Які права ЛГБТ+ треба забезпечити для вступу в ЄС і чому Україна гальмує

Парламент досі не просунувся у розгляді двох законопроєктів про інститут реєстрованих партнерств. Ба більше – потенційний крок назад містить проєкт нового Цивільного кодексу. 

У контексті виконання критеріїв для вступу в ЄС головна проблема цього законопроєкту полягає у звуженні поняття "сім’я" та в запровадженні нового терміну "фактичний сімейний союз" – який визначається виключно як спільне проживання двох осіб протилежної статі однією сім’єю без реєстрації шлюбу. 

Про зобов’язання України перед ЄС в контексті прав ЛГБТ+ осіб – в колонці дипломата і правозахисника Зоряна Кіся Антигендерний спротив: чому Україна не виконує вимоги ЄС щодо прав ЛГБТ+. Далі – стислий її виклад. 

Автор колонки пояснює, що в контексті прав ЛГБТ+ Україні потрібно розробити та ухвалити законодавство, яке забезпечило би три ключові елементи захисту і дотримання прав цих людей: правове визнання одностатевих пар; гарантії рівних прав та захисту від дискримінації в усіх сферах життя (а не лише у сфері праці); дієвий механізм протидії злочинам на ґрунті ненависті та мові ненависті. 

Основну частину цієї "домашньої роботи" вже зроблено, констатує Зорян Кісь. 

"Йдеться про те, що повага до прав ЛГБТКІ+ людей є невід’ємною частиною основ Європейського Союзу: поваги до прав людини і захисту меншин. Ці два принципи, зафіксовані ще у "Копенгагенських критеріях" членства в ЄС, і це не меню, з якого можна вибирати тільки "солодке": те, що подобається, чи те, до чого "готове суспільство", – наголошує дипломат. 

Два критерії (бенчмарки) за переговорним розділом 23 "Основні права" стосуються з правами ЛГБТКІ+ людей.

IBM 23.14 – Рівність та недискримінація: Забезпечено подальший прогрес у законодавчому узгодженні національного законодавства з acquis ЄС щодо рівності та недискримінації, включаючи рішення ЄСПЛ від 1 червня 2023 року;

IBM 23.14.2 – Подальший прогрес щодо узгодження національного законодавства з acquis ЄС стосовно злочинів на ґрунті ненависті та мови ненависті.

"Згадка про конкретне рішення ЄСПЛ прямим текстом у передумовах вступу України до ЄС у рамках кластера 1 ("Основи") не залишає багато простору для маневру.

Цей рубіж рано чи пізно доведеться пройти", – наголошує автор колонки.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 1 червня 2023 року по справі "Маймулахін і Марків проти України" вперше прямо визнав, що відсутність в Україні будь-якої форми юридичного визнання та захисту одностатевих пар становить дискримінацію.

Верховна Рада досі не просунулася у розгляді двох законопроєктів про інститут реєстрованих партнерств. Ба більше – потенційний крок назад містить проєкт нового Цивільного кодексу.

"Ми мусимо раз і назавжди позбутися маніпулятивних наративів антигендерного руху і впевнено йти вперед – туди, куди спрямовано наш цивілізаційний вибір.

Не можна заявляти про повернення до європейської родини і водночас копіювати правові підходи Москви, маскуючи їх під "захист традиційних цінностей", – наголосив дипломат.

Більше – в колонці Зоряна Кіся Антигендерний спротив: чому Україна не виконує вимоги ЄС щодо прав ЛГБТ+.