Якою ціною у Румунії постав новий уряд і чому програли ультраправі

Після п'яти місяців політичної кризи і трьох невдалих спроб Румунія нарешті отримала нового прем'єр-міністра та уряд.

Із 18 міністерських посад 12 – тобто дві третини – отримали представники Соціал-демократичної партії (PSD).

Фактично, погодившись відмовитися від прем'єрського крісла, соціал-демократи забезпечили собі контроль над більшістю ключових урядових портфелів.

Особливого значення цьому результату додає той факт, що саме PSD дала старт нинішній кризі. Проте перемога соціал-демократів може виявитися для них пірровою.

Про те, хто виграв і хто програв від компромісу, і як можуть розгортатися подальші події у Румунії, читайте в статті Сергія Герасимчука та Ростислава Клімова з Ради зовнішньої політики "Українська призма" Румунія народила уряд. Як багатомісячна політична криза лишила ультраправих поза владою. Далі – стислий її виклад.

20 жовтня парламент Румунії висловив вотум довіри уряду Луки Нікулеску.

Попри формально незалежного прем'єра, реальні важелі впливу на діяльність кабінету зосереджені саме в руках соціал-демократів.

Така конфігурація створює для нового голови уряду Луки Нікулеску доволі незвичну ситуацію. Формально саме він очолює уряд і відповідає за реалізацію його програми, однак більшість міністрів мають власний центр політичного впливу поза межами прем'єрського кабінету.

Особливу роль у цій конфігурації може відігравати віцепрем'єр від Соціал-демократичної партії (PSD) Маріан Някшу, який має тісні зв'язки з партійним керівництвом і значний досвід політичної роботи.

Саме Някшу може стати головним координатором діяльності міністрів-соціал-демократів та посередником між керівництвом PSD і прем'єром.

Проте соціал-демократи чудово розуміють, що нинішній успіх може виявитися пірровою перемогою.

Вони можуть зіткнутися з проблемою, яка свого часу стала однією з причин розпаду попередньої коаліції.

Навесні 2026 року PSD виступила проти політики жорсткої бюджетної економії. Проте, попри певне покращення економічних показників, фундаментальні проблеми румунської економіки нікуди не зникли.

Новому уряду доведеться продовжувати бюджетну консолідацію, стримувати зростання державних видатків і водночас виконувати соціальні зобов'язання перед населенням. Соціал-демократи, які ще кілька місяців тому критикували політику затягування пасків, тепер самі відповідатимуть за значну частину її реалізації.

Наступні парламентські вибори у Румунії мають пройти у 2028 році. Це шанс для лібералів. 

Націонал-ліберальна партія (PNL) могла зараз перейти в опозицію, дистанціювавшись від непопулярних рішень майбутнього кабінету. Однак у PNL обрали інший сценарій – підтримати уряд Нікулеску під час голосування, але відмовитися від участі в його складі.

Час до парламентських виборів для PNL та її лідера Іліє Боложана може стати можливістю перезапустити партію та повернути їй статус головної правоцентристської сили країни.

Отже, п'ятимісячна урядова криза завершилася компромісом, який дозволив кожному з її учасників оголосити про власну перемогу.

Президент Нікушор Дан отримав незалежного прем'єра, соціал-демократи – контроль над більшістю урядових портфелів, а ліберали – можливість перейти в опозицію та розпочати підготовку до наступних виборів.

Стороною, що програла, можна назвати ультраправих.

Завершення політичної кризи позбавило AUR шансу на дострокові вибори та на прихід до влади вже на початку наступного року.

Докладніше – Сергія Герасимчука та Ростислава Клімова Румунія народила уряд. Як багатомісячна політична криза лишила ультраправих поза владою.