Куди розвертається ЄС, що вимагають США і яке місце готують Україні: підсумки Мюнхена

Рівно рік тому Мюнхенська безпекова конференція (МБК) стала поворотною подією у відносинах Європи й США. Саме тоді віцепрезидент Джей Ді Венс виступив з промовою про те, що їх більше не об'єднують спільні цінності.

На "Мюнхен-2026" уряд США замість токсичного Венса надіслав держсекретаря Марко Рубіо, і це було радше добрим знаком. Втім, враження лишилися украй змішаними.

Але ключовим лідером-візіонером на цій конференції виявився президент Франції Емманюель Макрон, який виклав бачення змін, які Європа має зробити, щоби витримати тиск не лише США, а й Росії та Китаю.

А головною темою зустрічі у Мюнхені стало не протистояння зі США, і не криза щодо Гренландії, а Україна.

Про все це, а також про перформанс із повітряною атакою на Брюссель – у статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка (з Мюнхена) Україна перемогла у Мюнхені. Все про головну безпекову конференцію світу та її наслідки. Далі – стислий її виклад.

Від початку Мюнхенської конференції вражало те, що ключові точки напруження лишилися немов без уваги. Ще місяць тому, у Давосі, Гренландія була однозначною темою №1, витіснивши з порядку денного решту проблем міжнародної політики. А у Мюнхені жоден з топспікерів не згадав про це у своїх промовах.

І хоча останні кілька тижнів США утримувалися від жорстких дій або заяв щодо Гренландії, невизначеність нікуди не поділася.

Відносини Європи і США протягом останнього року простими не назвати.

Цього року на конференції виступив держсекретар Марко Рубіо, промова якого по суті відповідала повній відповідності лінії Трампа щодо Європи. 

Загалом дискусії про США у Мюнхені можна описати двома словами: Європа прокинулася.

Промова президента Франції, схоже, стала головним візіонерським виступом цієї конференції. 

Емманюель Макрон визначив питання України та її підтримки з боку ЄС "екзистенційним" для Європи. І це – дійсно важливо. Через це він переконаний, що підтримка України не зменшиться з часом. А це означатиме, що час не буде грати на руку Росії.

Макрон наполягає, що у будь-якому мирному врегулюванні Європа має грати безпосередню роль – більшу, ніж зараз це уявляє собі президент США Дональд Трамп.

"Без європейців не буде миру. Можете вести переговори без європейців, якщо хочете, але миру ви без нас не дійдете", – заочно звернувся він до Вашингтона.

Макрон наголосив, що Європа має озброюватися і після досягнення миру. А ще – шукати креативні механізми стримування Кремля.

Про потребу якомога швидше наростити оборонний потенціал говорив буквально кожен лідер. Причому дуже чітко визнаючи, що головна військова загроза – це Росія, до боротьби з якою Європа зараз не готова.

Але досягти цієї готовності можливо, переконаний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.

За його словами, Німеччина має намір зробити свій внесок у це. Готова до мілітаризації, бо це – виклик часу.

Та це довгострокові задачі. А зараз пріоритет – Україна. І так вважає не лише Берлін.

Такої суб'єктності України, як зараз, не було ніколи.

Зокрема, уперше в історії у Мюнхені відкрили "Український дім" – окрему локацію, де проходили події у рамках конференції. Щоб показати вагу цієї деталі, достатньо згадати, що в МБК такий статус, крім нас, отримали лише дві країни – тут діють "Німецький дім" і "Американський дім". Причому українська локація – найближча до готелю Bayerischer Hof, де проходили основні панелі.

А ще Мюнхен став місцем дискусії про швидкий вступ України до ЄС.

Кілька джерел "ЄвроПравди" у кулуарах мюнхенської зустрічі підтвердили: процес пішов. Та й кілька європейських лідерів обережно, але публічно висловилися на підтримку такої можливості.

Але важливо уникнути передчасної ейфорії. Бо попереду – низка перепон, у тому числі політичних. І не всі європейські лідери у принципі підтримують цю ідею.

Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка (з Мюнхена) Україна перемогла у Мюнхені. Все про головну безпекову конференцію світу та її наслідки.