Доленосні дні на Дніпрі – спільна стаття глав МЗС Німеччини та Франції

Франк-Вальтер Штайнмаєр, Жан-Марк Еро _ Понеділок, 22 лютого 2016, 13:06
Версія для друку Коментарі
Фото надане МЗС Німеччини

Міністри закордонних справ Німеччини та Франції – Франк-Вальтер Штайнмаєр та Жан-Марк Еро – в понеділок прибувають в Україну з дводенним спільним візитом.

"Європейська правда" публікує авторську статтю глав МЗС, яку варто прочитати, щоби зрозуміти очікування європейських партнерів від України та від української влади.

* * * * *

Україна є другою за площею країною Європи.

Країною з величезним потенціалом: з великими промисловими центрами, як Дніпропетровськ чи Запоріжжя, з неозорими родючими чорноземами, із 45 мільйонами людей, сповнених надій і великих сподівань на краще майбутнє.

Керівники держави в Києві несуть велику відповідальність – не лише політичну, а й історичну  за здійснення цих надій, заради чого їх і було обрано, заради того, щоб Україна стала відповідальною і надійною частиною європейської сім'ї.

Боротьба за правильний політичний курс в Україні є предметом пильної уваги не лише людей в самій Україні, а й в усьому світі. Кожен, хто б не брав слово у Верховній раді чи не звертався до українців, повинен знати, що він водночас виступає перед європейською громадськістю.

Україна нині стоїть перед безпрецедентними викликами.

Її суверенітет поставлений сусідньою державою під питання у спосіб, який багато хто в Європі ХХІ століття вважав неможливим.

Конфлікт на сході України, що розпочався після цього, відтягує на себе надто велику частину політичних і фінансових сил і ресурсів, яких так бракує для реформ.

На жаль, ми все ще досить далекі від мирного, політичного вирішення конфлікту.

Навіть за 12 місяців після ухвалення Мінських домовленостей їхнє виконання залишається складним завданням. Проте воно має надзвичайне значення для майбуття і стабільності в Україні. Адже Мінські домовленості є єдиним шляхом, аби Україна відновила свій суверенітет над усією своєю територією та нарешті змогла жити в мирі.

Українська економіка пережила небачений досі спад. Державний сектор потребує термінового реформування.

Окремі особи без жодних антимонопольних перешкод зосередили величезну економічну владу і безсоромно використовують її для політичного впливу.

Серйозні звинувачення у всеохопній корупції ставлять під загрозу суспільну консолідацію. Вирішувати ці проблеми – значить залишатися вірними духу Майдану, який так вражаюче проявився два роки тому.

І все ж за два роки, що минули з часу Революції гідності, досягнуто й чималого прогресу.

Завдяки реформам в енергетичному секторі було обмежено скандальні зловживання, що побутували досі. Триває повне оновлення поліції, відбувається оздоровлення банківської системи.

Цей прогрес відчувають і люди. Створено правові рамки для боротьби з корупцією, запроваджено електронні тендерні процедури для державних закупівель. Покращилося правове й фінансове становище регіонів та областей.

Якщо пильно придивитися, то попри всі виклики можна побачити й ознаки руху вперед.

Протягом двох минулих років добре розвивався сільськогосподарський сектор, який поряд із промисловою базою є, напевне, ключовим для України. Інтерес до європейсько-української конференції інвесторів, яка відбулася у жовтні в Берліні, був таким великим, що приємно здивував навіть організаторів. Ще одна така конференція має відбутися на початку квітня в Парижі.

Це вселяє надію.

Але бажаний і обраний людьми шлях глибокої модернізації держави і суспільства – довгий. Саме тому так важливо не зупинитися на півдорозі. Реформи задля майбутнього мають бути продовжені. Це – ключ до більшого добробуту та тривалої стабільності в Україні. Ті, хто сильні та єдині всередині, здатні краще протистояти зовнішнім загрозам.

Політичне керівництво в Києві має здійснювати необхідні реформи: президент і прем'єр-міністр, уряд і Верховна рада, урядова коаліція й опозиція, всі парламентські фракції та конституційні органи. Правильний і необхідний, але й важкий та часом болісний курс на модернізацію України  це питання надзвичайного політичного значення для всієї країни. Такого, заради якого всі відповідальні політичні й суспільні сили мусять діяти спільно.

Тепер потрібно створити передумови для продовження програми підтримки МВФ з метою досягнення макроекономічної стабільності.

Угода про асоціацію і вільну торгівлю з Європейським Союзом, попереднє застосування якої розпочалося з початку 2016 року, може стати вирішальним двигуном реформування й модернізації за умови її рішучого і послідовного втілення. Децентралізація держави й управління може зробити управління державою ближчим до потреб громадян, ефективнішим та прозорішим.

Франція, Німеччина, ЄС і багато інших міжнародних партнерів готові допомагати Україні на її шляху до модернізації держави, суспільства й економіки.

У відповідь на нашу солідарність і підтримку ми розраховуємо на рішуче прагнення основних політичних сил України до продовження курсу реформ.

У цьому сенсі Україна уклала з міжнародною спільнотою угоду заради майбутнього. Міжнародна спільнота надає Україні передусім поради й підтримку. Вона не вправі приймати замість України політичні рішення, які б повернули політичну стабільність чи здійснювали реформи задля добробуту людей.

Тепер потрібно втілити обіцянки в життя.

Бо це обіцянки людям, що виступили за добробут і свободу на Майдані та в багатьох частинах країни.

Днями Україна вдруге вшанувала трагічні події лютого 2014 року. На політичному керівництві, яке тоді було винесене на верхівку влади, лежить вирішальна відповідальність: потрібно забезпечити, щоби жертви тих, хто втратив своє життя під час цих подій, не лишилися марними.

Україна в своїй історії неодноразово переживала трагічні події. Ми бажаємо, щоб цього разу все закінчилося щасливо.

Це – в руках керівництва вашої держави!



Яцек Ключковський, Форум Європа–Україна

Можливості, яких не можна втратити: як з Польщі виглядають українські реформи

Ми очікуємо знайти відповіді на питання, чи можливе зняття напруги у відносинах Росія–Захід і що така "відлига" може означати для України. Також ми порушимо тему придатності польської моделі трансформації для України.

Сергій Постоловський, політолог

Нова західна цивілізація. Час ультраправих

Чи готова Україна до такої нової європейської дійсності? Чи існує альтернативний сценарій державної політики з огляду на те, що наступного року в Європі до влади можуть прийти люди, які будуть більш привітні до Росії, аніж до України?


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter