Перший день безвізу: що вимагали в українців на кордоні та чому не всіх пустили до ЄС

Сергій Сидоренко, Європейська правда _ Понеділок, 12 червня 2017, 12:32
Версія для друку Коментарі
Одні з перших безвізових подорожуючих. Фото Державної прикордонної служби

Те, про що писали, говорили, сперечалися багато місяців поспіль, нарешті стало реальністю: безвізовий режим запрацював.

Але тема безвізу від того не втратила актуальності. І ми маємо відповіді на запитання, які хвилюють кожного, кого безвізовий режим цікавить не лише як теорія чи як привід для концерту на Хрещатику:) Адже перший день роботи режиму подорожей до ЄС дав відповіді на чимало запитань... а також поставив деякі нові.

– То як новий режим запрацював на практиці?

– Чи можна говорити про бум безвізових подорожуючих (адже всі бачили, які черги стоять за паспортами)?

– Чому вже є повідомлення про перші відмови у допуску українців до ЄС?

– Які саме перевірки документів на кордоні стали реальністю?

"Європейська правда" знайшла статистику першої доби безвізу, в тому числі не публічну, а також поспілкувалася з тими, хто зустрів безвізовий режим на кордоні, і ми маємо чимало цікавинок, про які варто розповісти.

Ажіотаж? Та де він?

Жарти про те, що "останній, хто виїде з України після безвізу, має не забути виключити світло в Чопі", повторювалися стільки разів, що перестали бути смішними, мабуть, вже для всіх.

Та якщо серйозно, то думка про те, що з моменту запровадження безвізу на кордоні буде наплив бажаючих ним скористатися, була і залишається доволі популярною. Підстав розраховувати на це – чимало. Ажіотажний попит на біометричні паспорти та стометрові черги до відділень ДМС та "Паспортного сервісу" лише підтверджують цю думку.

Саме тому до збільшення кількості людей у перший день безвізу готувалися всі – і наші прикордонники, і їхні колеги з сусідніх країн-членів ЄС. Хай там як, у перший день безвізу очікування не справдилися.

Потік людей через кордон майже не змінився. Все як завжди – лише частина їхала без візи.

І нехай вас не вражають офіційні дані прикордонної служби про те, що кордон з ЄС перетнуло понад 60 тисяч українців – це стандартна кількість для літнього вихідного.

Майже всі ті, хто 11 червня перетнули кордон з ЄС, мали у паспорті візу або чинну посвідку на проживання. Менше 3% потоку (!!!) склали громадяни, що в’їхали до Євросоюзу без візи, свідчить детальна статистика прикордонної служби, яку має в розпорядженні "Європейська правда".

 

Ми, до слова, вже зустрічали чимало скарг на "клятий безвіз", через який кордон тепер і не проїхати. Але реальність трохи інша.

Сухопутний кордон між Україною та Польщею є вкрай перевантаженим, це здавна відомо. Пунктів перетину не вистачає, а на тих, що є, часто створюються багатокілометрові черги. Найпроблемніша ділянка – північна, де розташований "легендарний" пункт перетину Ягодин–Дорогуськ.

Два роки тому "Європейська правда" навіть публікувала розслідування про черги та систему хабарів на цьому пункті (див. статтю "Українсько-польський кордон: кого годують багатогодинні черги?")

Відтоді проблема не зникла.

Звичайно, декому кортить звинуватити "клятий безвіз" у "появі черг", але факти та цифри – річ уперта. Отже, за даними прикордонників, станом на 23:00 неділі, тобто за неповну першу добу, кордон перетнули 59 627 громадян України, з них лише 1628 подорожували без візи. 2,8% безвізових подорожуючих – це точно не той потік, якій здатен збільшити черги на кордоні.

Але подивимося, як розвиватиметься ситуація далі.

Адже є не лише статистика, але й реальні, живі історії, які можуть підштовхнути когось до спонтанної поїздки за кордон – хай навіть просто на вихідні.

Перші ластівки

"Європейська правда" найбільше та найдетальніше серед українських ЗМІ писала про наближення безвізу та його правила, тому не дивно, що першою громадянкою України, яка перетнула наземний кордон між Україною та Шенгенською зоною, стала журналістка, що співпрацює з нашим виданням.

Ірина Бреза з Ужгородського прес-клубу перетнула кордон на угорському прикордонному пункті Захонь рівно опівночі 11 червня за угорським часом. Зізнається: не надто сподівалася, що зможе стати першою. Та закарпатська ділянка кордону значно менше завантажена, аніж львівська, тому тут вдалося запланувати перетин з точністю до хвилини.

У підсумку – стала героєм публікацій не лише українських, але й угорських ЗМІ.

 

"Термін дії мого закордонного паспорта саме закінчувався у червні цього року. Чим не привід зробити біометричний паспорт і водночас підготувати репортаж? Тож маю новий біометричний паспорт, отриманий два дні тому, і без візи", – розповіла Ірина.

Жодних проблем з проходженням кордону не було – значно більше часу забрало спілкування з журналістами, що чекали на кордоні разом із консулом України в Ніредьгазі.

Прикордонники спитали лише про мету поїздки (їхала на фестиваль вина в Токай). Зупинитися планувала у родичів, та відсутність броні готелю не викликала жодних проблем – прикордонники про це навіть не спитали.

І це – не якась виключна процедура чи то поблажка для безвізової журналістки. У соцмережах повно історій, фото та відео від українців, які перетинали кордон.

Всі без винятку кажуть: не було жодних проблем чи "допитів", якими нас так наполегливо лякали.

У декого така "нерозбірливість" прикордонників викликає щирий подив, багато хто жартує з цього приводу.

"Європа виявилась зовсім не готова до нашого безвізу. Червону доріжку до трапу не простелили, на вході шампанське ніхто не наливав, митник сухо спитав про мету візиту і байдуже стукнув штамп у порожній паспорт", – написала Роксана Ілясевич, що прилетіла рано-вранці до Афін. "Я думала що хоч квиток назад попросять показати чи запас готівки. Абсолютно нічого", – додала вона.

"Нарешті почуваєшся вільною людиною, яка в будь-який момент стрибнула в авто/автобус/поїзд і поїхала дивитися світ!!!" – захоплено розповідає Анна Рудник, що подорожувала з друзями, чоловіком та донькою (саме їхнє фото у віконці прикордонника відкриває цю статтю, обидва їхали з новенькими "порожніми" паспортами).

Подекуди прикордонники лякали подорожніх, зникаючи кудись із чистим паспортом, але за хвилину поверталися і без зайвих питань ставили штамп в’їзду. Там, де безвізовий подорожуючий був першим для конкретного прикордонника, той міг порадитися з колегами, але також пропускав українського гостя без зайвих запитань, як це сталося з Олександром Приходьком.

Власне, все проходило саме так, як і має бути за шенгенським прикордонним кодексом.

Адже, за правилами ЄС, в’їзд за безвізовим режимом має тільки одну відмінність від візового в’їзду: в паспорті подорожуючого може не виявитися візи:) Жодних додаткових запитань у прикордонника біометричний паспорт не викликає і не має викликати.

Питань не виникло навіть до тих, хто чекав безвізу просто на кордоні.

Як матимете час та натхнення – подивіться відеоісторію Віталія Зоріна, який прилетів до Вільнюса напередодні; спеціально чекав, коли на годиннику буде 00:00 (а литовський час співпадає з українським), і пішов до прикордонника з чистим паспортом. Перед тим довелося пояснювати поліції, що він робить наодинці в зоні прильоту вільнюського аеропорту, вони поставилися з розумінням (тим більше, що іншого варіанту не було – пустий паспорт не давав змоги пройти контроль раніше).

У підсумку він має всі підстави стверджувати, що став першим українцем, який перетнув кордон з ЄС за безвізовими правилами (нагадаємо, що в більшості країн ЄС безвіз розпочався на годину пізніше через різницю в часі).

Та важливо інше. Тут події відбувалися без преси і консула, тобто експеримент, який Віталій знімав прихованою камерою, був "чистим". Можете пересвідчитися: жодних додаткових документів на кордоні навіть не спитали.

Пускатимуть не всіх

Та досить радісних історій. "Європейська правда" багато разів писала і готова повторювати: біометричний паспорт не дає 100% гарантії, що ви потрапите до ЄС, так само як такої гарантії не давав і паспорт із візою.

Безвіз – це не лише права, але й обов'язки. І найголовніше: біометричний паспорт жодним чином не дає індульгенції тим, хто порушував міграційні норми ЄС до того, зі старими документами.

Вже перший день безвізу довів: такі люди матимуть проблеми, їх гарантовано не пустять до ЄС.

Прикордонники повідомляють про два випадки відмови у в’їзді до ЄС громадянам України з числа порушників; нам відомо, що в неділю був також третій випадок, і він став особливим.

Отже, перша відмова була на польському кордоні, на прикордонному пункті Шегині–Медика. В ЄС не пустили чоловіка, який перед тим жив нелегалом у Данії та був депортований до України з кількарічною забороною в’їзду. Другий випадок мав місце на словацькому кордоні, на пункті Ужгород–Вишнє-Нємецьке. Та сама причина, знову – кількарічна заборона в’їзду.

Третій випадок знову стався в польській Медиці. Тут причина інша – йшлося вже при кримінал. Чоловік, що намагався в’їхати до Польщі, має кримінальну історію, пов’язану з контрабандою цигарок. Цей випадок не потрапив до зведення українських прикордонників (є припущення, що чоловіка затримали на деякий час). Про нього стало відомо лише завдяки тому, що в неділю на кордоні чергували українські консули.

Дипломати стверджують: порушники усвідомлювали, що їдуть до ЄС всупереч забороні.

"Наші консули у них питали, і обидва зізналися, що вони знали про заборону на в’їзд, яка діє щодо них. Кажуть, що вирішили спробувати обійти заборону, використавши біометричний паспорт", – розповів "Європейській правді" посол України в Польщі Андрій Дещиця, який має інформацію щодо двох польських випадків відмови у в’їзді.

"Люди думають, що новий паспорт обнулює їхню історію, але це не так", – пояснює Дещиця.

Посол не виключив, що спроби "прорватися по безвізу" будуть фіксувати на кордоні і надалі, і він має рацію.

Міф про те, що новий паспорт дозволяє людині почати життя з нуля, доволі поширений. Але це – не більше ніж міф. Навіть заміна однієї літери в імені майже напевно не допоможе. Раніше цей метод працював, зараз – ні.

Прикордонники чудово знають, що порушники вміють змінювати паспорти, і тому забороняють в’їзд людині, а не документові. Адже у подорожуючого є не лише ім’я та прізвище, але також дата народження (яку значно складніше підробити), а віднедавна в шенгенську інформаційну систему заносять також відбитки пальців (які підробити взагалі неможливо).

Тим, кого раніше депортували з ЄС, можна порадити лише одне.

Заборона в’їзду завжди має кінцевий термін, який зазвичай не перевищує 5 років. Дату закінчення заборони завжди повідомляють під час депортації; якщо ви її не знаєте – зверніться до посольства відповідної країни, там підкажуть. Тож краще не йти на нові порушення і просто дочекатися, коли цей термін спливе – тоді безвіз запрацює і для вас.

...І не лише порушників

У перший день роботи безвізу статистика була напрочуд оптимістична: на кордоні "розвернули" лише трьох явних порушників з числа тих, хто їхав без віз, а в інших переважно не питали жодних документів, окрім паспорта.

Але з часом з’являться також відмови у в’їзді тим, хто не зміг довести прикордоннику мету своєї поїздки. Хтозна, можливо, цим закінчилася би поїздка до Кельна літньої українки, про яку "Європейській правді" розповіла український консул Оксана Бобець, що працює в нашому консульстві в Дюссельдорфі.

"Жінка не володіла ані англійською, ані німецькою. Вона раніше мала візу і вже була в Німеччині, а зараз їхала знову. А коли у неї прикордонник спитав про деталі, то розхвилювалася і розгубилася", – розповіла дипломат.

