Чому б не дати Росії те, чого вона хоче? Стаття віце-прем’єра у Die Welt

Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем'єр з європейської та євроатлантичної інтеграції _ П'ятниця, 10 лютого 2017, 12:43
Версія для друку Коментарі
Фото hromadske.ua

В п’ятницю у німецькому виданні Die Welt вийшла друком стаття віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе із заголовком "Угода з Путіним – це угода з дияволом" про політику Заходу щодо України та пов’язані з цим загрози.

Адресатом цієї публікації є західна аудиторія, але меседжі варті того, щоби їх почули в Україні.

"Європейська правда" за погодженням з офісом віце-прем’єра публікує українську версію даної статті.

* * * * *

Останнім часом Україну переслідували здебільшого погані новини. Тисячі мирних жителів виявилися заручниками між морозом та вогнем. Путін почав наступ на Донбасі – найсильніший з початку 2015 року. Кремль потирає свої закривавлені руки в очікуванні нового переділу світу, сподіваючись, що Україна скоро належатиме йому.

Водночас багато хто на Заході, схоже, розглядає "усі можливі варіанти", аби укласти угоду з Путіним.

Коли все стало настільки погано? Адже все не почалося минулого тижня чи минулого року. Почасти це почалося у лютому 2014 року, коли Росія вторглася в Україну.

Ми всі пам'ятаємо ті дні. Україна благала Росію cпинитися. Захід благав Україну не чинити військового опору. І тільки Росія ні про що не благала – вона просто робила свою справу: підрив, маніпуляція та окупація землі, яка їй не належала.

Тоді ніхто не був до цього готовий.

Україні знадобилися три довгих місяці 2014 року – березень, квітень, травень – аби подолати шок і почати відповідати. На жаль, здається, на Заході багато хто й досі не усвідомив, що відбулося. 

Росія втручається у ваші вибори, корумпує вас, грає з вами – а ви продовжуєте благати. Ви, як і раніше, звертаєтеся до доброї волі країни, яка вважає звичайною річчю розривати на шматки своїх сусідів. Деякі з вас, напевно, думають: якщо дати Росії те, чого вона хоче, цей кошмар скінчиться. Ви просто не можете зрозуміти, чого вона хоче.

Ну що ж, ось вам чесна відповідь: вона не вірить в те, що Захід та Росія можуть бути на підйомі одночасно. 

Росія знає лише одне: прийшов її час підвестися, і час Заходу піти на дно.

Так, це суперечить елементарній логіці. Але хіба ж не суперечить їй все уявлення Москви про світ? Хіба не базується все їх мислення на логіці гри із нульовою сумою?

Так, це суперечить усьому, чому ми навчилися за останні 25 років. Але хіба не прагне Росія відкрутити ці 25 років назад?

Не дуріть себе – все це сталося не через те, що Росія не зрозуміла ваших намірів. Це сталося через те, що всі ми не зрозуміли намірів Росії. Ми думали, що Радянський Союз був мертвий усі ці роки, але це не так. Він просто перегруповувався. Він готувався до реваншу.

"Х'юстон, у нас проблема". І ця проблема – СРСР 2.0, держава, якою керує КДБ і яка здатна до речей, про які СРСР 1.0 міг лише мріяти: втрутитися до вашого політичного дискурсу і руйнувати його, обезцінювати ваші цінності, корумпувати ваші еліти, руйнувати ваші союзи.

Ні, правителі Росії не є великими мислителями.

Вони – звичайні колишні оперативники КДБ з необмеженими грошима та відсутністю совісті.

У них немає власних грандіозних ідей, але вони добре руйнують інші: ЄС, НАТО, "американську мрію", "європейський дім".

То повернемося до питання: чому насправді не дати Росії те, чого вона хоче? А тому що перш за все вона хоче Україну. А Україна на це не погодиться.

Це основне протиріччя: Україна хоче бути вільною, в той час як Путін хоче утримувати Україну на повідку. Які угоди можуть вийти з цього, крім тих, що будуть нехтувати базовими і правомірними інтересами України?

Угода з Путіним може бути схожою на угоду з дияволом: він дає вам щось – а ви у відповідь віддаєте йому усю вашу систему переконань та цінностей. Він дає ще щось – і ви погоджуєтеся з новим поділом світу. Він дає ще – і ви відводите очі у той час, як він знищує своїх сусідів.

Десять тисяч українців віддали своє життя не за те, щоб Путін, врешті-решт, отримав те, чого хотів.

Ми зробили свій вибір, як вільна нація. Тепер ви, на Заході, маєте зробити свій.

Якщо ви схильні до укладання угоди з Путіним – ми не можемо на це вплинути. Але не робіть цього за рахунок свободи інших. Це було б низько, це гріх, який переслідуватиме вас завжди. Свобода не може бути частиною геополітичної гри. НАТО, ЄС, демократія та міжнародне право не можуть виноситися на продаж.

Не може бути чесної угоди між Заходом та Росією без чесної угоди між Україною і Росією. Єдина можлива чесна угода між Україною та Росією має базуватися на відновленні територіальної цілісності України. Не за російськими умовами, а за умовами міжнародного права. На жаль, наразі не виглядає, що Росія до цього готова.

Прийшов час відстоювати своє. Не так давно Захід вважав увесь світ "своїм" – просто тому, що вважав, що демократія має важливе значення для всіх. Зараз ця концепція ставиться під сумнів тим, для кого демократія – не велика цінність. Він пропонує ділити світ заново – між тими, кому демократія важлива, і тими, хто може обійтися без неї.

Якщо Захід погодиться – то час вернеться до передрейганівської епохи.

Вільний світ стане меншим. А потім ще меншим. А потім ще меншим. Зрештою, він буде меншим, ніж світ тиранії – і надалі відступатиме.

Майте на увазі: якщо свобода вмирає в Сирії, якщо вона вмирає в Україні, то частина її вмирає і на Заході також. Тож спробуйте зробити те, що здається неможливим: залишатися сильними в цей час випробувань. 

Зможете чи ні – залежно від цього про вас судитиме історія. 

Автор: Іванна Климпуш-Цинцадзе,

віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції

(переклад статті був оновлений після публікації)

powered by lun.ua


Олена Зеркаль, заступник міністра закордонних справ

Напередодні рішення в Стокгольмі: що стане перемогою України у суперечці з "Газпромом"?

Ми не перші, хто вимагає від "Газпрому" перегляду договірних умов... Справа між "Нафтогазом" та "Газпромом" насправді є частиною історії про те, як нам продавали економічний тиск під виглядом "братської" допомоги. Ми дуже добре знаємо ціну такого "братерства"...

Йоахім Посс, депутат Бундестагу

Відповідальне лідерство. Чому Німеччині варто більше інвестувати в Європу

Податковий демпінг не тільки порушує принцип солідарності, але й підриває легітимність Євросоюзу. Ця гонка на зниження веде до недостатнього надходження податків, а тим самим і до зменшення інвестицій у майбутнє.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter