Україна, ЄС і Росія провели останні тристоронні переговори щодо імплементації режиму вільної торгівлі між Києвом і Брюсселем.

Переговори завершилися безрезультатно. Втім, це ні для кого не стало новиною. Хоча б тому, що ще до їх початку в РФ заявили про "замороження" режиму вільної торгівлі з Україною.

Ще до переговорів було відомо, що президент РФ Володимир Путін підписав указ про припинення з 1 січня 2016 року дії договору про зону вільної торгівлі (ЗВТ) з Україною. Документ, що порушує угоду про створення ЗВТ у рамках СНД, підписано з мотивацією "виняткових обставин, які зачіпають інтереси та економічну безпеку РФ".

По суті, вже не було про що говорити. Як розповідають ЄвроПравді учасники української делегації, про сумніви в доцільності переговорів від самого початку заявила єврокомісар з питань торгівлі Сесілія Мальмстрьом. "У відповідь Улюкаєв (міністр економрозвитку РФ Олексій Улюкаєв. - ЄП) заявив, що рішення не остаточне - Путін може його скасувати", - розповідають українські переговірники.

Однак прямо під час тристоронніх консультацій прийшла чергова новина з Росії - прем'єр-міністр Дмитро Медведєв підписав постанову про застосування контрсанкцій щодо українського харчового імпорту.

Обмеження набудуть чинності з 1 січня наступного року – одночасно з початком дії ЗВТ України та ЄС.

При цьому, за словами українських переговірників, Улюкаєв "весь час відмовлявся коментувати цю постанову, заявляючи, що це неперевірена інформація ЗМІ - навіть коли документ з'явився на сайті уряду РФ".

У будь-якому випадку,

переговори в Брюсселі, по суті, втратили сенс. Це не приховували й самі переговірники.

Наприклад, глава МЗС Павло Клімкін, який очолював українську переговорну групу, назвав їх "все більш сюрреалістичними".

При цьому, як і раніше, російська делегація так і не змогла навести реальні обґрунтування своїх побоювань. Як пише у своєму Twitter торговий представник України Наталія Микольська, росіяни натомість намагалися звинувачувати Україну в порушенні принципів вільної торгівлі, а заразом... у люстрації.

як виявляється Укр (а не РФ) не виконує угоду ЗВТ СНД щодо якості і безпечності продукції - сюрреалізм від РФ. Тристоронка - ЄС-РФ-Укр

— Nataliya Mykolska (@mykolska) December 21, 2015

крім турботи про укр бізнес, російська сторона ще проявляє турботу про люстрованих чиновників - професіоналів. Сюрреалізм далі...

— Nataliya Mykolska (@mykolska) December 21, 2015

"Неймовірно цікава вправа - тристоронні консультації між Україною, ЄС та РФ. Особливо сьогоднішні", - іронізує на своїй сторінці у Facebook керівник українського медіа-центру реформ Тарас Качка, який брав участь у консультаціях.

"В деталях розібрали технічне регулювання... В деталях розібрали безпеку харчування. Показали, що в російських компаній проблем з доступом на наш ринок немає. Прорекламували реформу безпеки харчової продукції. У митній справі теж всі переконалися, що москалі не знають, чого хочуть. Як результат - РФ ну вже зовсім немає чим виправдати свої безграмотні дії щодо припинення застосування угоди СНД стосовно нас. Це очевидно всім", - пише він.

Не приховують свого розчарування і в Єврокомісії.

"Ми були здивовані, коли президент Путін кілька днів тому підписав указ про зупинення дії ЗВТ між Україною і Росією. Однак ми вирішили, що сьогодні все одно необхідно провести зустріч і побачити, чи є бажання знайти рішення. Ми цілий день вели переговори, але згоди не дійшли. Отже, ці переговори завершені", - заявила за підсумками консультацій єврокомісар Сесілія Мальмстрьом.

