Зустріч у Мінську - це черговий ляпас Путіна світу

Вадим Трюхан, для ЄвроПравди _ Вівторок, 19 серпня 2014, 19:01
Версія для друку Коментарі
glnews.ru

На сайті Президента України та в українських ЗМІ з’явилася новина про те, що 26 серпня в Мінську відбудеться зустріч у форматі "Україна – ЄС – Євразійська трійка" (Росія, Білорусь та Казахстан).

На ній ніби йтиметься про обговорення питань, пов’язаних з "імплементацією Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, енергетичну безпеку та стабілізацію ситуації на Донбасі".

Звертає на себе увагу сором’язлива згадка "ситуації на Донбасі" між іншим в той час, коли там точаться важкі бої проти російських найманців, які вже використовують не лише танки та "Гради", а й надпотужні системи залпового вогню "Ураган".

Донбас – лише "третя тема", а першою стоїть обговорення з керівниками Митного союзу нашої основоположної Угоди з ЄС

Окрім Президентів України, Росії, Білорусі та Казахстану в столицю Білорусі прибудуть аж три комісари ЄК, - Високий Представник ЄС з питань безпеки і зовнішньої політики Кетрін Ештон, Віце-президент Єврокомісії – Комісара з питань енергетики Гюнтер Оттінгер і Комісар з питань торгівлі Карла де Гухт.

Безпрецедентний випадок.

Сам факт будь-яких переговорів, які потенційно можуть попередити виникнення війни, в міжнародній практиці прийнято вважати позитивом. Проте ж не при наскільки великій кількості неоднозначних, якщо не сказати сумнівних, обставин.

По-перше, проти Білорусі діють санкції ЄС. Вони направлені проти 232 високопосадовців та 25 юридичних осіб. До того ж, існує неофіційна практика обмеження політичних контактів з керівництвом цієї країни.

Тому столицю Білорусі протягом останніх років не відвідував жодний офіційний представник ЄС рівня комісара.

А тут – відразу троє.

По-друге - згідно з нормами міжнародного права "кожна держава володіє правоздатністю укладати міжнародні договори".

У випадку ж Угоди про асоціацію Росія піддає сумніву таке право України.

Схоже, що і ми, і європейці, йдучи на переговори з керівництвом Митного союзу щодо Угоди, по суті, йдемо на поводу у забаганок пана Путіна.

Навіть маленькі Молдова та Грузія знайшли в собі сили не піддатися на шантаж, ратифікувавши аналогічні угоди. Ми ж даємо очевидну слабинку – нагадаю, що договір досі не внесено на ратифікацію у Раду.

По-третє - в умовах, коли Росією ведуться військові дії на знищення проти України, говорити про другорядні (хоча й безперечно важливі) речі - такі як торгівля, енергетика тощо - це взагалі ознака поганого смаку.

Це - неповага до сотень загиблих, тисяч поранених та вже сотень тисяч постраждалих громадян України.

Тим більше, у форматі "Євразійської трійки", чи то Митного Союзу, двоє країн-учасників якого не мають жодного відношення до подій в Україні і не мають реального впливу на президента Росії.

Насправді єдине, чого має домагатися Президент Порошенко сьогодні - це офіційних переговорів у Женеві, в місті, де за традицією вирішується більшість військових конфліктів протягом останнього сторіччя.

Їх формат – Україна, Росія, ЄС, США, ООН, ОБСЄ.

Мета - укладення договору про перемир’я. В ньому мають бути передбачені терміни припинення вогню, гарантії дотримання перемир’я, часові рамки обміну полоненими, виведення російських найманців та важкої зброї назад в Росію тощо.

Будь-які ж інші формати чи порядки денні - то не лише знущання однієї конкретно взятої людини над всім світом, то ще й маніпулювання громадською думкою та пусте витрачання дорогоцінного часу.

А з нашого боку участь у такій грі – це обман самого себе.

 

Автор: Вадим Трюхан, директор Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції (2008-2010 рр.), член делегацій України на переговорах з ЄС щодо Угоди про асоціацію та Угоди про спільний авіаційний простір (2007-2010 рр.), Головний експерт робочої групи з європейської інтеграції Реанімаційного пакету реформ.

Думка експертів - позаштатних авторів Європейської правди може не збігатися з думкою редакції.

Читайте також аналітичний матеріал від Сергія СидоренкаМінський формат. Розвідка самітом

ЧИТАЙ ТАКОЖ
powered by lun.ua
ПУБЛІКАЦІЇ
Сергій Сидоренко, Таллінн-Сауе-Київ

Інтернет-врядування та українські реалії: чи можливо повторити зразкову естонську реформу

Надто часто доводиться чути: "Естонія – не Україна". Мовляв, у нас сільське населення, низька комп'ютерна грамотність, відсутність комп’ютерів у людей... Лунають тисячі причин, через які нібито "ми так не зможемо". Але насправді цей стереотип легко зруйнувати...

Венеціанська комісія

Висновок Венеціанської комісії щодо освітнього закону. Текст документа

Сприяння посиленню державної мови та її обов’язковість є законною і навіть похвальною метою держави. Те саме стосується державних заходів для вивчення мови всіма громадянами... Венеціанська комісія вітає те, що українська влада готова використовувати можливості закону...







Павло Клімкін, міністр закордонних справ України

Старші брати лишилися в минулому: Павло Клімкін про вимоги щодо освітнього закону

Наш намір посилити в Україні позиції української мови викликав у сусідів спонтанний протест. Виходить, що Україні не дозволено те, що дозволено решті країн, виходить, що українці мали б і надалі залишатися комфортними для всіх.

Олена Омельченко, «Ілляшев та Партнери»

ЄС посилює торговельний захист: що треба врахувати Україні

ЄС пішов на масштабні зміни законодавства про боротьбу з демпінговим імпортом. При ухваленні рішення про запровадження захисних заходів буде враховуватися частка держави в економіці, незалежність фінсектора і навіть соціальні та екологічні стандарти.

Юрій Панченко, Європейська правда

"Добра зміна" з людським обличчям: що відомо про майбутнього прем'єра Польщі

Робота Моравецького в уряді вважається успішною, а опитування засвідчили, що його кандидатуру вважають оптимальною для посади прем’єра 12% поляків. З іншого боку, Моравецький явно виглядає чужим у керівній партії, а головне – є новачком у політиці.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter