За матеріалами партнера "Європейської правди", видання Swissinfo.

* * * * *

В Швейцарії розгорається справжній політичний скандал у зв'язку з постачанням військових матеріалів до Росії, що було здійснено в жовтні та грудні 2014 року.

Швейцарська преса розповіла про те, як Конфедерація, незважаючи на режим санкцій, здійснювала такі поставки до Росії.

Формально – на законних підставах, адже будь-які санкції можна обійти...

Повернемося до серпня 2014 року. В той момент Швейцарія була головою ОБСЄ. У міністра закордонних справ Швейцарії та президента країни Дідьє Буркхальтера – зоряний час в міжнародній кар'єрі. Він є активним посередником між конфліктуючими сторонами і користується заслуженою повагою в світі міжнародної багатосторонньої дипломатії.

Але водночас в Берні проходить перевірку офіційне клопотання на предмет можливого укладення мегаугоди з Росією.

Ціна питання – 90 млн франків.

Предмет угоди – тканинне спецпокриття для маскування військового обладнання та особового складу від виявлення радарами, тепловізорами та іншою бойовою розвідувальною технікою.

Ця угода претендує на те, щоб стати найбільшою у всій історії військово-технічного співробітництва Москви і Берна.

Є лише одна проблема – в самому розпалі військова криза.

Нагадаємо, що процедура перевірки таких угод на відповідність чинному законодавству в Швейцарії здійснюється спеціальним міжвідомчим комітетом на базі Державного секретаріату у справах економіки (Seco), а також представниками МЗС та Міноборони.

На той час щодо Росії вже діяв режим санкцій, в рамках яких було накладено заборону на поставки до Росії будь-яких матеріалів військового характеру. У серпні 2014 року Федеральна рада, уряд Швейцарії, саме прийняв рішення не допустити обходу санкцій через свою територію (що не дорівнює приєднанню до санкцій ЄС) і зупинити постачання низки товарів і технологій військового і подвійного призначення, включаючи навіть те обладнання, яке не використовується безпосередньо у військових діях.

В цьому питанні, до речі, Швейцарія – попереду планети всієї, інші країни до таких тонких відмінностей не вдаються.

Формальних порушень не було

Серед товарів і технологій військового та подвійного призначення, заборонених до постачання в Росію із Швейцарії, є і тканинне спецпокриття, адже воно призначене для використання у військових цілях.

Але, незважаючи на це, 16 жовтня 2014 року контрольна група Seco дає зелене світло на перший транш поставок на суму 54 млн франків, а 12 грудня – надходить дозвіл на другий транш на суму 37 млн франків.

Все це – завдяки одному винятку із санкцій – про те, що обмеження не поширюються на угоди, укладені до серпня 2014 року.

До речі, ця ж "лазівка" була і в вирішенні Євросоюзу, завдяки чому під санкції не потрапили французькі військові кораблі типу "Містраль".

Але французи зрештою заморозили постачання, а швейцарці – дали зелене світло експортному контракту...

І ось тепер ці факти стали надбанням громадськості. Офіційний представник Seco Фабіан Маєнфіш (Fabian Maienfisch) вказує, що дана угода була вивчена і проаналізована "дуже ретельно", але й він визнає, що "в нинішніх умовах вона не була б схвалена за жодних обставин".

Про те, що насправді вирушило зі Швейцарії до Росії, влада Конфедерації не говорить. Фабіан Маєнфіш вказує лише, що "йдеться про спеціальну тканину, що подавляє радіо-сигнатури, з надрукованим на ній особливим візерунком".

А в ЗМІ з джерел – інформація про постачання Москві спецтканин.

Те, що звучить досить невинно, насправді є новітньою розробкою у сфері військової справи.

Тканина ця, завдяки в особливий спосіб накладеним один на одний шарам, дозволяє захищати техніку та особовий склад від виявлення тепловізорами і радарами.

"Це саме той матеріал, який може допомогти росіянам і надалі непомітно перекидати через кордон в Україну техніку і вести свою приховану війну в цьому регіоні", – пише Sonntagszeitung.

Про те, хто є покупцем тканини, Seco нічого не говорить. Відомо лише, що це може бути один з російських військових концернів.

Політики розділилися

І ось тепер у Швейцарії з цього приводу вибухнув справжній політичний скандал. Багато політиків і депутатів федерального парламенту звинувачують владу в Берні в тому, що вона порушує режим санкцій і підливає олії у вогонь українського конфлікту. "Різноманітні винятки, які дозволяють підривати режим санкцій, є неприйнятними", – говорить, зокрема, депутат від партії соціал-демократів Макс Шопар-Аклін (Max Chopard-Acklin).

За його словами, в даному випадку і без того вельми вільно сформульовану постанову уряду (про режим вивезення військових матеріалів в умовах режиму санкцій) було "розширено" майже до межі можливого.

Зараз парламентарій готує депутатське звернення до Федеральної ради з вимогою заборонити всі без винятку поставки товарів військового та подвійного призначення до України і Росії, включно з  угодами, які вже були укладені раніше та на які отримано дозвіл уряду.

Його підтримує депутат від партії демохристиян (CVP) Каті Ріклін (Kathy Riklin). Вона вважає, що такі угоди в умовах гострої фази військового протистояння неприпустимі. "Хай навіть договір був підписаний ще до війни – все одно, санкції мають діяти і в цьому випадку", – тому що вирішальним фактором у даному випадку, на її думку, є дата початку поставок.

Таким чином, переважна більшість депутатів критикує "урізані санкції".

Підтримують угоду лише депутати від консервативної Швейцарської народної партії (на федеральних виборах 2011 року отримала перше місце, має 54 з 200 місць у парламенті). Депутат Максиміліан Рейманн (Maximilian Reimann) вважає, що "Швейцарія не порушила принципів правової держави, і взагалі, їй не слід бути святішою за папу Римського". Його колега по фракції Ханс Фер (Hans Fehr) вказує, що "найголовніше полягає в наявності у суверенній Швейцарії можливостей для самооборони, а для цього їй потрібна військова промисловість з широкими експортними можливостями".

"Факт лишається фактом – ця угода має історичний характер", – пише Sonntagszeitung.

"На відміну від Швейцарії, інші країни, наприклад, Німеччина і Франція, негайно припинили всі схожі військові ґешефти", – зазначає видання.

Нагадаємо, знову ж таки, про історію з "Містралями".

Німецький уряд, зі свого боку, зупинив будівництво в Росії, на схід від Москви, найсучаснішого полігону для навчання військовослужбовців на суму в 100 млн євро, і це при тому, що компанія з Дюссельдорфа "Рейнметалл" вже мала всі дозволи і погодження на реалізацію цього проекту.

Таке рішення міністр економіки ФРН Зігмар Габріель (Sigmar Gabriel) обґрунтував тоді так: "Йдеться не про гроші, а про життя людей".

За матеріалами партнера "Європейської правди", видання Swissinfo.

Републікуємо з редакційними правками