Держсуд Естонії визнав, що закон про обмеження проросійських церков не суперечить конституції

Пленум Державного суду Естонії більшістю голосів ухвалив рішення, згідно з яким нова редакція закону, який передбачає обмеження церков, що підтримують агресію Росії, не суперечить Конституції Естонії.

[SOURCE]Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє ERR.

Держсуд зазначив у своєму рішенні, що прийняті поправки можна тлумачити так, що вони не тягнуть за собою довільне припинення діяльності релігійних об’єднань і, тим самим, не порушують свободу віросповідання та об’єднань.

Президент Естонії Алар Каріс відмовився затверджувати закон і попросив Державний суд визнати його неконституційним.

6 із 17 суддів, включаючи голову Держсуду Віллу Киве, висловили окрему думку, згідно з якою оскаржуваний закон не відповідає принципу правової ясності, що має важливе значення для забезпечення основних прав.

"Державний суд визнав, що президент у своєму клопотанні обґрунтовано звернув увагу на проблеми, пов'язані з ясністю та зрозумілістю закону, однак вказав на те, що будь-яка неясність і необхідність тлумачення не завжди призводять до неконституційності закону. У такому випадку, на думку більшості членів Держсуду, було можливо дати закону вузьке тлумачення, так що зазначені главою держави ризики можна усунути при застосуванні закону", – пояснив голова Державного суду Віллу Киве.

Держсуд зазначив, що у випадку оскаржуваного закону, з одного боку, на карту поставлено серйозне утискання свободи віросповідання та свободи об’єднань, оскільки це може призвести до примусового припинення діяльності релігійного об’єднання, що зачепить усіх людей, які входять до нього.

З іншого боку, на іншій чаші терезів знаходяться безпека держави та конституційний лад, які, як правило, є більш вагомим благом.

Держсуд вказав, що згідно з преамбулою Конституції, першочерговим завданням держави є захист внутрішнього та зовнішнього миру. Таким чином, держава зобов'язана вживати заходів, зокрема для припинення ворожої діяльності з метою впливу.

На думку Держсуду, оскаржуваний закон не дозволяє довільно припиняти діяльність релігійних об'єднань у примусовому порядку, і його можна тлумачити та застосовувати відповідно до Конституції.

Ініціативу обмежити діяльність церков, повʼязаних з особами чи організаціями, які підтримують агресію Росії, висунуло ще в жовтні 2024 року Міністерство внутрішніх справ Естонії.

Тоді відомство вказувало, що законопроєкт має підштовхнути Естонську православну церкву Московського патріархату змінити свій статут, оголосивши про повну автономію від Москви.

Читайте детальніше у статті: Тероризм у рясах: чи піде Естонія на повну заборону РПЦ.