливостей, який серед іншого передбачає протидію безпілотникам та іншим загрозам з повітря, моря і космосу.