Сейм Латвії відхилив вимогу відставки міністра оборони через ситуацію з дронами
У Латвії парламентська більшість відхилила внесений опозиційною партією "Латвія на першому місці" (ЛПМ) проєкт рішення про висловлення недовіри міністрові оборони Андрісу Спрудсу за "нездатність забезпечити безпеку повітряного простору та ефективне керівництво Міністерством оборони в критичних умовах".
Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє портал Delfi.
Відставку Спрудса підтримали 43 депутати, проти проголосували 50, а один депутат утримався.
Голова фракції ЛПМ у Сеймі Лінда Лієпіня на дебатах заявила, що падіння дронів у Латвії є провокацією і перевіркою реакції країни та її можливостей, а держава, на її думку, продемонструвала "мовчання, невизначеність і нездатність". Лієпіня підкреслила, що подібні ситуації неприпустимі, і Спрудс не справляється з обов'язками міністра оборони.
Опозиційний депутат Яніс Домбрава вказав, що заяви міністра про створену "стіну дронів" є гучними фразами, тоді як практична реалізація цієї ідеї – вкрай слабка. Домбрава вважає, що Спрудс – не та людина, яка потрібна на цій посаді.
Андріс Шуваєв, голова фракції "Прогресивних", яку представляє Спрудс, зі свого боку, розцінив ініціативу ЛПМ щодо висловлення недовіри Спрудсу як спробу підірвати довіру до оборонного сектору.
Він нагадав, що лідер ЛПМ Айнарс Шлесерс нещодавно відвідував Угорщину і брав участь у заході прихильників прем'єр-міністра Віктора Орбана, де висловлював схожі з Орбаном погляди. На думку Шуваєва, політичну співпрацю або позитивне ставлення до Орбана можна трактувати як непряму підтримку політики Росії.
Міністр оборони, виступаючи перед депутатами, наголосив, що Латвія не живе в мирний час, і підкреслив, що визначено чіткі наступні кроки у сфері протиповітряної оборони і цього року на озброєння надійдуть ракетні системи середньої дальності IRIS-T.
Водночас він зазначив, що не існує "чарівної палички", яка не дала б змоги жодному дрону проникнути в країну, і такі інциденти можуть повторитися, тому важлива комунікація та інформування населення.
Як відомо, упродовж тижня системних ударів України по російських портах на Балтійському морі, що відіграють ключову роль для експорту нафти, у низці випадків ударні БпЛА залетіли на територію держав Балтії та Фінляндії.
В МЗС України перепросили перед партнерами за ці випадки.
1 квітня на території Латвії виявили уламки ще одного невідомого дрона.