Висновки МДГ Ради Європи по Одесі - повний текст

Рада Європи _ Середа, 04 листопада 2015, 10:30
Версія для друку Коментарі

Як повідомляла "Європейська правда", в середу в Києві було представлено звіт Міжнародної дорадчої групи Ради Європи (МДГ) про розслідування подій в Одесі з наджорсткою критикою української правоохоронної системи.

"Європейська правда" публікує висновки звіту МДГ  (український переклад).

Повний текст звіту невдовзі буде доступний на сайті Ради Європи. 

ВИСНОВКИ

I. УЗАГАЛЬНЕНІ ВИСНОВКИ

Проаналізувавши розслідування насильницьких подій в Одесі 2 травня 2014 року, МДГ прийшла до наступних висновків. Стосовно перепон, з якими зіткнулось розслідування

Перепони, з якими зіштовхнулися особи, відповідальні за розслідування подій 2 травня 2014 року в Одесі, є серйозними, а їхній вплив на хід розслідування не можна недооцінювати. Однак ці проблеми не можуть виправдати всі ті недоліки, які не були їхнім неминучим наслідком. Безумовно, органи влади мали й мають зобов’язання вжити всі необхідні заходи для забезпечення відповідності розслідувань вимогам статей 2 і 3 ЄКПЛ. Стосовно незалежності розслідування

З огляду на докази, які вказують на причетність співробітників міліції до масових заворушень 2 травня 2014 року в Одесі, статті 2 і 3 вимагають, щоб розслідування масових заворушень в цілому здійснювалося органом, повністю незалежним від співробітників міліції. Так само, враховуючи структурні зв’язки між ДСНС та МВС, розслідування дій пожежної служби не можна вважати незалежним. Ці проблеми ще раз підкреслюють потребу в незалежному й ефективному механізмі розслідування серйозних порушень прав людини, скоєних співробітниками правоохоронних органів та іншими державними посадовцями.

МДГ також вважає, що для збереження довіри всіх верств громадськості системі кримінального правосуддя, органам влади, в тому числі судовим, вкрай важливо показати, що під час проведення розслідування й судового розгляду вони діють неупереджено й без дискримінації. Стосовно ефективності розслідування

Організація розслідування: МДГ вважає, що розподіл розслідувань між ГПУ та МВС є малопродуктивним і шкодить ефективності цих розслідувань, враховуючи, що всі вони стосуються тісно пов’язаних між собою подій і певною мірою співпадають в частині доказів, свідків і потерпілих. Також МДГ вважає, що на якість, просування та ефективність розслідування дій співробітників ДСНС негативно вплинуло рішення доручити проведення цього розслідування місцевим органам внутрішніх справ, які залишалися бездіяльними на ранніх вирішальних стадіях розслідування.

Кадрове забезпечення і ресурси: МДГ схвально ставиться до того, що обидва слідчі органи намагалися забезпечити безперервність на рівні основних слідчих, які займаються розслідуваннями в Одесі. Однак, вона вважає, що скорочення відповідних слідчих груп негативно впливає на прогрес, якість і ефективність цих розслідувань, а також вважає, що кадрове забезпечення не є достатнім.

Якість розслідувань: МДГ вважає, що в кожному з проваджень слідчі органи не проявили належної повноти та ретельності, як на стадії порушення провадження, так і під час подальшого його розслідування, у результаті чого загальна ефективність розслідувань була поставлена під загрозу.

Обвинувачення та суд: МДГ висловлює серйозну занепокоєність з приводу рішень про припинення справи щодо двох підозрюваних через недостатність доказів.

МДГ вважає, що неодноразові відводи суддів призвели до затримок початку судового розгляду кримінальних проваджень в цілому. МДГ також вважає, що рішення звинувачувати 21 особу в одному обвинувальному акті без індивідуалізованих звинувачень також стало причиною затримки й може мати негативний вплив на перебіг судового розгляду. Стосовно вимог своєчасності та відсутності зволікань

МДГ вважає, що розслідування щодо дій співробітників ДСНС не було розпочато своєчасно та не було проведено без зволікань. Розслідування щодо масових заворушень і пожежі 2 травня 2014 року, а також щодо дій міліції 2 і 4 травня 2014 року хоча й були розпочаті своєчасно, в подальшому низка недоліків, які виникнули в ході їх проведення, призвели до їхнього суттєвого затягування. Стосовно громадського контролю за проведенням розслідувань

