Не только безопасность и благосостояние: как вступление в ЕС влияет на здоровье и продолжительность жизни

Зменшення корупції, зростання економіки та обороноздатності – от три ключові вигоди, які українці асоціюють з приєднанням до Європейського Союзу.

Та ми також чуємо попередження, що вступ тягне за собою значні витрати для держави, бізнесу, громад та людей. Особливо часто це звучить щодо екологічних та кліматичних вимог: мовби це зайве, не на часі. Проте така риторика може створити штучні антиєвропейські настрої.

І тут важливий досвід тих країн, які останніми приєднались до ЄС.

Отже, для дослідження ми обрали сферу екологічної якості життя, яка, з одного боку, пов’язана з важливим і складним розділом переговорного процесу "Довкілля і зміна клімату", а з іншого – має безпосередній вплив на добробут мешканців країни. Обрані індикатори є визначальними для досягнення таких цілей сталого розвитку, як "Міцне здоров’я і благополуччя", "Чиста вода та належні санітарні умови", "Сталий розвиток міст і громад", "Збереження морських екосистем", "Захист та відновлення наземних екосистем".

Після вступу до ЄС мешканці країн, чий досвід ми вивчали, стали довше жити.

Найбільш позитивну динаміку продемонструвала Естонія, де тривалість життя за останні дев’ять років зросла на 6,7 року. А тривалість здорового життя найбільше зросла у Словенії (на 8,2 року) і в 2022 році становила 66,7 року, а очікувана тривалість життя – 81,3 року.

Для порівняння – середня очікувана тривалість життя українців при народженні у 2021 році була 69,77 року.

Ще одна зміна – після вступу до ЄС мешканці частіше оцінюють стан свого здоров’я як добрий та дуже добрий. У 2024 році, порівняно з 2013-м, самооцінка стану здоров’я як "добре" та "дуже добре" зросла серед населення більшості країн, які приєднались до ЄС.

Найбільше зростання продемонструвала Хорватія (на 20,2%).

Україна лише розпочинає імплементацію Директиви ЄС про оцінку та управління шумом у довкіллі. А в країнах, що стали державами-членами ЄС, частка населення, яке відчуває негативний вплив шуму, скоротилася. Порівняно з 2013 роком кількість такого населення найбільше зменшилася у Румунії – на 6,9%.

Застосування законодавства ЄС про атмосферне повітря сприяє постійному зниженню інтенсивності викидів дрібнодисперсного пилу, що також зменшує негативний вплив на здоров’я мешканців. Станом на 2022 рік у низці країн після приєднання до ЄС знизились викиди дрібнодисперсного пилу порівняно з 2008 роком.

Найбільше скорочення викидів РМ10 та РМ2.5 спостерігалося в Естонії, Болгарії та Румунії. Відповідно, передчасна смертність, спричинена забрудненням повітря дрібнодисперсним пилом, суттєво знизилася у державах-членах після їхнього вступу в ЄС.

Вступ до ЄС посприяв покращенню доступу людей до централізованих систем водопостачання.

А це своєю чергою гарантує безпеку та сталість водозабезпечення.

На момент вступу в ЄС населення країн-кандидатів мало різний доступ до систем водопостачання. В одних країнах майже усе населення користувалося послугами систем водопостачання (наприклад, Угорщина та Болгарія), в інших – лише половина населення (Румунія). Після набуття повноправного членства в ЄС в країнах збільшилась частка населення, яке має доступ до централізованого водопостачання.

У 2022 році найменший відсоток мешканців з доступом до централізованого водопостачання був у Румунії, але саме ця держава показала найбільший приріст – з 49,2% у 2007 році до 74,9% у 2022 році.

В Україні, за даними Рахункової палати, у 2023 році лише 65% громадян мали доступ до централізованого водопостачання. Частка міського населення з доступом до централізованого водопостачання суттєво відрізняється від сільського (88,8% та 25,7% відповідно).

Країни, які приєдналися до ЄС, демонструють стабільне зниження кількості людей, які не можуть опалювати свої домівки через бідність.

Зменшення енергетичної бідності – це покращення здоров’я населення та комфорту в оселях. Наприклад, у 2024 році у Болгарії кількість неспроможного населення скоротилася на 25,9% порівняно з 2013 роком. Скорочення відбулося практично в усіх країнах, що нещодавно приєднались до ЄС, окрім Естонії (частка збільшилася на 0,7%) та Словаччини (збільшення на 2,9%).

Євроінтеграція сприяє зменшенню забруднення довкілля побутовими відходами. Більшість колишніх країн-кандидатів демонструє позитивну динаміку переробки побутових відходів. У 2022 році низка країн, що недавно приєднались до ЄС, переробляла більше половини побутових відходів, а їхні показники були вищими за рівень переробки в середньому по ЄС (49,1%).

Зокрема, йдеться про Словенію (62,6%), Латвію (50,8%) та Словаччину (49,5%). Для порівняння, у 2022 році в Україні було перероблено та утилізовано лише близько 9,9% побутових відходів, з яких 1,6% спалено, 8,2% потрапило на заготівельні пункти вторинної сировини та сміттєпереробні лінії.

Країни, які недавно приєднались до ЄС, лідирують у розширенні природоохоронних територій та демонструють високі показники площ таких територій в ЄС. Це сприяє збереженню наземних екосистем, здоровому довкіллю та підвищенню якості життя людей.

У 2022 році загальна площа наземних природоохоронних територій в ЄС складала 1 079 412 км², що становить 26,1% території ЄС. Площа наземних природоохоронних територій у країнах, які недавно приєднались до ЄС, варіювалася від 17,8% у Литві до 41,0% у Болгарії. Для порівняння, у 2022 році площа земель природно-заповідного фонду України становила 41 730,083 км², що становить 6,9% загальної площі країни.

Отже, ми бачимо, що багато позитивних змін спостерігається саме після вступу країн до ЄС. 

Це означає, що перехід на європейські стандарти може суттєво позитивно вплинути на якість життя людей.

Такі вигоди необхідно комунікувати населенню, яке повинно формувати свою думку про майбутнє країни та переваги від вступу в ЄС, базуючись на достовірних даних.

У цьому контексті інформування про досвід країн, які вже пройшли свій шлях від країни-кандидата на вступ в ЄС до повноправного членства, є дуже корисним.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів