Як ЄС посилює міграційну політику і чи зачепить вона українців

За даними Євростату, у 2025 році з майже 492 тисяч наказів про виїзд реально виконані були лише близько 135 тисяч – тобто приблизно 27%. 

Це підриває довіру до всієї політики Євросоюзу.

У суспільстві виникає враження, що правила існують лише на папері. А це своєю чергою підсилює радикальні сили, які пропонують не реформу, а демонтаж гуманітарних зобов′язань. 

Саме тому нинішні зміни, з одного боку, покликані зберегти право на притулок для тих, хто справді потребує міжнародного захисту, а з іншого – робить систему жорсткішою для осіб, що не мають права залишатися. 

Про стовпи нової міграційної політики ЄС і те, що це означатиме для українців, читайте в статті директора з науково-дослідної роботи ГО "Міжнародний дипломатичний альянс" Тараса Мишляєва "Жорсткіший" Шенген: як ЄС змінює правила для мігрантів-нелегалів і що це означатиме. Далі – стислий її виклад.

ЄС поступово перебудовує саму архітектуру управління міграцією: від перетину кордону і подання заяви про притулок – до остаточного рішення, контролю статусу і повернення тих, що не мають права залишатися.

Першим елементом нової архітектури міграційної політики ЄС став Пакт про міграцію та притулок, чинний з червня 2024 року.

Головним його завданням є впорядкування в′їзду до ЄС – люди, які перетинають його зовнішній кордон або подають заяву про притулок, проходять єдину процедуру скринінгу. Вона включає встановлення особи, безпекову перевірку, оцінку стану здоров′я, визначення вразливості та фіксацію базових даних.

Другим елементом є прискорені прикордонні процедури. Сенс прискореної процедури полягає не в автоматичній відмові, а в тому, щоб частину справ розглядати швидше і ближче до зовнішнього кордону ЄС.

Третім елементом є оновлений Eurodac – централізована біометрична база даних ЄС. Це має зробити міграційний статус людини більше видимим у спільній цифровій системі ЄС.

Четвертим елементом є механізм солідарності – держави, які стикаються з найбільшим міграційним навантаженням, не мають залишатися сам на сам із відповідальністю за прийом, реєстрацію та розгляд заяв. 

Але що робити з тими, хто після всіх процедур в’їзду не отримав права залишитися в Євросоюзі? 

Тут ключове значення має новий Регламент про повернення громадян третіх країн, які незаконно перебувають у ЄС. 

Формально документ ще має пройти заключні юридичні процедури, але його логіка вже зрозуміла.

ЄС хоче зробити повернення швидшим.

А також більш уніфікованим і менше залежним від слабких місць національних систем. 

Європейська рада у справах біженців та вигнанців (ECRE) назвала Регламент про повернення одним із найбільше каральних міграційних інструментів в історії ЄС. 

Важливим залишається запитання – який практичний вплив матиме нова політика на громадян сусідніх із ЄС держав? 

Поки для українців діє тимчасовий захист або інший легальний режим – вони перебувають поза полем повернення. 

Але після завершення або трансформації тимчасового захисту частина людей муситиме перейти на інші правові підстави – такі як робота, навчання, сімейні підстави, підприємництво, довгострокове резидентство або повернення. Хто такого переходу не зробить, ризикує опинитися в загальній категорії громадян третіх країн без права перебування.

Набрання чинності новим регламентом відбуватиметься поетапно. 

Повноцінне застосування нової системи повернень розтягнеться щонайменше до середини 2027 року.

Докладніше – в матеріалі Тараса Мишляєва "Жорсткіший" Шенген: як ЄС змінює правила для мігрантів-нелегалів і що це означатиме.