"Ми були відкриті, щоб почути стурбованості Росії. Деякі з них можуть бути потенційно реальними, інші – ні. І ми шукали конкретні рішення. Звичайно, не йшлося про відстрочку ЗВТ (України та ЄС) або зміну умов її застосування", - заявила Мальмстрьом. За її словами, Єврокомісія пропонувала Росії співпрацю в питаннях фітосанітарних та ветеринарних норм, проте в РФ ці пропозиції відкинули.

"У Росії було багато вимог, і деякі з них означали, що зона вільної торгівлі просто не матиме сенсу. Сьогодні з російського боку не було гнучкості, щоб знайти рішення. Ми були вкрай здивовані. Ми пропонували створити переговорний процес з РФ після набрання чинності ЗВТ, якщо у них будуть певні занепокоєння", - додала вона.

Ось характерний епізод, що ілюструє втому ЄС від "псевдоконсультацій". За підсумками переговорів глава Мінекономрозвитку РФ Олексій Улюкаєв заявив про можливість продовження тристоронніх переговорів в 2016 році, "але на нових умовах". Відповідь ЄС була дуже оперативною. У поширеному Єврокомісією прес-релізі чітко зазначено, що продовження консультацій можливе лише у разі відмови РФ від обмежень українського експорту.

Подібною була й заява Клімкіна: за його словами, Україна не бачить "підстав продовжувати міністерські переговори". Втім, український міністр допускає продовження експертних консультацій - це питання "поки відкрите", хоча, за даними джерел ЄвроПравди, це лише дипломатична ввічливість.

Переговори з РФ остаточно завершені.

Отже, дві новини: з 1 січня 2016 року запрацює режим вільної торгівлі між Україною та ЄС. І одночасно – припиниться дія режиму вільної торгівлі з РФ.

Щодо останнього ще залишаються питання.

По-перше, поки рішення про припинення режиму ЗВТ з Україною схвалено лише в РФ. Інші країни СНД, в першу чергу – члени Євразійського союзу, таких рішень не приймали.

Чи буде Кремль досить переконливий? Не виключено, що з цим виникнуть проблеми, оскільки ані Мінськ, ані Астана (і меншою мірою – Єреван і Бішкек) не зацікавлені в заморожуванні торговельних відносин з Києвом.

Українські чиновники раніше неодноразово заявляли, що отримували від Казахстану підтвердження на найвищому рівні - Астана не буде приєднуватися до антиукраїнських санкцій.

Також на обмеження не поспішає пристати і Мінськ, який вже став найбільшим вигодонабувачем від російських контрсанкцій проти ЄС. За аналогією з різким зростанням виробництва "білоруських" ананасів і мідій, наш північний сусід не проти заробити на перепакування українських продуктів, зробивши їх білоруськими.

Підтвердження "фронди" було отримано вже 21 грудня, коли на засіданні Вищої євразійської економічної ради ніхто не захотів приєднуватися до російських санкцій. При цьому, з одного боку, "євразійські президенти" висловлюють підтримку Росії на словах. "Не тільки Росія, але й всі ми маємо певні занепокоєння з цього приводу", - заявив, наприклад, президент Білорусі Олександр Лукашенко.

Однак ці занепокоєння не призводять до наслідків. "Ми прийняли рішення: протягом першого кварталу низку питань ми вивчаємо і розглядаємо, як вчинити, перш за все, щоб підтримати нашу союзницьку Росію", - зазначив Лукашенко.

Тим більше, у партнерів РФ по Євразійського союзу є всі формальні причини зволікати. Рішення російського уряду про "заморожування" дії ЗВТ з Україною виглядає дуже сумнівним з юридичного погляду. Хоча б тому, що в міжнародній угоді про створення режиму вільної торгівлі в рамках СНД не прописана можливість її замороження.

Україна може сама вийти з угоди, її – з величезними складнощами – можуть виключити з угоди, але зовсім не одностороннім рішенням одного з учасників документа. Останнє, окрім іншого, суперечить Віденській конвенції про право міжнародних договорів.

В угоді про ЗВТ СНД є пункт, що вказує на можливість введення обмежень – але лише в разі доведення шкоди від угод ЗВТ з третіми країнами на економіку країн-учасниць.