На щастя, зрештою, все пройшло добре. Власне, прикордонники і не мали наміру створювати проблеми.

"Не можна говорити, що її не пускали – просто виникли складнощі. Оскільки я була на пункті перетину, то мене покликали, і я допомогла перекласти її пояснення. Броні готелю не було, оскільки пані їхала до своїх родичів. Цього пояснення для прикордонників виявилося достатньо", – розповіла консул.

Та сподіваємося, що для інших подорожуючих це доведе: не варто їхати на кордон з "порожніми руками".

Звісно ж, вам не знадобиться великий пакет документів із виписками з банку і тому подібним – ці документи на кордоні нікого не цікавлять.

Але є три запитання прикордонника, на які ви маєте бути готовими відповісти.

Перше – про повернення до України або виїзд з Шенгену. Не маєте зворотного квитка – не біда (на наземному кордоні він майже напевно відсутній), але поясніть прикордоннику, коли і як саме ви повертаєтеся на батьківщину.

Друге – про мету поїздки. Всі "не робочі" поїздки є легальними. Туризм, бізнес, конференції, відвідування родичів, весілля у друга і так далі – все це можна робити за безвізової подорожі. Головне правило – бути чесним із прикордонником.

Третє – місце вашого проживання. Готелі, кемпінги, зупинка у друзів – все це чудово підходить. І знову, чесність є вашою зброєю. Бо якщо "турист" плутається у показах і не знає, які міста планує дивитися – він майже напевно потрапить під додаткову перевірку.

А якщо до вас їде родич, що не знає ані англійської, ані мови країни, де перетинатиме кордон, потурбуйтеся про нього і заздалегідь надішліть опис поїздки з відповідями на ці три питання та з вашим мобільним телефоном. Цей папірець вашій мамі чи батьку достатньо буде роздрукувати і дати прикордоннику разом із паспортом.

Точно така порада лишається актуальною і для тих, хто подорожує з наявною візою.

"Можна говорити, що контроль людей, які подорожували за безвізом, ніяк не відрізнявся від тих, хто їхав із візою", – підтвердила в розмові з ЄвроПравдою Алла Польова, генконсул України у Франкфурті, яка в неділю також чергувала на кордоні. Як відомо, Франкфурт вважають одним із "недружніх" аеропортів для тих, у кому прикордонники побачать потенційного порушника.

"В неділю ми стояли біля паспортного контролю на прильоті українських рейсів. У тих, хто їхав без візи, не було жодних проблем, не запитували детальнішої інформації. По суті, треба бути готовим відповісти на запитання про мету поїздки та показати зворотній квиток. І якщо відповіді на ці запитання не викликають підозри – додаткових не виникає", – стверджує дипломат.

Не забути паспорт. Ні, це не жарт

Справді, це – цілком серйозна порада.

Якщо через "старі гріхи" до ЄС не пустили трьох українців, то через проблеми з паспортом – чотирьох. Це – проблема виключно наземного перетину кордону, до літака без документа вас не пустять.

Отже, по одному випадку таких відмов у в’їзді фіксувалося на кордоні з Румунією, Словаччиною, Угорщиною та Польщею – в Рені, Ужгороді, Чопі та в потязі на Перемишль.

У двох перших випадках громадяни не зрозуміли, що безвіз поширюється тільки на біометричні паспорти, і намагалися виїхати зі старим документом, але без візи. Українські прикордонники не мають права перевіряти наявність візи, і тому успішно випустили їх, але європейські, звісно ж, відправили горе-туристів додому.

У двох останніх випадках через кордон не пропустили дітей.

Інформація щодо потягу не підтверджена офіційно, але кажуть, що у дитини був біометричний паспорт, але... внутрішній, а не закордонний!

А на кордоні з Угорщиною з’ясувалося, що у дитини паспорт – не біометричний. Такі документи видавали дітям до осені 2015 року, і батьки часом не здогадуються, що дитина не має права на безвізовий в’їзд до ЄС.

