600 млн замість реформ: допомога ЄС, що може стати шкідливою для України

Юрій Панченко, Сергій Сидоренко, Європейська правда _ Вівторок, 14 березня 2017, 14:40
Версія для друку Коментарі
Фото kmu.gov.ua

Найближчими тижнями Україна отримає другий транш макрофінансової допомоги ЄС у розмірі 600 млн євро. Цю інформацію "Європейській правді" надали одразу декілька європейських високопосадовців.

Звичайно, сам по собі новий транш фінансової допомоги Євросоюзу є доброю новиною для України. Втім, обставини виділення цих коштів – особливі.

Тож новини з Брюсселя змушують сумніватися, чого тут більше: поганого чи доброго.

ЄС не став чекати, доки Україна виконає його вимоги – "лісову" та "пенсійну", по суті, подарувавши їх Києву.

"Ухвалено рішення перерахувати другий транш "авансом", без виконання всіх умов його виділення. Зараз тривають технічні процедури, за кілька тижнів транш буде перерахований. А невиконані пункти переносяться на третій транш", – пояснив один зі співрозмовників ЄП.

Дуже коротко нагадаємо, про що йдеться.

Навесні 2015 року Україна та ЄС підписали меморандум про надання макрофінансової допомоги на суму 1,8 млрд євро, які країна мала отримати трьома траншами по 600 млн кожний. Йдеться про кредитні кошти, але значно "довші" і дешевші, аніж, приміром, гроші МВФ.

Перший транш Київ отримав у 2015 році. Тоді передбачалося, що другий транш ми отримаємо вже наприкінці того ж року, а останній – у 2016.

Реальність виявилася іншою – два роки питання другого траншу було "заморожено". Насамперед – через непоступливість Києва.

Що стало причиною такого "глибокого заморожування"? А найголовніше – що стало причиною зміни рішення ЄС?

Для виділення коштів Україна мала виконати "домашнє завдання" з реформ. У переліку – і протидія корупції, і прозорі держзакупівлі, і реформа в сферах енергетики, держслужби, і багато іншого. До активу досягнень уряду можна віднести і відновлення співпраці з МВФ. Звичайно, все це в Києві планували виконати і без даного документа.

Та були серед вимог і досить проблемні для України – точніше, для частини урядовців та депутатів. Серед них – вирішення проблеми різкого підвищення захисних мит на експорт металобрухту (з 10 до 30 євро та тонну), що вище максимального рівня, встановленого умовами членства країни у СОТ.

Це рішення, що порушує принципи Угоди про асоціацію, пролобіювала вітчизняна металургійна галузь. ЄС протестував. Зрештою, закон про підвищення мит був ветований президентом та схвалений повторно, з урахуванням його пропозицій. В першу чергу – дія підвищених мит була обмежена трьома роками.

При цьому ЄС від початку вимагав повного скасування мит, але згодом виключив питання металобрухту зі своїх вимог.

Цей компроміс і показав головну слабкість Єврокомісії, готової йти на поступки в питанні макрофінансової допомоги.

Побачивши перші поступки, Київ не поспішав виконувати інші завдання, а частину виконав лише формально. Як приклад – створення незалежного енергорегулятора. Закон, про який йдеться у меморандумі, ми ухвалили, проте без низки підзаконних актів ця робота не завершена.

Та ключовими лишалися два питання: виплата соціальної допомоги внутрішньо переміщеним особам та зняття нових торговельних обмежень.

Або, іншими словами – про пенсії на Донбасі і про ліс-кругляк.

Щодо обох питань ЄС був незадоволений діями України, але щодо першого у Києва принаймні були контраргументи: в меморандумі йдеться про виплату пенсій внутрішньо переміщеним особам, а не тим, хто видає себе за таких, а насправді – живе в окупованій зоні.

До слова, згоди між Києвом і Брюсселем у цьому питання немає і близько. Лише минулого тижня кореспондент ЄП мав тривалу те емоційну суперечку з європейським високопосадовцем, який доводив, що Україна має платити пенсії всім своїм громадянам, навіть тим, хто постійно мешкає в Донецьку.

