У понеділок в Брюсселі знову обговорюють Україну. Одразу в двох форматах.

Вранці Павло Клімкін зустрівся з головами МЗС "країн-друзів України". Після того – європейські міністри (вже без Клімкіна) зібралися на засідання Ради ЄС у закордонних справах.

Зустріч планова, очікувана, важлива. Зокрема, на ній – вперше, але не востаннє, – обговорюватимуть нову хвилю санкцій проти Януковича і його оточення, адже термін дії нинішніх обмежень спливає на початку березня. 

Та за всієї поваги до "теми Януковича" нині є сенс зупинитися на іншому питанні, яке також обговорюють в Брюсселі в понеділок.

Міністри закордонних справ ЄС вирішуватимуть, як їм підтримати Київ. Як показати українцям, що ця підтримка суттєва. І що зробити, щоби реформи тривали, а не імітувалися.

В Брюсселі підготували документ, присвячений саме цьому питанню.

Він вже потрапив до ЗМІ – першим про нього згадав кореспондент "Радіо Свобода" в Брюсселі.

"Європейська правда" також мала змогу коротко ознайомитися з позиційним документом, озаглавленим "Для обговорення" ("Food for thought"). Представники 9 країн ЄС виклали на півтори сторінки свої думки та заклики – і до української влади, і до колег-європейців. В числі авторів – такі важковаговики ЄС як Німеччина, Нідерланди, Британія,  майже весь східний блок ЄС, Данія та Швеція

Причому вже перший, ключовий блок документа – нетиповий для Євросоюзу.

ЄС проти "особистих інтересів" урядовців.
Хто кого?

В Євросоюзі вкрай рідко вдаються до прямих закликів до змін в уряді іншої країни. Ця думка якщо й звучить, то хіба що натяками.

Щоби європейці відійшли від цієї традиції, їх треба було серйозно "дістати".

Україні це, схоже, вдалося.

"(Києвом) досягнутий значний прогрес в ухваленні нового законодавства та створенні нових органів.  Але в деяких сферах імплементація реформ відстає,

її гальмують особисті інтереси і нестача спроможності (системи)", – досить жорстко стверджує європейський документ.

"Складний процес змін та нестача відчутних результатів у сприйнятті людей створюють розчарування серед українців. Особливо непокоїть те, що судовій системі довіряють лише 5% людей", – констатують дипломати.

Позиційний документ – не той формат, коли можуть бути названі "винні", тому прізвища тих, чиї інтереси гальмують розвиток країни, в ньому відсутні. Водночас, очевидно, що йдеться про представників чинної влади – переводити провину на попередників тут немає сенсу.

Цей блок документа завершується двома ключовими рекомендаціями на адресу Києва.

Перша є досить очевидною і загальною, вона звучить від ЄС, мабуть, на кожній зустрічі високого рівня – Київ має активізувати реформи, зробивши наголос на боротьбі з корупцією.

Водночас, друга теза є значно конкретнішою.

"Критичну важливість має ефективна та дієва структура з координації реформ в Україні, зокрема – створення посади віце-прем’єра з європейської інтеграції", – закликали в ЄС.

Відкрита рекомендація Євросоюзу про віце-прем’єра є новим поворотом. Досі вона лунала лише на зустрічах тет-а-тет, а в усіх документах йшлося лише про активізацію реформ. "Україна має сама обрати інструментарій – чи буде міністерство, чи окремий орган, чи щось інше", – наголошували у спілкуванні з ЄП численні європейські дипломати.

Схоже, тепер в Брюсселі зрозуміли: настав час чітких пріоритетів. Маючи кілька варіантів, Україна часом вирішує не робити змін взагалі.

Звісно, позиційний документ ще не є офіційною публічною позицією Брюсселя. Та оскільки під ним вже підписалися ключові держави ЄС, відмінність стає дедалі меншою.

І очевидно, що вже ближчим часом тиск європейських партнерів щодо віце-прем’єра посилиться.

Віце чи псевдо-віце?

Ідея призначення віце-прем’єра насправді не нова. Досі її ключовими лобістами були громадські активісти в Україні (до думки яких в ЄС дослухаються), а також окремі політики. Переважно – у Верховній раді.

На окремих етапах за призначення віце-прем’єра публічно виступали і Порошенко, і Яценюк, а останній у грудні 2014 року під час закритої частини засідання Ради асоціації навіть представив європейським колегам кандидата на цю посаду – тодішнього посла України в ЄС Костянтина Єлісєєва.

Але минув час, і Єлісєєв переїхав до Києва, в адміністрацію президента.

А ідею з віце-прем’єром просто "зам’яли".

За даними ЄП, Єлісєєв сам відмовився від роботи в уряді. Численні джерела свідчать, що не погодилася на призначення також Олена Зеркаль, заступниця глави МЗС, яку теж розглядали і кандидатуру якої навіть предметно обговорювали в парламенті.

Співрозмовники ЄП впевнені, що причини відмови ідентичні.

Яценюк пропонував їм стати віце-прем’єрами, під контролем яких були би кабінет, секретар, стіл та стілець.

Також, можливо, новий віце-прем'єр контролював би урядовий офіс з євроінтеграції (та й то не факт, тут дані джерел розходяться). Реальних важелів впливу на процес реформ не передбачалося.

Європейський високопосадовець, з яким ЄвроПравда обговорювала позиційний документ, визнав, що тепер з’явилася небезпека "формалізації" процесу.

"Ми в ЄС часто "працюємо штампами", і до того ж не всі розбираються в деталях української політики. Тому я не виключаю, що ЄС підніме як прапор ідею віце-прем’єра і дотисне його призначення, не заглиблюючись у головне – у питання його повноважень. Така небезпека справді є", – зізнався дипломат, відповідальний за відносини з Україною.

Головним запобіжником має стати парламент. Адже саме Рада (точніше, коаліція) має сказати останнє слово щодо переформатування уряду і призначення "європейського" віце-прем’єра.

Голова комітету ВР з питань євроінтеграції Ірина Геращенко обіцяє заблокувати призначення в уряд координатора реформ, якщо йому не нададуть необхідних повноважень.

"Ми наполягатимемо, щоби це була посада з повноваженнями, і наш комітет – не єдиний, хто це підтримає. Впевнена, що комітет у закордонних справах також долучиться.

Ритуальний хлопчик для биття, на якого можна буде повісити провал референдуму в Нідерландах чи будь-що інше, в уряді не потрібний.

І це стосується не лише європейського напрямку. Всі переформатування уряду потрібно робити не за прізвищами, а за повноваженнями", – наполягає депутат.

Водночас, попри цю заяву Ірини Геращенко, особа нового віце-прем’єра також є важливою.

За даними "Європейської правди", в адміністрації президента та Кабміні протягом останнього року обговорювалося чимало кандидатур – після кожної наполегливої рекомендації Заходу там шукали нового претендента.

Зокрема, вивчалася можливість забрати в уряд когось із депутатів (але наразі цей варіант не є пріоритетним). Проводилися попередні співбесіди принаймні з одним із заступників міністра з питань євроінтеграції в економічному блоці уряду, розглядався варіант "підвищення" однієї з представниць секретаріату КМ.

Останньою кандидатурою, яка, за даними джерел, знайшла підтримку і у Кабміні, і у президента, став один із заступників глави АП, і це – не Костянтин Єлісєєв.

Ми свідомо не називаємо у статті імена (хоча не складно вирахувати, про кого йдеться, адже активну роботу у просуванні реформ справді ведуть одиниці).

Адже в даному разі питання повноважень справді є найважливішим.

"Є кілька людей, яких розглядають як ключових кандидатів, які мають необхідний фах. Але ніхто з них не піде на посаду віртуального віце-прем’єра, що не матиме повноважень і стане цапом-відбувайлом", – погоджується Ірина Геращенко, яка, до слова, заперечує можливість свого переходу на роботу в уряд.

Що окрім віце?

Та повернімося до позиційного документа, який обговорювали в понеділок в Брюсселі.

Блок, який присвячений координації реформ, – лише один з чотирьох.

"ЄС має і надалі грати активну роль у підтримці проведення реформ", – зазначають європейські дипломати. В ЄС планують підсилити конкретну допомогу у розбудові нових органів, а також реформі правосуддя, податкової та митниці – в документі стверджується, що саме про ці сфери запитувала Україна.

Власне, в цьому й полягає новий підхід. "ЄС повинен відповідати на запити України (щодо сфери, в яку спрямовується допомога)", – йдеться в документі.

До слова, за даними ЄП, Клімкін привіз до Брюсселя більш конкретний та деталізований запит про допомогу. Перші відгуки країн ЄС про нього – позитивні.

Та нинішні механізми допомоги, на думку європейців, мають важливу ваду. 

В ЄС незадоволені тим, що українське суспільство нерідко просто не знає про підтримку ЄС в тій чи іншій сфері.

"Ми маємо посилити комунікаційні зусилля й підвищити "видимість" ЄС в Україні. Потрібні регулярні візити до Києва на найвищому рівні, які підтвердять, що триває політичний діалог, що ЄС підтримує та просуває реформи", – підводять підсумок автори документа.

Ще одна ідея з цього блоку, яка напевно буде реалізована – спільні поїздки представників європейських країн в українські регіони.

І, нарешті, четвертий блок також присвячений проблемам координації. Тільки тепер – не української, а європейської.

В ЄС нарешті усвідомили, що зусилля різних країн, а також ініціативи Брюсселя часто дублюються, а через це – втрачають ефективність. В документі пропонується залучити до координації Групу підтримки України (Support Group for Ukraine), яка була створена в Єврокомісії ще в 2014 році, але за час, що минув, лишилася майже непомітною.

"Ми маємо надіслати сильний сигнал, що і далі підтримуємо народ України, що ми віримо, що український уряд зможе подолати нинішні складнощі, а ЄС готовий надати скоординовану підтримку на цьому шляху", – завершується документ, винесений на обговорення та доповнення на засіданні Ради ЄС.