Як українці ставляться до своїх західних сусідів: стереотипи та прагнення
Автор: Дмитро Тужанський,
директор Інституту Центральноєвропейської стратегії

"Якщо Україна має вижити як незалежна держава, вона змушена буде стати частиною Центральної Європи, а не Євразії, і якщо вона буде частиною Центральної Європи, тоді вона повинна буде повністю поділяти зв'язки Центральної Європи з НАТО та з Європейським Союзом", – стверджував один з найкращих геостратегів XX століття Збіґнев Бжезінський ще в далекому 1997 році у своїй книзі "Велика шахівниця".

Сьогодні, з огляду на агресивні дії Росії та намагання Владіміра Путіна відкрутити час назад, заблокувавши євроатлантичні прагнення України, слова радника з національної безпеки президента Джиммі Картера звучать як стратегія для втілення.

Утім, як не парадоксально, на своєму західному шляху Київ за останні роки постійно зіштовхується з перешкодами у відносинах зі своїми безпосередніми західними сусідами.

З Польщею – через суперечки довкола спільної трагічної історії. З Угорщиною та Румунією – через права їхніх етнічних спільнот в Україні.

Часто за цими перешкодами видніється російське намагання зіштовхнути сусідів лобами.

Проте факт залишається фактом: Україні наразі не вдається сповна використати своїх безпосередніх західних сусідів, аби хай наразі не юридично, але максимально економічно, інфраструктурно, логістично, енергетично та політично інтегруватися в західний світ. У тому числі зменшити власну залежність від Росії (до прикладу, у постачаннях газу, електроенергії чи дизелю), а відтак стати стійкішою.

А це можливо через роботу з такими стратегіями, як "supply chains" та "connectivity", саме у західному напрямку.
Дороговкази співпраці
Хоча все ж певні успіхи вже є. Вони ж є і дороговказами.

До прикладу, і це є додатковим позитивним сигналом, за обсягами українського експорту в 2020 році Польща нарешті випередила Росію.

Наразі Україна вже отримує реверс газу зі Словаччини та Угорщини, причому з останньої віднедавна – не тільки віртуальний, а вперше в історії – фізичний.

У 2023-му Київ планує синхронізувати власну мережу з Європейською мережею операторів систем передачі електроенергії (ENTSO-E), що об'єднує компанії з 36 країн, і таким чином позбутися "електрозалежності" від Росії та Білорусі.
Наразі в Україні вже успішно працюють такі компанії, як угорські OTP та WizzAir, польські PZU Group та LOT.
Зрештою, з рекордних за підсумками 2021-го 15 млрд доларів, які українські заробітчани переказали в Україну, 4,3 млрд доларів надійшло з Польщі.

Але це далеко не весь потенціал співпраці України з Центральною Європою.
Додатковий потенціал
У всякому разі результати всеукраїнського соціологічного дослідження за листопад 2021 року свідчать, що українці неймовірно лояльні до всіх своїх західних сусідів, попри будь-які політичні чвари.

Дослідження було організоване Інститутом Центральноєвропейської стратегії спільно з Фондом "Демократичні ініціативи", аби, власне, перевірити цей потенціал.
Так, 52% опитаних вважають, що Польща ставиться до України дружньо (45,4% – скоріше дружньо і 6,6% – дуже дружньо).
Ще 34,2% відповіли, що нейтрально, і 8,2% – що вороже, з яких 0,7% – дуже вороже і 7,5% – скоріше вороже. Тільки 5,6% опитаних не змогли ствердно відповісти на це запитання, і це найнижчий показник серед усіх безпосередніх сусідів України.

Майже такі ж оцінки отримала від українців Чехія: 49,7% українців вважають, що ця країна ставиться дружньо до України (44,8% – скоріше дружньо та 4,9% – дуже дружньо). Ще 36,5% опитаних вважають, що Чехія ставиться до України нейтрально; 1,8% вважають, що вороже (0,2% – дуже вороже і 1,6% – скоріше вороже). Ще 12% опитаних не змогли ствердно відповісти щодо ставлення Чехії до України.

