Плагіат та підробка: як створюють проросійську групу в ПАРЄ

Сергій Сидоренко, Європейська правда _ Середа, 12 липня 2017, 09:11
Версія для друку Коментарі
фото hromadske.ua

Росія та Азербайджан, схоже, близькі до ще однієї поразки в Страсбурзі.

В Парламентській асамблеї Ради Європи не лише загальмували, а й взагалі  поставили під питання створення нової групи за назвою "Вільні демократи". В ПАРЄ її вважають "проросійською та проазербайджанською", оскільки до групи мають увійти депутати, що симпатизують Москві та Баку.

Але схоже, що ця група поки не отримає ані фінансування, ані комітетських посад, ані права претендувати на керівництво асамблеєю.

ЄвроПравда коротко вже писала про цю історію. Політичну групу мали створити ще в червні, та  процес заблокували помилки організаторів: її  члени вчасно не вийшли зі своїх фракцій, до того ж, депутати знайшли плагіат в установчих документах (деталі та деякі документи – в новині "В ПАРЄ створюють проросійську групу, працевлаштують лобіста анексії Криму")

Тоді автор цих рядків припустив, що пауза – тимчасова, до осені всі проблеми вирішать, а отже, авторитарні країни-члени РЄ отримають офіційне представництво в Парламентській асамблеї.

При чому йдеться не лише про групу як таку. Головне те, що за статутом ПАРЄ нове об’єднання зможе претендувати на керівництво в комітетах, на підготовку доповідей (уявіть наслідки, якщо проросійська група "за квотою" делегуватиме доповідача для підготовки рішення по Україні!) і навіть, з часом - отримати посаду президента асамблеї терміном на два роки.

Саме тому новина про створення нової політгрупи привернула таку увагу депутатів у Страсбурзі.

Але цього тижня у розпорядження "Європейської правди" потрапили цікаві документи, які свідчать: не все так просто.

До вашої уваги  – внутрішнє листування, яке не публікується у відкритому доступі, але було розіслане всім представникам Бюро ПАРЄ (як відомо, чинний президент ПАРЄ Педро Аграмунт в червні був відсторонений від посади, тому листи спрямовані до в.о. голови асамблеї).

Отже, керівник "Європейських консерваторів", іншої фракції, заявив про знайдені проблеми у документах.

 
 

Якщо коротко, то лідер консерваторів Ян Лінделл-Грейнер у листі  на двох сторінках розповів колег про особливості "набору" членів нової групи. Серед інших, "Вільними демократами" захотіли стати семеро турецьких депутатів, членів проурядової Партії справедливості та розвитку; одночасно вони нібито написали заяви про вихід з групи консерваторів, членами якої вони були перед тим.

От тільки мейли із повідомленням про це та з підписами депутатів "турецької сімки" надійшли не від самих депутатів і навіть не з Туреччини, а від… функціонера каталонської ліберальної партії, такої собі Susanna Rivero Baughman.

Це звучить настільки абсурдно, що варто повторити:

клерк з регіональної іспанської партії надіслала до ПАРЄ офіційний лист від імені турецьких консерваторів!

В фракції консерваторів звернули увагу на ще одне цікаве співпадіння – саме  до цієї ліберальної партії з Каталонії належить Жорді Шукла, лідер лібералів в ПАРЄ.

Прізвище Шукли може бути знайоме українському читачеві через скандальну сирійську історію: навесні цей депутат літав до Башара аль Асада разом із Педро Аграмунтом та російською делегацією. А ще цей депутат фігурує в "ікорному скандалі" – розслідувачі називають його прізвище серед тих, хто багато років поспіль лобіював інтереси Азербайджану, і, за припущенням авторів розслідування, міг отримувати за це хабарі (детальніше про це – в статті "Асамблея політичної корупції").

Та якщо співпадіння ще можуть бути випадковими і наводяться у листі без висновків, то те, що з турецькими підписами є проблеми, лідер консерваторів подає як факт. Він стверджує, що ці підписи є "фальшивими" та вимагає зупинити реєстрацію групи "вільні демократи". Річ у тім, що без 7 депутатів нова фракція не матиме кворуму для свого створення – група повинна мати мінімум 20 членів, наразі подані підписи 23 депутатів.

Може здаватися, що проблема не така й  велика. Немає сумнівів, що сімка турецьких провладних депутатів справді отримала вказівку доєднатися до нової групи, то ж можна знову зібрати їх підписи та повторно подати документи до ПАРЄ.

Та з’ясувалося, що в цьому разі створення проросійської групи втрачає свій сенс.

В розпорядженні Європейської правди з’явилася відповідь голови групи, італійки Адель Гамбаро, на звинувачення її колеги, лідера консерваторів.

 

Італійська депутатка відкидає всі звинувачення у підробці підписів (хоча й не пояснює, чому вони надійшли з Каталонії), погрожує колезі-консерватору судом та вимагає зареєструвати її групу "заднім числом", станом на 29 червня 2017 року, пояснюючи, що це необхідно для "повноцінного та ефективного функціонування групи у наступному році".

Італійка послалася на регламент ПАРЄ, який підтвердив: дата справді важлива.

Річ у тім, що всі політичні квоти наступного року – кількість доповідачів, голів комітетів тощо – розраховуються виключно виходячи з чисельності групи станом на 30 червня.

А отже – якщо групу зареєструють восени, вона не матиме жодних політичних прав у асамблеї!

Наразі цей конфлікт не розв’язаний. Прогнозувати, як він буде вирішений, наразі зарано.

На сайті ПАРЄ вже з’явилося посилання на нову групу, але сторінка містить лише повідомлення про технічну помилку.

 

І, наостанок, ще одна деталь: на адресу "Вільних демократів" лунають також звинувачення у плагіаті: проросійська група "запозичила" свій статут у лібералів, скопіювавши його включно з граматичними помилками. Адель Гамбаро у листі, наведеному вище, визнала плагіат, але зазначила, що не бачить в цьому порушення, адже запозичення текстів не карається за регламентом ПАРЄ.

Коментувати це пояснення, мабуть, зайве.

powered by lun.ua


Леонід Гілевич, "Ілляшев та Партнери"

Соцмережі під захистом ЄС: роботодавцям прикривають доступ до особистої інформації

ЄС посилює вимоги до використання персональних даних з соцмереж під час прийому на роботу. Факт відкритого доступу до профілю претендента не дає права обробляти персональні дані звідти. Такі зміни потребують також корекції українського законодавства.

Ольга Михайлова, історик

Декомунізація по-польськи: чим ініціативи у сусідній країні відрізняються від українських

На сьогодні демонтаж свідчень колишньої залежності від СРСР для польського політикуму – важливіший пріоритет, ніж статус-кво у стосунках з РФ. І з цього питання серед польських політиків існує сталий, впевнений консенсус.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter