Чому Рада миру Трампа стала проблемою і можливістю для Польщі

22 січня на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі Дональд Трамп провів установче засідання Ради миру – своєї нової зовнішньополітичної ініціативи.

Для більшості лідерів країн ЄС пропозиція увійти до складу Ради миру є неабияким викликом – адже відмова може суттєво зіпсувати відносини з американським президентом. Однак найбільш складний вибір стоїть перед Каролем Навроцьким.

Президент Польщі завжди підкреслював дружні відносини з Трампом, а тому відмова може стати для нього чималою проблемою. Але не меншою проблемою може стати "сімейне фото" лідерів Ради миру, де компанію Навроцькому складатимуть Владімір Путін та Александр Лукашенко.

Про клуб друзів Трампа і те, чому він стане політичним тестом для польського президента, читайте в статті експерта-міжнародника Станіслава Желіховського і редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Польща у "пастці Трампа": як запрошення до Ради миру стало викликом для сусідів. Далі – стислий її виклад. 

Перспектива увійти у коло друзів президента Сполучених Штатів мотивувала багатьох – в урочистій церемонії взяли участь лідери майже двох десятків країн. Однак з ЄС компанію Трампу склали лише два прем’єр-міністри: очільник уряду Угорщини Віктор Орбан, а також – Болгарії Росен Желязков.

Натомість на урочистому засіданні не було інших європейських політиків, хто зараз намагається зіграти на амбіціях Трампа. Так, не було ані словацького прем’єра Роберта Фіцо, ані "чеського Трампа" Андрея Бабіша.

А італійська прем’єрка Джорджа Мелоні, яка часто виступає посередником між ЄС та Трампом, напередодні офіційно повідомила про відмову Італії приєднатися до Ради миру.

Запрошення приєднатися отримав і президент Польщі Кароль Навроцький – причому одним із перших. Проте зважитися, як Мелоні, напряму відмовитися від участі польський лідер дозволити собі не зміг.

"Така міжнародна угода повинна пройти всю конституційну процедуру. Про це ми сьогодні говорили з президентом Дональдом Трампом, і, повторюся, це було прийнято з великим розумінням, – заявив Навроцький напередодні.

Він опинився в ситуації, коли не можна напряму сказати ані так, ані ні. 

З одного боку, участь у великому міжнародному проєкті на чолі зі США може зміцнити стратегічні відносини Польщі з Вашингтоном і посилити роль Варшави у вирішенні регіональних та глобальних питань. 

Крім того, Дональд Трамп особисто підтримував Кароля Навроцького під час минулорічних президентських виборів, а відмова від участі в Раді миру може вдарити і по польській правій опозиції, зменшивши її шанси на перемогу на наступних парламентських виборах.

З іншого боку, у Польщі є загальнонаціональний консенсус щодо необхідності продовження тиску на Путіна та Лукашенка, який також запросили до Ради миру. 

Тож для президента Навроцького рішення щодо Ради миру стане одним із перших серйозних тестів на здатність "проходити між краплинками".

Варшава обрала шлях затягування часу – детального вивчення відповідності участі країни у Раді миру конституційним вимогам. З розрахунком, що процес дослідження цього питання дозволить "дотягнути" до моменту, коли Дональд Трамп втратить інтерес до цієї ініціативи.

Разом із тим, нинішній виклик може піти на користь Польщі. Ледь не вперше і уряд Туска, і президент Навроцький демонструють готовість діяти разом, намагаючись вивести країну з цієї "пастки Трампа".

Така співпраця зможе якщо не покласти край "польсько-польській війні", то щонайменше суттєво знизити внутрішнє напруження між владою та опозицією. 

Докладніше – в матеріалі Станіслава Желіховського і Юрія Панченка Польща у "пастці Трампа": як запрошення до Ради миру стало викликом для сусідів.