41,5% українців вважають, що Словаччина ставиться до України дружньо (38,6% – скоріше дружньо та 2,9% – дуже дружньо); 38,7% – що нейтрально; 2,1% – що вороже (0,3% – дуже вороже і 1,8% – скоріше вороже); 17,6% опитаних не змогли ствердно відповісти.
Що стосується Румунії, то 35,5% опитаних відповіли, що Румунія ставиться до України дружньо, з них 33,3% – що скоріше дружньо і 2,2% – що дуже дружньо; аж 39,9% опитаних вважають, що Румунія ставиться до України нейтрально; 5,6% – що вороже (0,4% – дуже вороже і 5,2% – скоріше вороже); 19% опитаних не змогли ствердно відповісти про ставлення Румунії до України.

Хоч Угорщина отримала, мабуть, найнижчі оцінки з-поміж безпосередніх західних сусідів України, але вони також вкрай оптимістичні з огляду на вже майже п'ять років політичної суперечки між Києвом і Будапештом щодо мови освіти угорців в Україні.

28,3% опитаних сказали, що Угорщина ставиться до України дружньо, з них 26,7% – скоріше дружньо, 1,6% – дуже дружньо. Ще 39,1% українців відповіли, що Угорщина ставиться до України нейтрально. І 15,3% – що вороже, з них 2% – дуже вороже, і 13,3% – скоріше вороже. Примітно, що 17,3 опитаних не змогли ствердно відповісти на це запитання.
Цікаво порівняти, як ці політичні оцінки та відчуття українців корелюються з "неполітичними".
Тут очевидно, що навіть до Угорщини, з приводу політики якої є упередження, українців насправді ставляться позитивно та відкрито.

Іншими словами, українці без будь-яких упереджень готові приймати у себе в гостях представників усіх безпосередніх західних сусідів України, їздити до цих країн на відпочинок та роботу, купувати їхні товари.
Стереотипи, які треба подолати
Утім, звісно ж, є і над чим працювати Києву зі своїми західними сусідами. Звісно ж, спільно.

Адже, до прикладу, 41,4% опитаних у рамках цього соцдослідження вважають, що політика підтримки угорської нацменшини Будапештом є "підготовкою до можливого приєднання цих територій до Угорщини, анексії та окупації".

Ще 19,9% опитаних зазначили, що це "справді дружня допомога угорській меншині на Закарпатті", і 18,4% – що це сприяння розвитку краю за умови узгодженості дій угорського уряду з умовами українського уряду. 20,3% – не змогли ствердно відповісти на це запитання.
Хоч ці дані у грудні минулого року вже дещо шокували громадськість, але у цьому ключі важливо наголосити на певних моментах. Перше: насправді думки українців розділилися.
Практично стільки ж опитаних, скільки вбачають у політиці Угорщини на Закарпатті загрозу, бачать у ній "дружню допомогу" та "сприяння розвитку регіону".
Друге: на аналогічне запитання в рамках іншого опитування за 2020 рік мешканці Закарпаття, де, власне, компактно проживає угорська громада, відповіли однозначно, що дії Угорщини не несуть ніякої загрози.

Третє: важливо не забувати про те, що російській агресії проти України, зокрема окупації Криму та Донбасу, передувала агресивна підтримка російської та російськомовної громади цих регіонів. Іншими словами, варто брати до уваги колективний травматичний досвід українців, який активно підживлюється російською пропагандою та безвідповідальними політиками як в Україні, так і в Угорщині.
Якщо сповна використати існуючий потенціал добросусідства, очевидний зі згаданого дослідження, і подолати виявлені ним упередження і стереотипи, то це у підсумку дозволить реалізувати інтелектуальний заповіт Збіґнева Бжезінського.

А точніше, дозволить Україні стати сильнішою в умовах російської агресії та зміцнити свої зв'язки зі своїм рідним історичним домом – вільною, спільною та демократичною Європою.

Прийде час, і це станеться юридично, у вигляді членства у ЄС і НАТО. А зараз важливо створити передумови та фундамент для цього.





© 2022, Європейська правда, eurointegration.com.ua

Даний проєкт реалізується ГО Інститут «Центральноєвропейської Стратегії» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Зміст продукції є винятковою відповідальністю ГО «Інститут Центральноєвропейської Стратегії» та не обов'язково відображає погляди USAID або уряду США.

Використання новин з сайту дозволено лише за умови посилання (гіперпосилання) на Європейську правду, www.eurointegration.com.ua. Републікація повного тексту статей, інтерв'ю та колонок - заборонена.© 2014 - 2021, Європейська правда, eurointegration.com.ua