МДГ вважає, що події в Одесі 2 травня 2014 року були настільки важливими, що зобов’язували органи влади надавати достатню інформацію про розслідування задля сприяння ефективному громадському контролю. Хоча органи влади опублікували значний обсяг інформації, робилося це за відсутності ефективної комунікаційної політики, і, як наслідок, частина інформації була незрозумілою й суперечливою, а також надавалася нерівномірно і з недостатньою регулярністю. Стосовно участі потерпілих та їхніх родичів

Завдання МДГ не полягає в тому щоб встановити, чи задовольняє вимогам ЄКПЛ розслідування тієї чи іншої індивідуальної справи, і тому у цьому контексті МДГ обмежує свої висновки нагадуванням практики ЄСПЛ щодо участі потерпілих і їхніх родичів у будь-якому кримінальному розслідуванні. МДГ із жалем зауважує, що, на відміну від розслідувань подій на Майдані, слідчі органи не вжили ніяких узгоджених заходів, щоб забезпечити пряме й регулярне інформування потерпілих і їхніх родичів щодо просування розслідувань, і підкреслює, що інформація, яку було надано широкій громадськості, сама по собі не була достатньою для захисту прав і законних інтересів потерпілих і їхніх родичів. Стосовно оцінки МДГ поточного стану розслідувань

На думку МДГ, у розслідуванні трагічних подій в Одесі 2 травня 2014 року не вдалось досягти істотного прогресу. Попри те, що такий результат можна певною мірою пояснити складними умовами, у яких проводилися ці розслідування, МДГ вважає, що недоліки слідства, зазначені у цьому Звіті, негативно позначились на спроможності органів влади з’ясувати обставини злочинів, вчинених під час подій в Одесі, та встановити винних осіб.

II. ЗАКЛЮЧНІ ЗАУВАЖЕННЯ МДГ

У своєму Звіті щодо розслідувань подій на Майдані МДГ відзначила глибокі рани, залишені в українському суспільстві трагічними подіями в Києві, та важливу роль, яку відіграє проведення ефективного і незалежного розслідування цих подій, у процесі одужання. Разом з тим, МДГ виявила в Україні відсутність суспільної довіри до таких розслідувань і поширене почуття безкарності правоохоронних органів, а також небажання або нездатність слідчих органів притягнути до відповідальності винних у вбивствах і ушкодженнях.

Подібні зауваження стосуються і справи щодо трагічних подій в Одесі 2 травня 2014 року, де матеріали, отримані МДГ, також свідчать про схожу відсутність впевненості в адекватність розслідувань та здатність органів влади притягнути до відповідальності осіб, дії яких, прямо чи опосередковано, призвели того дня до загибелі та ушкодження багатьох людей. Так, незважаючи на те, що після подій, які розглядаються, пройшло приблизно півтора року, жодних звинувачень не було висунуто стосовно смертей, спричинених пожежею в Будинку профспілок. Як і у Звіті щодо розслідувань подій на Майдані, у цьому Звіті МДГ звертає увагу на серйозні недоліки, як структурні, так і оперативні, у питаннях незалежності й ефективності розслідувань, які наразі проводилися, і які, на думку МДГ, не відповідають вимогам ЄКПЛ або практиці ЄСПЛ.

Спершу МДГ позитивно оцінила факт того, що одразу після подій 2 травня було ініційовано та проведено, окремо від органів слідства, низку розслідувань, результати яких могли значно посприяти слідству. Два з таких розслідувань, проведені органами, що не були відповідальними за слідство, мали особливе значення.

Тимчасова слідча комісія на чолі з паном Кіссе, створена 14 травня Верховною Радою попереднього скликання, стала важливою ініціативою, метою якої було встановлення обставин подій, які відбулися за десять днів до того. Комісією було виявлено низку недоліків як щодо готовності міліції відреагувати на очікувані масові заворушення, так і щодо заходів, вжитих міліцією проти учасників насильницьких дій, скоєних того дня. Прикро, однак, що певні високопосадовці відмовилися співпрацювати з Комісією, кілька разів відхиливши запрошення на зустріч із нею. Так само прикро, що вслід за припиненням повноважень Комісії після парламентських виборів її звіт, затверджений у вересні 2014 року, не було розглянуто Верховною Радою, і що проект постанови щодо створення нової Комісії, яка б, серед іншого, мала б виявити організаторів, підбурювачів, пособників та виконавців вчинених під час масових заворушень злочинів, досі перебуває на розгляді Верховної Ради – приблизно десять місяців після того, як було внесено проект постанови.