Довести це російська делегація так і не змогла. Саме тому Кремль був змушений знову включити режим "бєспрєдєл".

Наступне питання – як відповість Україна?

За інформацією ЄвроПравди, законопроект про надання Кабміну права приймати рішення про введення обмежень у міжнародній торгівлі вже цього тижня буде внесений до Верховної ради. Швидше за все, Україна прийме дзеркальні санкції проти РФ.

Також з упевненістю можна сказати, що Україна оскаржуватиме російські обмеження в СОТ. Заявка на відповідний спір вже готується і буде винесена на розгляд одразу після початку дії обмежень. І при цьому не виключено, що до українських суперечок в СОТ (як діючих, так і потенційних), нарешті приєднається ЄС.

Проте ключове питання зовсім в іншому.

Україна опинилася в становищі минулорічної давнини. Нагадаємо, спершу планувалося, що економічна частина Угоди про асоціацію набуде чинності з початку 2015 року.

Однак після тиску Москви ЄС пішов на поступки – у вересні минулого року було прийнято рішення перенести старт режиму ЗВТ на рік. В якості компенсації Україна отримала продовження на рік режиму автономних преференцій.

Формально це перенесення мотивувалося необхідністю узгодити з РФ всі її побоювання. Однак, здобувши тактичну перемогу, Москва і не думала вести реальні переговори.

Як наслідок, Україна, ЄС і Росія протягом 18 місяців вели тристоронні переговори, провівши 22 зустрічі на різних рівнях.

Проте всі вони стикалися з простим фактом - Росія не хотіла домовлятися, вона лише хотіла домогтися чергового перенесення старту ЗВТ.

Таким чином, якщо назвати російські обмеження поразкою України, то треба уточнити – ЄС, а разом з тим і ми, програли минулого року, коли погодилися на відтермінування старту ЗВТ.

Тим більше, що ця відстрочка не дала очікуваного порятунку для українського експорту. За даними Держстату, за підсумками 10 місяців нинішнього року український експорт до РФ впав більше ніж удвічі – на 54,3%, до $4 млрд. І це при тому, що минулого року наш експорт до РФ впав на 33,7%!

Вочевидь, якби РФ ввела свої обмеження роком раніше, то темпи падіння навряд чи були б набагато більші!

З іншого боку, що здобула і що втратила Україна за рік "відстрочки"?

Тарас Качка впевнений – Україна отримала півтора роки перехідного періоду. "Ті, хто раніше залежав від ринку СНД, отримали час для переорієнтації експорту", - пише він.

Водночас досвід спілкування з європейськими чиновниками показує – неофіційно там визнають помилковість перенесення.

У чому була помилка? На це хорошу відповідь дає європейський бізнес –

невизначеність майбутньої торговельної політики України (а дуже багато хто були впевнені, що Кремль таки дотисне і доб'ється чергового перенесення, а потім ще одного) була одним з основних факторів "заморожування" інвестицій в країну.

Тепер Україна повернулася до "точки старту". Початок повноцінної вільної торгівлі з ЄС - це великі ризики, але й великі можливості.

Крім того, політика РФ - в тому числі під час тристоронніх консультацій - збільшила підтримку України.

Як розповіла ЄвроПравді Наталія Микольська, вже на початку січня в Брюсселі відбудуться двосторонні переговори, де Україна та ЄС зможуть обговорити активізацію двосторонньої торгівлі.

"Поведінка РФ на торговельних консультаціях вплинула навіть на скептиків. Тепер нам пропонують допомогу в активізації торгівлі - не тільки Єврокомісія, але й майже всі країни-члени ЄС. Це реальний шанс для України", - каже вона.

Таким чином, завершилися лише переговори за участю РФ - від яких від початку ніхто не чекав успіху. Замість них Україна починає консультації з ЄС, які мають бути набагато успішнішими.

Хоча б тому, що метою учасників не буде імітація переговорів і пошук відповіді на питання - хто ж зірве їх першим.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"