Європейські й українські депутати закликали ЄС прискоритись з "репараційним кредитом"

Група українських і європейських депутатів написали листа до керівництва ЄС і європейських лідерів, в якому закликають якнайшвидше ухвалити рішення про використання заморожених росактивів для "репараційного кредиту" Україні.

Відповідний лист є у розпорядженні "Європейської правди".

Автори листа наголошують, що господар Кремля Владімір Путін у своїй загарбницькій війні робить ставку на втому вільного демократичного світу та вичерпання підтримки України.

"Будь-яке вагання з боку Заходу у наданні необхідної матеріальної допомоги Україні лише заохочує Путіна в його агресії проти України. Україна може зупинити російську агресію лише тоді, коли Кремль побачить непохитну підтримку України з боку Європи та всіх демократичних держав", – йдеться у листі.

Автори також нагадують, що беззаперечною вимогою міжнародного права та справедливості є те, що винний у злочині агресії повинен компенсувати всі збитки, завдані жертві агресії.

"Росія має заплатити за всі свої злочини проти України. Російські активи не можуть бути повернуті агресору, який використає їх як матеріальні ресурси для продовження загарбницької війни та вчинення воєнних злочинів і злочинів проти людяності", – підкреслено в листі.

У цьому контексті, переконані автори, "репараційний кредит" ЄС є абсолютно необхідним "для наближення миру та примусу російського агресора розпочати серйозні мирні переговори".

"Цей кредит посилить оборонні можливості України та допоможе врятувати більше життів українців перед обличчям варварських атак Росії проти цивільного населення та критичної інфраструктури. Цей кредит також сприятиме відновленню та реконструкції України", – додають підписанти.

В листі наголошується, що Європа не може дозволити Росії виграти час для продовження агресії, "тому рішення про репараційний кредит із використанням заморожених російських активів має бути прийнято без затримки".

Листа підписали:

• голова Глобального парламентського альянсу "Об’єднані за Україну", заступник голови комітету Сейму Литви з питань закордонних справ Жигімантас Павіліоніс,
• голова комітету з питань закордонних справ Верховної Ради України Олександр Мережко,
• голова комітету ВР з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе,
• голова комітету з питань закордонних справ, оборони та безпеки Сенату Чехії Павел Фішер,
• представник Балтійського центру міжнародної безпеки Едвард Лукас,
• член Європейського парламенту Гельмут Брандштеттер,
• голова комітету з європейських справ Сейму Латвії Едмундс Цепурітіс,
• голова комітету з європейських справ Сейму Польщі Агнешка Помаска,
• голова комітету з європейських справ Федерального парламенту Німеччини Антон Гофрайтер,
• заступник голови комітету з європейських справ Сейму Литви Армінас Лідека.

Нагадаємо, президентка Єврокомісії 3 грудня оголосила два рішення щодо фінансування України у 2026-2027 роках, одне з них пропонує використати кошти від заморожених російських активів у ЄС для надання Україні "репараційної позики".

Ще до оголошення нової пропозиції Бельгія назвала її категорично неприйнятною.

ЗМІ писали, що США провели лобіювання в декількох країнах Європейського Союзу, намагаючись заблокувати плани ЄС щодо використання заморожених активів РФ для забезпечення позики Україні.