Розслідування, проведене Уповноваженим Верховної Ради з прав людини, також було важливою ініціативою, у межах якої було опитано численних свідків, а також переглянуто і проаналізовано службову документацію. У звіті за результатами спеціального провадження, яке було проведене між 6 і 23 травнем 2014 року, було зроблено важливий висновок, що план "Хвиля" не було введено в дію 2 травня і що була зроблена спроба підписати й затвердити наказ "Про застосування силових дій" заднім числом. Хоча Уповноважений Верховної Ради з прав людини повідомила ГПУ про результати свого розслідування і закликала останню провести всебічне, об’єктивне й неупереджене розслідування цих подій, залишається незрозумілим, як ці результати були використані та чи були вони використані взагалі, оскільки у відповідь ГПУ обмежувалася повідомленням, що відповідні розслідування було розпочато і що вони тривають.

Детальна робота, виконана "Групою 2 травня", зокрема, експертиза пожежі в Будинку профспілок є, на думку МДГ, ще одним цінним джерелом інформації для слідчих органів. Однак, як і у випадку з розслідуванням Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, МДГ не виявило ознак того, що хоча б на ранніх етапах розслідувань слідчими органами було надано достатнього значення результатам роботи, виконаної "Групою 2 травня", або необхідності більш тісного співробітництва з цією Групою.

Мали місце, однак, і позитивні зміни. Зокрема, МДГ відзначає значно відкритіший підхід слідчих органів. Хоча, наприклад, все ще існують недоліки щодо послідовності, рівномірності та регулярності поширеної інформації, органи влади все ж таки намагалися інформувати громадськість як щодо того, що сталося 2 травня, так і щодо того, що робиться для притягнення винних до відповідальності. Також МДГ відзначає високий рівень співпраці, який було забезпечено під час підготовки цього Звіту з боку представників влади.

Щодо проведення самих розслідувань, МДГ схвально ставиться до того, що ГПУ та МВС намагалися забезпечити безперервність на рівні основних слідчих, які займаються розслідуваннями в Одесі. У цьому зв’язку МДГ відзначає очевидний прогрес, досягнутий у справі щодо дій співробітників міліції після повторного призначення керівником слідчої групи пана Зіньковського, в результаті чого було висунуто нові звинувачення. Так само МДГ зазначає, що в квітні 2015 року МВС було призначено міжвідомчу експертизу, яка має встановити, як розпочалася й поширилася пожежа в Будинку профспілок, а також проаналізувати дії ДСНС під час пожежі. До того ж МДГ бере до уваги твердження слідчих МВС, що готуються ще справи щодо учасників масових заворушень і вони скоро будуть надіслані на розгляд до суду. Хоча ці зрушення і є обнадійливими, правильним все ж таки буде нагадати той проміжок часу, який минув після подій, які є предметом розслідувань. Більш того, МДГ висловлює занепокоєння з приводу зменшення кількості співробітників, залучених до слідчих груп ГПУ і МВС, що, на її думку, вже негативним чином вплинуло на прогрес, якість та ефективність розслідувань.

Розслідування цих подій ще раз підтверджує необхідність створення Державного бюро розслідувань відповідно до Кримінально-процесуального кодексу. МДГ позитивно оцінює активні дії органів влади України щодо створення Бюро, але наголошує, що будь-який орган такого типу повинен відповідати вимогам незалежності й ефективності ЄКПЛ.

Істотні перепони все ще залишаються в розслідуваннях подій 2 травня 2014 року в Одесі, які закінчилися трагічною загибеллю та серйозними ушкодженнями осіб. Як і у випадку з розслідуванням подій на Майдані, залишається сподіватись, що, спираючись на висновки, викладені МДГ у цьому Звіті, буде досягнуто подальшого прогресу у притягненні винних до відповідальності, відновленні громадської довіри до правосуддя і завершенні цього болючого розділу в історії України.

powered by lun.ua






Юрій Панченко, Європейська правда

Вікно можливостей для Києва: чи вдасться заморозити конфлікт із Польщею

Після гучного скандалу з праворадикалами на марші у Варшаві польській владі більше не потрібні нові проблеми на етнічному ґрунті. І це дає Києву шанс на конструктивнішу позицію Польщі в історичному діалозі. Але наскільки тривалим буде це "вікно можливостей"?

Олександр Мішин, Центр дослідження Африки

Так йдуть диктатори: примара військового перевороту в Зімбабве

Політична боротьба у Зімбабве загострилася на тлі погіршення стану здоров’я президента Роберта Мугабе. Ймовірною причиною заколоту стало бажання 93-річного диктатора передати владу в руки своєї дружини Грейс.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter