На яких умовах ЄС надає Україні позику на 90 млрд євро і чи вдасться вчасно отримати ці кошти

14 січня Європейська комісія презентувала пакет законодавчих пропозицій, на підставі яких Україна у нинішньому та наступному роках зможе отримати вже схвалену позику в розмірі 90 млрд євро.

Як і в чинних макрофінансових механізмах підтримки, ці гроші надаватимуть в обмін на здійснення реформ.

Завершити всю необхідну підготовчу роботу офіційний Брюссель планує протягом 1,5 місяців, адже Україна вже у квітні може стикнутися з браком фінансування як для ключових бюджетних секторів, так і для ЗСУ.

Про те, чи досяжними є плани ЄС, читайте в статті кореспондентки "Європейської правди" Тетяни Висоцької (з Брюсселя) План дій на 90 млрд євро: як ЄС готує допомогу Україні і що вимагатиме від Києва. Далі – стислий її виклад.

Отже, з позики на 90 млрд євро, за словами президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, приблизно дві третини – тобто близько 60 млрд євро – буде виділено на військову допомогу Україні, а решту – близько 30 млрд євро – як загальну бюджетну підтримку.

"Військові" кошти будуть використовуватися за тією самою ідеологією, за якою будується механізм кредитування спільних європейських оборонних закупівель SAFE. На гроші з кредиту ЄС закуповуватимуть обладнання: переважно в ЄС, а також в Україні та державах-партнерах ЄС по Європейській економічній зоні та Європейській асоціації вільної торгівлі (наприклад, у Норвегії чи Швейцарії).

Але якщо необхідних озброєнь чи боєприпасів немає в наявності ані в ЄС, ані у вказаних державах-партнерах, їх все-таки можна буде придбати в інших країнах. Наприклад, у Великій Британії або у США.

Натомість 30 млрд євро бюджетної підтримки будуть надаватися Україні на тих же умовах, та й фактично тими ж методами та шляхами, як і макрофінансова підтримка Ukraine Facility. Головна ідея надання бюджетного фінансування Україні від ЄС може бути сформульована коротко: гроші в обмін на реформи.

Конкретні умови отримання цих коштів ще мають бути визначені. Наразі в Єврокомісії відзначають, що для їх отримання Україні доведеться впроваджувати реформи з покращення демократичних процесів, верховенства права та протидії корупції.

Повертати позику офіційний Київ буде зобов’язаний лише після того й у разі, коли Росія виплатить йому репарації за збитки та руйнування, спричинені війною. 

Позика Україні буде гарантована за рахунок "бюджетного запасу" (headroom) бюджету ЄС, як і у випадку з іншими програмами фінансової допомоги для України, що впроваджуються з 2023 року (такими як механізм Ukraine Facility та позика макрофінансової допомоги у рамках ініціативи кредитів прискорення надзвичайних доходів (ERA) під проводом G7).

Відсотки за позикою для України будуть покриті внесками державами-членами ЄС, що беруть участь у позиці (27 мінус Угорщина, Словаччина та Чехія). 

Попри те, що в ЄС обрали шлях підтримки Києва шляхом залучення кредитних коштів, там досі не виключають, що в якийсь момент все ж бути можуть задіяні російські заморожені активи.

"Для нас також вкрай важливо надіслати суворе нагадування Росії: ми залишаємо за собою право використовувати іммобілізовані російські активи", – заявила 14 січня Урсула фон дер Ляєн. 

Вона планує, що перший транш в межах позики Україна отримає вже у квітні.

Очікується, що євродепутати затвердять рішення Ради ЄС "Про надання дозволу на розширене співробітництво щодо заснування позики для України" на пленарному засіданні у Страсбурзі 19-22 січня, і після цього воно буде остаточно прийняте Радою ЄС (проблем не буде, адже для цього потрібна лише кваліфікована більшість).

Докладніше – в матеріалі Тетяни Висоцької (з Брюсселя) План дій на 90 млрд євро: як ЄС готує допомогу Україні і що вимагатиме від Києва.