Второй приговор герою войны: почему Гаага вновь осудила экс-лидера Косово и как отвечают люди
17 листопада Спеціалізована палата Косова в Гаазі засудила колишнього президента Хашима Тачі до додаткових 17 місяців позбавлення волі за перешкоджання здійсненню правосуддя.
Зокрема, за розголошення конфіденційної інформації про свідків та спроби вплинути на їхні свідчення у справі про воєнні злочини. Приголомшливий вирок у ній оголосили раніше, у вересні – Тачі отримав 25 років в'язниці.
Для багатьох косоварів обидві справи і вироки за ними є емоційно дуже болючими та розглядаються як продовження боротьби за незалежність їхньої держави.
Водночас у країні дедалі частіше звучать звинувачення на адресу Сербії.
Її підозрюють у використанні суду для дискредитації колишніх лідерів Армії визволення Косова (АВЛ).
Разом із Тачі у справі про втручання в правосуддя фігурували ще четверо осіб: колишній директор Розвідувального агентства Косова Башкім Смакай, колишній міністр юстиції Гайредін Кучі, колишній мер Малішеви Існі Кілай та Фаділ Фазліу. Смакая і Фазліу засудили до 12 місяців ув’язнення, Кучі отримав один місяць умовного покарання з випробувальним терміном на рік, а Кілая виправдали через недостатність доказів.
Суддя Крістофер Госнелл визнав Тачі винним за дев’ятьма з одинадцяти пунктів обвинувачення. За версією прокуратури, перебуваючи в гаазькому слідчому ізоляторі у 2023 році він передавав відвідувачам конфіденційну інформацію про свідків у справі щодо воєнних злочинів, а також давав їм вказівки щодо впливу на їхні свідчення. Серед доказів суд назвав аудіозаписи зустрічей, документи та матеріали, вилучені під час обшуків у Косові.
Особливе обурення викликала різниця між покараннями. Фазліу та Смакаю зарахували час, проведений під вартою, тому вони фактично вже відбули призначені терміни. Натомість захист Тачі звернув увагу на те, що йому попереднього ув’язнення не зарахували.
Косовари розлючені
Щоб зрозуміти масштаб реакції на вироки для Хашима Тачі, слід усвідомлювати, ким є він для значної частини косовського суспільства.
Тачі був одним із політичних лідерів АВК під час війни 1998-1999 років, яка завершилася відокремленням території від Сербії. Пізніше став прем’єр-міністром, а згодом президентом незалежного Косова. І хоча Тачі вдавався до очевидного популізму під час свого президентства, а також часто натикався на масову критику, його вчинки під час війни викликали в суспільстві повагу.
"Особисто я ніколи не підтримував Тачі як президента, але коли починаються такі процеси проти героїв нашої війни, це робить мене прихильником Тачі", – каже один зі знайомих косоварів.
Загалом, косовські албанці не стримують себе в висловлюваннях щодо влади.
Маючи доволі строкате політичне середовище, вони схильні до нищівної критики власних урядовців. Однак для багатьох албанців Косова АВК залишається символом боротьби за звільнення від сербського контролю, а її колишні командири – людьми, які відіграли ключову роль у здобутті незалежності.
Тому судові процеси проти них сприймають не лише як юридичні справи щодо конкретних осіб, а й як спроби переосмислити саму історію визвольної війни. І саме через вирок Тачі із 25-му роками ув’язнення десятки тисяч людей виходили у вересні на вулиці Косова, щоб показати підтримку своїм героям й обурення діями суду в Гаазі.
"Люди в Косові справді дуже розлючені. Вони не сприймають це як втручання Тачі в судовий процес, бо переконані, що суд нібито просто вигадав звинувачення. Частина косоварів навіть вважає спроби зупинити судовий процес виправданими, адже, на їхню думку, сам процес проти колишніх командирів АВК не повинен був відбуватися", – каже ЄвроПравді косовська журналістка Уна Хайдарі про останній вирок Тачі.
Учасники вересневих демонстрацій сприймали тодішнє рішення суду як удар не лише по колишніх командирах, а й по самій АВК, Косову та історичній пам’яті албанців.
Під час однієї з акцій навіть намагалися штурмувати будівлю місії ЄС.
"Переважна більшість населення Косова, передусім етнічні албанці, сприймає ці вироки як несправедливість. Адже то була війна за визволення, справедливою боротьбою проти окупації – багаторічного панування Сербії та вбивств понад 10 тисяч мирних жителів албанського походження", – сказав ЄвроПравді президент Асоціації журналістів Косово Джемайль Реджа.
"Фактично албанцям призначають значно триваліші терміни ув’язнення, ніж сербам. Через це на вулицях Косова протягом багатьох днів і навіть тижнів відбувалися протести проти цього судового рішення", – додає він.
Син колишнього президента Ендріт Тачі також відреагував на вирок цитатою батька 2023 року: "Одну несправедливість не можна виправити іншою несправедливістю".
Процес саме для Тачі?
Однак чи сформували Спеціалізовані палати Косова системний підхід до переслідування колишніх керівників Косова за спроби перешкоджати правосуддю, зокрема шляхом впливу на судові процеси та свідків?
Відповідь неоднозначна. Йдеться про послідовну увагу прокуратури до можливих спроб втручання в судові процеси, пов’язані з колишніми лідерами АВК.
Важливо, що це не перший випадок, коли Спеціалізована палата і Спеціалізована прокуратура розглядають справи про вплив на свідків. Із шести проведених ними судових процесів три стосувалися воєнних злочинів, а ще три – спроб вплинути на свідків у справах про воєнні злочини.
У випадку Тачі прокуратура стверджувала, що він використовував контакти з людьми, які відвідували його в місці утримання, для передачі конфіденційних відомостей та інструкцій щодо поведінки свідків. Схожі звинувачення висували і його соратникам, які, за версією обвинувачення, допомагали передавати інформацію та впливати на перебіг процесу.
Це дає підстави говорити про системну увагу суду до захисту свідків і недопущення втручання в судочинство. Водночас це не доводить існування окремої політичної кампанії проти колишніх керівників Косова. Для такого висновку потрібні докази вибіркового переслідування або політичної мотивації судових рішень.
Правда, в самому Косово не зовсім згодні з цим.
Там переважає думка, що останній судовий процес створили виключно для Тачі, щоб зруйнувати його імідж та представити як людину, яка намагається втручатися у правосуддя і впливати на свідків.
Лунають також голоси, що захист має чітко пояснити, у чому саме полягало втручання експрезидента та інших обвинувачених у систему правосуддя.
Є ще одна точка зору – що перебіг судового процесу створив у Косові враження недовіри та упередженого ставлення з боку окремих суддів, прокурорів та міжнародних представників.
Сербський слід
Звичайно, що в цій справі не обійшлося і без звинувачень на адресу Сербії. Косовари переконані, що за судовими процесами проти колишніх командирів АВК стоїть Белград, який прагне дискредитувати людей, причетних до здобуття незалежності Косова.
У суспільстві побутує думка, що
Сербія діє за фінансової підтримки або в інтересах Росії.
Адже та зацікавлена в послабленні міжнародних позицій Косова.
"Сербія, безумовно, хотіла, щоб ця справа відбулася. Вона зібрала всі докази, подбала про те, щоб усі ці матеріали потрапили до Гааги і щоб їх отримали прокурори", – зазначає Хайдарі про обидва судові процеси проти Тачі.
Вона пояснює це тим, що до 1999 року Сербія була офіційною владою в Косові й мала доступ до значних масивів розвідувальної інформації про Тачі та інших представників АВК. Ці матеріали Белград передав суду, щоб виставити косовських лідерів у негативному світлі.
Водночас вона звертає увагу на асиметрію: аналогічні масиви розвідувальної інформації щодо сербських політиків та представників тогочасної влади, наскільки їй відомо, не були передані суду в аналогічний спосіб.
"З іншого боку, не можна просто вигадати докази. Тож навіть якщо Сербія, ймовірно, справді надала частину доказів, усі вони пройшли перевірку в межах легітимних судових процедур і були підтверджені численними ретельно зібраними свідченнями", – наголошує вона.
Журналістка також звертає увагу на те, що прокурорів, які працювали над справою Тачі, ретельно відбирали американські представники. Серед них був і Джек Сміт, який очолював два федеральні розслідування та домігся висунення двох офіційних обвинувачень проти Дональда Трампа у справах, що стосувалися спроб скасувати результати президентських виборів 2020 року та незаконного зберігання секретних документів.
Вона вважає, що США були зацікавлені в об’єктивності процесу, адже Косово залишається одним із важливих американських зовнішньополітичних проєктів.
Що далі?
Вирок у справі про перешкоджання правосуддю ще може бути оскаржений. Саме апеляційний процес стане наступним важливим випробуванням як для захисту Тачі, так і для довіри косовського суспільства до Спеціалізованої палати та Спеціалізованої прокуратури Косова.
Ці структури формально є частиною косовської юридичної системи, але розташовані в Гаазі і працюють без косоварів.
Після оголошення вироку колишня партія Тачі – Демократична партія Косова – запропонувала ухвалити новий закон, який обмежив би їх повноваження. Законопроєкт уже передали до парламенту, але його ще не ухвалили. Європейський Союз заявив, що такий крок матиме дуже негативні наслідки для прагнення Косова вступити до ЄС, оскільки його розцінюють як спробу втручання в незалежну роботу Спеціалізованого суду.
"Однак Демократична партія Косова, колишня політична сила Тачі, продовжує просувати цей законопроєкт і має підтримку з боку правлячої партії ПДК. Тож побачимо, чим усе завершиться.
Якщо закон ухвалять, це стане найсерйознішою реакцією Косова на винесені вироки.
Зокрема, законопроєкт передбачає, що термін ув’язнення не може перевищувати 15 років, тоді як Тачі засудили до 25", – каже Реджа.
Також пропонується, щоб коли після апеляційного розгляду справа доходить до третьої інстанції (наприклад, Верховного суду) її передавали на розгляд до Косова, а не залишали в Гаазі. Тобто, справу мав би розглядати саме Верховний суд Косова. Саме тому ЄС виступає проти таких змін.
У підсумку справа Тачі відкрила дискусію про те, хто має право давати історичну оцінку війні за незалежність Косова, де проходить межа між відповідальністю окремих командирів і колективною пам’яттю суспільства та чи може міжнародне правосуддя залишатися незалежним. А для багатьох косоварів Гаага вже стала символом несправедливого ставлення до їхньої історії.
Авторка: Дар'я Мещерякова,
журналістка "Європейської правди"