Але і він визнав, що це не стане на заваді виділенню 600 млн євро.

Зрештою, перешкодою для виділення коштів лишилася одна умова ЄС, хоча й принципова для обох сторін. Йдеться про скасування мораторію на експорт необробленої деревини.

Брюссель довгий час вважав, що Україна близька до її виконання. Зокрема, у листопаді минулого року президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявив, що скасування мораторію очікується у найближчі тижні. Насправді ж уряд тоді лише готувався до початку парламентських консультацій на цю тему.

І ці консультації показали – Верховна рада налаштована категорично проти.

Парламент "накрила" хвиля популізму з лозунгами на кшталт "ціна траншу ЄС – лисі Карпати".

Уряд фактично відмовився від пояснень, а аргументи ЄС на цьому тлі були непереконливими.

Здавалося, сторони увійшли у клінч.

То чому ж зрештою ЄС погодився перерахувати Україні кошти?

Численні співрозмовники ЄвроПравди пояснюють це виключно бюрократичними причинами всередині ЄС – цього року спливає термін виділення цих коштів. А відповідно – якщо транш не буде перерахований Києву, то він буде втрачений – ЄС доведеться спрямувати кошти на інші цілі.

І ось тут виникає головне питання – чи правильно робить ЄС, йдучи проти своїх принципів? І які це матиме наслідки?

Ні для кого не є таємницею, що хід українських реформ протягом останніх місяців суттєво загальмувався. Досі ЄС та МВФ (а точніше, їхня фінансова допомога) були головними стимулами для їх втілення.

Але що буде, якщо ЄС своїми діями знищить один із цих стимулів? Особливо – у ситуації, коли надії на добру волю уряду майже розтанули.

Чи зможе Євросоюз надалі жорстко наполягати на виконанні українським урядом своїх зобов’язань? Особливо – після того, як довів, що це робити необов’язково.

Як наслідок, ціна макродопомоги ЄС може виявитися для України вищою, ніж відмова у виділенні цих коштів.

Що важливіше для країни – 600 млн євро чи реформи? В уряду та в суспільстві можуть бути різні відповіді на це запитання.

ЧИТАЙ ТАКОЖ
powered by lun.ua
21:13
Порошенко закликає створити міжнародну групу з деокупації Криму
20:27
РФ використовує окупований Крим як форпост для своїх дій у Сирії - Порошенко
20:16
Порошенко: представники агресора не можуть входити у місію ООН на Донбасі
20:05
Мандат миротворців ООН на Донбасі повинен включати українсько-російський кордон - Порошенко
20:00
Гібридними "миротворчими пропозиціями" РФ хоче заморозити конфлікт - Порошенко
19:55
Росія, постійний член Радбезу ООН, найбільша загроза міжнародній безпеці - Порошенко
19:39
Віце-президент США озвучив небезпеки 21 століття: РФ, КНДР та ісламський тероризм
18:57
Порошенко закликав генсека ООН направити місію з технічної оцінки на Донбас
18:44
Порошенко закликав Радбез ООН розгорнути миротворчу місію на Донбасі якнайшвидше
18:32
Фото
Порошенко продемонстрував у Радбезі ООН російські військові квитки


Тарас Качка, для Європейської правди

Зупинитися без членства: чим небезпечна для України ідея про митний союз з ЄС

Наразі ми далекі від вичерпання можливостей Угоди про асоціацію, особливо в нетарифних бар’єрах в торгівлі і в послугах... Митний союз просто не відповідає прагненням України. Зрештою, турецька модель митного союзу – дітище перших років існування ЄС...

Анатолій Марциновський, Європейська правда

Безроумінг до безвізу: міфи та правда про нову обіцянку Порошенка

За процедурами ЄС, Європарламент не може от так взяти й скасувати роумінг чи будь-що інше – це результат тривалої законодавчої роботи, здійсненої спільно з Радою ЄС та Єврокомісією. Історія, що не раз виставляла "обіцяльників" посміховиськом, нічому не навчила.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter