Єврокомісія позивається проти Чехії та Угорщини щодо законодавства про ордери на арешт

Єврокомісія звернулася до Суду ЄС щодо невідповідності законодавства Чехії та Угорщини рамковому рішенню про європейські ордери на арешт.

Про це повідомили у пресслужбі Єврокомісії, пише "Європейська правда". 

Єврокомісія звернулася до Суду ЄС, вимагаючи від Чехії та Угорщини належно відобразити у національному законодавстві рамкове рішення про виконання європейських ордерів на арешт. 

Цьому передувало багато років письмових попереджень – так, Чехії перший лист надіслали ще в кінці 2020 року, Угорщині – у 2021 році.

Чехія відтоді ухвалила певні поправки, проте у Єврокомісії залишилися зауваження, які досі не усунули.

Так само у ЄК залишилися зауваження до угорського закону, попри запевнення Будапешта, що основні вимоги виконано. Зокрема, залишилася розбіжність, через яку угорські суди відмовлять в екстрадиції за європейським ордером, якщо за національним законодавством інкриміновані особі дії не є кримінальним правопорушенням.

Рамкове рішення щодо виконання європейських ордерів на арешт є основним документом, що встановлює спільні процедури та правила на видачу й виконання ордерів, і замінило більш затяжні процедури екстрадиції, які до того існували між країнами-членами. 

Окрім цього, ЄК подає проти Угорщини до Суду ЄС за ще одним питанням – щодо невідповідності статтям 49 і 54 Договору про функціонування ЄС  угорського податкового режиму для роздрібної торгівлі. На практиці це означає, що іноземні ритейлові компанії, які заходять в Угорщину, сплачують суттєво вищі податки з обороту, ніж національні компанії, які працюють як мережа франшиз, при цьому іноземним не можна зробити так само. 

Єврокомісія надіслала перше попередження Угорщині у 2024 році, Будапешт відтоді продовжує заперечувати, що така практика є порушенням правил ЄС. 

Також Єврокомісія висунула претензії Meta щодо доступу дітей до соцмереж.

Нагадаємо, цього тижня майбутній прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр провів переговори з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн щодо розблокування заморожених коштів для Будапешта.