"Родина з Чернівців їхала з дитиною до Угорщини. Обидва батьки – з біометрикою. Вони сказали, що просто не звернули увагу на документ, думали, що і в дитини біометрика. У в’їзді їм, звісно, відмовили. Вони сприйняли це з розумінням та поїхали додому", – розповіла в коментарі ЄвроПравді Любов Непоп, посол України в Угорщині.

Це насправді велика проблема: ми часом стикаємося з тим, що читачі у дискусії плутають пластикову ID-картку (тобто біометричний внутрішній паспорт) та біометричний паспорт для виїзду за кордон. Хоча перший документ, як відомо, не має жодного стосунку до безвізу та до поїздок в ЄС.

Так само є проблема з розумінням того, що старі, не біометричні паспорти не дають права на безвіз ані для дітей, ані для дорослих. Сподіваємося, що з часом це зміниться.

Хотілося б особливо підкреслити: нові правила жодним чином не обмежують дітей у подорожі.

Найкращий доказ цього надійшов з тієї ж Угорщини, куди в неділю заїхала за безвізом велика група дітей воїнів АТО.

А одна з них – 9-річна Віолета Беззуб, донька добровольця, який зараз служить у полку "Миротворець", – відсвяткувала в Будапешті свій день народження.

Замість післямови

Отже, підбиваючи підсумки: перший день безвізу довів, що подорожувати лише за паспортом – справді зручно.

Звісно, тепер консули вже не будуть цілодобово чергувати на кордоні, як у перші дні, але в МЗС відкрили гарячу лінію і пропонують телефонувати їм у разі виникнення проблем на кордоні або для консультацій за номерами в Києві: (код +38044) 238-16-37, 238-18-54 та 238-17-49, з 8 до 21 години.

І перший день "тотального чергування" був справді важливий.

"Те, що ми надавали таку увагу цьому дню, провели масу зустрічей, переговорів з усіма причетними органами влади Польщі, дійсно вплинуло на них. Польські колеги визнають: вони побачили, наскільки важливо для України, щоби безвізовий режим запрацював добре. І тому я сподіваюся, що перший день не був "показухою", що ця тенденція збережеться", – поділився з ЄвроПравдою посол Андрій Дещиця.

"Європейська правда" слідкуватиме за змінами практики перетину кордону.

А наостанок – одне показове спостереження, яким поділився посол України в Італії Євген Перелигін, що разом із консулом зустрічав рейси в аеропорту Рима в день початку безвізу.

"Було справді приємно, коли прибув рейс МАУ, на якому летять пасажири не лише з України, але й транзитні, з інших країн. У цьому літаку зі 147 пасажирів було 65 громадян України, 32 італійці й велика група туристів із Казахстану.

Так ось, пасажири з Казахстану відверто заздрили нашим. Коли стояли в черзі до прикордонників, то запитували наших про безвіз і про те, що для цього треба зробити. Відчув гордість, чесно!" – не приховував захоплення дипломат.

І це – відчуття, яке варто цінувати.

Автор: Сергій Сидоренко,
редактор "Європейської правди"


Нагадаємо також про попередні статті ЄП з детальним описом правил роботи безвізового режиму:

"Без віз, та не без правил: як працюватиме на практиці безвізовий режим з Євросоюзом"

"Тонкощі безвізу: як діяти на кордоні, щоби уникнути проблем. Відповіді на питання читачів"

"Скільки грошей брати в Європу: всі подробиці фінансових вимог до безвізових українців"

powered by lun.ua


Томас Гревен, Вільний університет Берліна

"Хайль Трамп": чим загрожує президенту США близькість з ультраправими

Як пояснити небажання Трампа відмежуватися від ультраправих? На який виграш він сподівається при майже одностайній відразі до них всередині США? Відповідь проста, тут він - незаперечний провідник, яким бачить себе сам ("only I can fix it")... (рос.)

Олена Дерев'янко, Українська PR-ліга

Ракети для Кіма: як Україні захиститися від чорного піару

Україні необхідно не тільки усунути заподіяну PR-шкоду, але й використати ситуацію для отримання репутаційних дивідендів. Наприклад, в плані позиціонування як країни, де все ж таки є високі технології і люди, здатні їх застосувати.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter